ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
03 березня 2020 року
справа №240/3665/19
адміністративне провадження №К/9901/36283/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Пасічник С. С., Юрченко В. П.,
за участю секретаря судового засідання Статілко Ю. С.,
представників
позивача - Стефанова В. І. на підставі ордеру серії РН-953 №004,
відповідача - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 у складі судді Панкеєвої В. А.,
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у складі суддів Моніча Б. С., Охрімчук І. Г., Капустинського М. М.,
у справі №240/3665/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група Софія"
до Головного управління ДФС у Житомирській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
У С Т А Н О В И В :
І. Рух справи
1. 21 березня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова група Софія" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), у якому просило визнати незаконним, протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Житомирській області, оформлене протоколом №29/06-30-07-03-22 від 11.02.2019 про внесення Товариства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості на підставі п.п.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов`язати відповідача вчинити дії щодо виключення Товариства із переліку ризикових платників податків, а саме: виключити Товариство із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистема "Аналітична система" ІТС "Податковий блок".
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив що Комісією ГУ ДФС у Житомирській області прийнято рішення щодо віднесення Товариства, як суб`єкта господарювання до переліку ризикових, вважає рішення відповідача таким, що порушує права та інтереси Товариства, оскільки його внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.
ІІ. Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. 10.07.2019 Житомирський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019, адміністративний позов задовольнив, визнав незаконним, протиправним та скасував рішення Комісії Головного управління ДФС у Житомирській області, оформлене протоколом №29/06-30-07-03-22 від 11.02.2019 про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група Софія" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, зобов`язано Головне управління ДФС у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова група Софія" з переліку ризикових платників податків, а саме: виключити з переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платника з ознаками ризиковості.
4. Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що рішення комісії ГУ ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, викладене у протоколі від 11.02.2019, про внесення позивача до переліку ризикових платників податків на підставі п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, не відповідає вимогам пунктів 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При цьому суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДФС у Житомирській області виключити Товариство з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №240/3665/19 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства відмовити у повному обсязі.
6. В касаційній скарзі податковий орган посилається на положення пункту 61.1 статті 61, підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62, пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України, вказує на те, судами попередніх інстанцій не враховано, що способом здійснення контролю є зокрема, здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, позивач звернувся до суду із позовом про оскарження проміжного рішення податкового органу, обрав спосіб захисту свої прав, який суперечить закону.
Відповідач доводить, що інформація яка надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку, що в свою чергу зумовлює те, що комісією ГУ ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, правомірно прийнято рішення про внесення до переліку ризикових платників податків Товариства (позивача у справі) затверджене протоколом від 11 лютого 2019 року №29/06-30-07-03-22.
Податковий орган також посилаються на те, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини, що мають значення по справі в частині охоронюваних законом прав Товариства, зокрема, щодо дії індивідуальних актів суб`єкта владних повноважень. Відповідач вважає, що протокольне рішення Комісії не відповідає вимогам пунктів 1,3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Також судами попередніх інстанцій не з`ясовані підстави включення Товариства до переліку ризикових, а саме щодо схеми руху ПДВ, підміни товарних позицій при придбані товару 11.02.2019, а саме при придбанні сигарет здійснено реєстрацію податкових накладних з номенклатурою постачання кукурудзи, а також щодо відсутності націнки в господарських операціях позивача в порушення правил здійснення господарської діяльності в розумінні підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
IV. Процесуальна історія справи в суді касаційної інстанції
7. 15.01.2020 Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребував з Житомирського окружного адміністративного суду справу № 240/3665/19.
8. 03.02.2020 справа № 240/3665/19 надійшла до Верховного Суду.
9. Від Товариства на адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу податкового органу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
10. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
11. Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
12. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
13. Касаційна скарга підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
V. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини.
14. Податковим органом встановлено, що відповідно до протоколу №29/06-30-07-03-22 від 11.02.2019 засідання Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, за результатами обговорення питання порядку денного "Про внесення до реєстру ризикових платників" визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова група Софія" підпадає під п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України листом від 12.11.2018 №35019/7/99-99-07-05-02-17.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення обґрунтовано виключно посиланням на зазначений лист, при цьому матеріали справи не містять цього листа, що свідчить про відсутність мотивації та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.
У протоколі зазначено, що згідно інформації з Єдиного реєстру податкових накладних, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова група Софія" здійснює транзитні операції ризикового податкового кредиту, при цьому придбання товарів та послуг здійснюється у контрагентів, у яких по ланцюгу постачання відбувається підміна товарних позицій. Позивача віднесено до ризикових платників податків згідно п.1.6, вказано, що наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано.
VI. Джерела права
15. Кодекс адміністративного судочинства України
15.1. Частина перша статті 2
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
15.2. Пункт 19 частини першої статті 4
індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
15.3. Частина перша статті 5
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
15.4. Частина перша та друга статті 77
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
16. Податковий кодекс України.
16.1. Підпункт 20.1.45. пункт 20.1. статті 20
Контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
16.2. Пункт 61.1. статті 61
Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
16.3. Підпункт 62.1.2. пункту 62.1. статті 62
Податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
16.4. Пункт 71.1. статті 71
Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
16.5. Пункти 74.1., 74.3. статті 74
Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
16.6. Пункт 201.1 статті 201
На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
16.7. Пункт 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року)
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.