1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України

02 березня 2020 року

Київ

справа №338/2248/13-а

адміністративне провадження №К/9901/7451/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 338/2248/13-а

за позовом ОСОБА_1 до Марківської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання нечинним та скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області, прийняту 21 серпня 2014 року у складі судді Гутича П.Ф. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду, прийняту 17 грудня 2015 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Старунського Д.М., суддів - Багрія В.М., Рибачука А.І.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Марківської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, третя особа - ОСОБА_2 в якому просила визнати нечинним та скасувати рішення від 26 січня 1996 року "Про заяву ОСОБА_2 ", згідно якого вилучено у ОСОБА_2 присадибну ділянку в розмірі 0,15 га землі в урочищі " Королівське " згідно поданої заяви; вилучено у ОСОБА_1 присадибну ділянку розміром 0,10 га землі в урочищі " Королівське " та 0,07 га землі в урочищі "Трійця" згідно поданої заяви; виділено ОСОБА_2 присадибні ділянки розміром 0,10 га землі в урочищі " Королівське " та 0,07 га землі в урочищі "Трійця", якими користувалась ОСОБА_1 згідно поданої заяви; виділено ОСОБА_1 присадибну ділянку в розмірі 0,15 га в урочищі " Королівське ", якою раніше користувався ОСОБА_2 згідно поданої заяви.

Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 21 серпня 2014 рок, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суди встановили, що рішенням Марківської сільської ради від 26 січня 1996 року у ОСОБА_2 вилучено присадибну земельну ділянку в розмірі 0,15 га в урочищі " Королівське " та виділено її в користування ОСОБА_1 Земельні ділянки площами 0,10 га в урочищі " Королівське " та 0,07 га в урочищі " Трійця " вилучено у ОСОБА_1 та виділено їх у користування ОСОБА_2 .

Листом архівного відділу Богородчанської РДА від 24 жовтня 2013 року №779/04-01 надано рішення Марківської сільської ради від 26 січня 1996 року "Про заяву ОСОБА_2 " та повідомлено, що заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Марківської сільської ради про обмін земельними ділянками на зберігання не надходили.

Із матеріалі справи, в тому числі показань свідків в суді першої інстанції ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 видно, що ОСОБА_1, правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки не має.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішенням Марківської сільської ради від 26 січня 1996 року не порушено право на землю ОСОБА_1, а тому і немає підстав для його скасування.

Ухвалюючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

У касаційній скарзі заявлено вимогу про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач подав до суду заперечення на касаційну скаргу, просить залишити її без задоволення у зв`язку з необґрунтованістю.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

З висновками судів відносно того, що спір у цій справі є публічно-правовим, не можливо погодитись з огляду на таке.

Як встановлено, ОСОБА_1 позов обґрунтовувала тим, що, що зазначені земельні ділянки були виділені їй в користування у 80-х роках минулого століття. По її усній згоді з 1999 року спірні земельні ділянки обробляла ОСОБА_3 . В даний час вирішила повернути собі земельну ділянку, так як на земельній ділянці в урочищі "Трійця" хоче побудувати житловий будинок для сина. Однак ОСОБА_3 повідомила їй, що ділянки віддані ОСОБА_2 . Останній добровільно повернути земельні ділянки не бажає, на її звернення архівний відділ Богородчанської РДА 24 жовтня 2013 року видав рішення Марківської сільської ради від 26 січня 1996 року, з якого дізналася про обмін земельними ділянками між нею та ОСОБА_2 . Вважає таке рішення незаконним, так як із заявою про обмін чи вилучення земельних ділянок в сільську раду не зверталася.

Представник Марківської сільської ради проти позову заперечував, стверджуючи, що обмін земельними ділянками між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проводився сільською радою по їх згоді. Чому в архіві відсутні заяви землекористувачів йому не відомо, так як в той час на посаді сільського голови не працював.

Представники третьої особи - ОСОБА_2, який залучений до участі в справі, пояснили, що обмін земельними ділянками відбувся по згоді ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . За обмін земельних ділянок ОСОБА_1 одержала 1000000 крб. та 5 мішків цукру. 18 років тому ОСОБА_7 обміняв земельну ділянку площею 0,10 га, що в урочищі " Королівське ", з ОСОБА_6 і з цього часу нею не користувався.


................
Перейти до повного тексту