ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2020 року
Київ
справа №235/2931/16-а
касаційне провадження №К/9901/39519/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 (головуючий суддя - Шишов О.О., судді: Сіваченко І.В., Чебанов О.О.) у справі № 235/2931/16-а за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської ради Донецької області про скасування пункту 2.1 рішення Красноармійської міської ради від 28.01.2015 №6/44-1,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 у квітні 2016 року звернулася до адміністративного суду з позовом до Покровської міської ради Донецької області про скасування пункту 2.1 рішення Красноармійської міської ради від 28.01.2015 № 6/44-1 "Про встановлення місцевих податків і зборів та ставки акцизного податку на території м. Красноармійська на 2015 рік" в частині початку строку застосування встановленої ставки транспортного податку.
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області постановою від 22.07.2016 позовні вимоги задовольнив.
Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 30.05.2017 постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22.07.2016 скасував. Ухвалив нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_1 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 та залишити в силі постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22.07.2016.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, статті 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" від 23.09.1997 № 539/97 ВР, частини п`ятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР.
Зокрема, наголошує на тому, що органом місцевого самоврядування було порушено порядок прийняття, впровадження та оприлюднення рішення про запровадження транспортного податку.
Переглядаючи оскаржене судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Красноармійською міською радою, правонаступником якої є Покровська міська рада Донецької області, було прийнято рішення від 28.01.2015 № 6/44-1 "Про встановлення місцевих податків і зборів та ставки акцизного податку на території м. Красноармійська на 2015 рік", яким встановлені, зокрема, місцеві податки і збори: податок на майно; єдиний податок.
Пунктом 2.1 вказаного рішення, зокрема, визначено, що затверджене Положення про транспортний податок вводиться в дію з 01.01.2015.
Згідно з пунктом 2.2 укладеного між виконавчим комітетом Красноармійської міської ради та редакцією Красноармійської регіональної масової газети "Маяк" договору друкований засіб масової інформації "Маяк" публікує офіційні матеріали.
На виконання вказаних договірних умов у друкованому засобі масової інформації "Маяк" опубліковано рішення Красноармійської міської ради від 28.01.2015 № 6/44-1 (випуски № 9 від 26.02.2015 та № 11 від 12.03.2015).
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено факт оприлюднення вказаного рішення органу місцевого самоврядування 30.01.2015 на веб-сайті Красноармійської міської ради - http://pokrovsk-rada.gov.ua/dokumenti/rishennya-miskoji-radi/256-rishennya-miskoji-radi-za-2015-rik/471-rishennya-44-pozachergovoji-sesiji-miskoji-radi-vid-28 01-2015-roku.
Красноармійською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області на підставі підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України та рішення Красноармійської міської ради від 28.01.2015 № 6/44-1 "Про встановлення місцевих податків і зборів та ставки акцизного податку на території м. Красноармійська на 2015 рік" прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.06.2015 № 1160/05-16-17-04, згідно з яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2015 рік у сумі 25000,00 грн. Згідно з позицією податкового органу фактичною підставою для прийняття вказаного акта індивідуальної дії слугувало те, що позивач є власницею автомобіля "LEXUS RX 350", 2011 року випуску, із об`ємом двигуна 3.5L, а тому відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України є платником транспортного податку в 2015 році.
Вказане податкове повідомлення-рішення від 16.06.2015 № 1160/05-16-17-04 було предметом оскарження ОСОБА_1 у межах розгляду адміністративної справи № 805/4543/15-а.
Так, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2015 у справі № 805/4543/15-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016, у задоволенні позову відмовлено.
Позивач також оскаржила до суду пункт 2.1 рішення Красноармійської міської ради від 28.01.2015 № 6/44-1 в частині щодо строку запровадження транспортного податку, посилаючись на те, що про таке рішення вона дізналася лише у грудні 2015 року під час оскарження податкового повідомлення-рішення від 16.06.2015 № 1160/05-16-17-04 в Донецькому окружному адміністративному суді.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при визначенні в оскаржуваному пункті рішення строку запровадження транспортного податку не дотримався приписів підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України. Крім того, суд вказав, що позивачем у даному випадку не пропущено шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом), оскільки про існування такого рішення органу місцевого самоврядування, тобто про порушення своїх прав, позивач дізналась лише у межах судового вирішення справи № 805/4543/15-а.
При апеляційному розгляді справи суд апеляційної інстанції врахував позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в ухвалі від 12.04.2017, якою справу № 235/2931/16-а направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Так, згідно з висновками Вищого адміністративного суду України саме з моменту опублікування нормативно-правового акта особа має реальну можливість дізнатися про його зміст та, відповідно, про порушення своїх прав та свобод чи інтересів. Суд касаційної інстанції фактично висловив позицію про те, що початок перебігу встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду з позовом про оскарження нормативно-правового акта обчислюється починаючи з дати офіційного оприлюднення такого акта в порядку, передбаченому законодавством.
Так, з посиланням на вищезазначену позицію, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи по суті, в результаті чого скасував судове рішення суду першої інстанції та ухвалив нове - про відмову в задоволенні позову. Суд виходив з того, що транспортний податок підлягає обов`язковій сплаті з 01.01.2015, виходячи з норм статті 267 Податкового кодексу України, безвідносно до прийняття/неприйняття місцевою радою рішення щодо цього податку в порядку, встановленому підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.
Відповідно до частини п`ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017, на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
З огляду на викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції при повторному апеляційному розгляді справи обґрунтовано враховував висновки Вищого адміністративного суду України.