Постанова
Іменем України
27 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 630/701/18
провадження № 61-11379св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -Люботинська міська рада Харківської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 19 лютого 2019 року, ухвалене у складі судді Малихіна О. О., та постанову Харківського апеляційного суду від 02 травня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання за власний рахунок знести самочинно збудовану будівлю.
В обґрунтування позову посилалася на те, що проживає в житловому будинку, розташованому по
АДРЕСА_1 .
Відповідачем у АДРЕСА_2 збудовано капітальну споруду у виді гаражу.
Від виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області вона дізналась, що земельну ділянку по АДРЕСА_2 було передано у користування ОСОБА_2 на підставі відповідного рішення, але в технічній документації на земельну ділянку, яку виготовив відповідач, було підроблено її підпис.
Зазначала, що вона та її родина проживають у своєму будинку з 1928 року, і всі минулі роки міська влада не дозволяла вести забудову у АДРЕСА_1, який виконує функцію відведення води з трьох прилеглих вулиць у прилеглі водойми. Стверджувала, що внаслідок забудови відповідачем території провулку вода з прилеглих вулиць тече до її подвір`я, що призвело до пошкодження фундаменту житлового будинку та викликало необхідність проведення його капітального ремонту.
Також позивач вказувала, що гараж функціонує як станція технічного обслуговування автомобілів, в ньому використовуються промислові установки, що створює постійний гул та зниження напруги в електромережі і призводить до виходу з ладу побутових електроприладів. До того ж, з гаражу прокладено каналізацію, з якої стічні води відповідач зливає до дамби, що з`єднує дві прилеглі водойми.
Вважаючи, що вказаним самочинним будівництвом порушуються її права, як власника суміжної земельної ділянки, позивач просила зобов`язати ОСОБА_2 знести за власні кошти самовільно збудовану будівлю, розташовану у АДРЕСА_2, між домоволодіннями по АДРЕСА_6.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 19 лютого
2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не скористалась своїми процесуальними правами щодо звернення з клопотаннями про призначення експертизи або про витребування необхідних доказів. При цьому доказів на підтвердження порушення відповідачем її прав позивач не надала.
Також суд зазначив, що орган місцевого самоврядування - Люботинська міська рада, яка брала участь у справі, вимог про знесення самочинного будівництва не заявляла.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 02 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Люботинського міського суду Харківської області від 19 лютого 2019 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач своїми діями порушує її права, свободи та інтереси у користуванні належним їй майном.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2019 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Калініна О. Ю., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення Люботинського міського суду Харківської області від 19 лютого 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 травня 2019 року та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали з Люботинського міського суду Харківської області.
У вересні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована неврахування судами попередніх інстанцій того, що спір про знесення самовільної споруди може бути вирішено не тільки за позовом органу місцевого самоврядування, а і за позовом особи, чиї права та інтереси порушено будівництвом такої споруди.
Люботинська міська рада самоусунулась від здійснення повноважень щодо звернення до суду із позовом про знесення самочинного будівництва, тому
заявник самостійно подала позов, як особа, права якою порушується вказаним будівництвом.
Вважала, що суд першої інстанції безпідставно не долучив до матеріалів справи доказі, що підтверджують статус самочинного будівництва та безпідставно відхилив клопотання позивача про відкладення підготовчого судового засідання, призначеного на 10 січня 2019 року, оскільки відповідач в порушення статті 178 ЦПК України не надіслав відзив на адресу представника позивача, який є учасником справи. Вказаними діями, суд першої інстанції обмежив заявника у поданні доказів та позбавив права надати відповідь на відзив.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 - адвокат Фадєєв О. П. на касаційну скаргу
ОСОБА_1 , в якому представник відповідача просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Вважав, що суди ухвалили рішення із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 жовтня 2002 року є власником житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 .
Згідно державних актів на право власності на земельну ділянку серії ХР № 067778 від 26 жовтня 2004 року та серії ХР № 067779 від 26 жовтня
2004 року ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 0,10 га і 0,0661 га, розташованих по АДРЕСА_4 . Суміжними до земельних ділянок ОСОБА_3 є землі Люботинської міської ради Харківської області та земельні ділянки
ОСОБА_4 по АДРЕСА_4 .
Із відповіді Люботинської міської ради від 20 липня 2018 року на запит ОСОБА_1 суди встановили, що у 2011 році ОСОБА_2 було отримано рішення на оформлення земельної ділянки під будівництво та обслуговування гаражу, на якій ним здійснено самочинне будівництво гаражу до виготовлення відповідних документів на земельну ділянку.
Також суди встановили, що здійснення будівництва гаражу на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_5 ), підтверджено технічним висновком від 21 грудня 2018 року з оцінки стану будівельних конструкцій індивідуального гаражу, складеним товариством з обмеженою відповідальністю "Архітекторське бюро Харківського району".
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі по тексту, в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.