ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2020 року
Київ
справа №П/811/1015/16
касаційне провадження №К/9901/40911/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Новоукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 (суддя Богданенко І.Ю.) у справі № П/811/1015/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новоукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у серпні 2016 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Новоукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2016 № 0000131701.
Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 21.12.2016 позовні вимоги задовольнив.
Вперше з апеляційною скаргою на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 Новоукраїнська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області звернулася 30.12.2016.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд 20.01.2017 постановив ухвалу, якою:
відмовив у задоволенні клопотання податкового органу про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що обмежене фінансування суб`єктів владних повноважень не є підставою для звільнення від сплати судового збору;
залишив вказану апеляційну скаргу без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали) щодо надання документу про сплату судового збору, та встановив строк для усунення вказаних недоліків - протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 4900049806200 копію ухвали від 20.01.2017 податковим органом отримано 01.02.2017.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.02.2017 на підставі пункту 1 частини третьої статті 108, з урахуванням частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали) повернув апеляційну скаргу скаржнику, у зв`язку з неусуненням недоліків, встановлених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху.
Новоукраїнська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області 20.03.2017 повторно звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.12.2016. При цьому відповідачем було долучено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку подання апеляційної скарги відповідач посилався на наявність закріпленого частиною шостою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України права на повторне звернення до суду. Крім того, наголосив на тому, що отримав копію ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 про повернення вперше поданої апеляційної скарги лише 09.03.2017.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд 31.03.2017 постановив ухвалу, якою:
відмовив податковому органу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору;
залишив апеляційну скаргу без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали) щодо надання документу про сплату судового збору, а також з огляду на визнання наведених податковим органом підстав пропуску строку апеляційного оскарження неповажними.
Цією ж ухвалою суд апеляційної інстанції запропонував у тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору та звернення до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням у ній обґрунтування інших підстав пропуску цього строку.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 4900051447889 копію вказаної ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2017 отримано відповідачем 11.04.2017.
На адресу суду апеляційної інстанції 17.05.2017 надійшло клопотання від 10.05.2017 про продовження процесуального строку, встановленого ухвалою від 31.03.2017, з огляду на неможливість усунення недоліків апеляційної скарги.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд 23.05.2017 постановив ухвалу, якою:
відмовив у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки податковим органом не обґрунтовано та не подано доказів щодо неможливості чи наявності перешкод усунути недоліки апеляційної скарги у встановлений ухвалою від 31.03.2017 строк, а також не зазначено яким чином додатковий час сприятиме виконанню пропозиції суду сплатити судовий збір чи вказати підстави для поновлення строку апеляційного оскарження;
відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі абзацу 2 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали).
Новоукраїнська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: статей 7, 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
Зокрема, вказує на те, що суд апеляційної інстанції не надав можливості відповідачу реалізувати своє невід`ємне процесуальне право на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017) особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.