ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2020 року
Київ
справа №2270/6243/12
касаційне провадження №К/9901/41353/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2017 (суддя Салюк П.І.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 (головуючий суддя - Смілянець Е.С., судді: Залімський І.Г., Сушко О.О.) у справі № 2270/6243/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МС-Зв`язок" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МС-Зв`язок" у вересні 2013 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2012 №0000822304/2980.
Справа розглядалася судами неодноразово.
За результатами її останнього розгляду Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 14.03.2017 позовні вимоги задовольнив.
Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.06.2017 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2017 залишив без змін.
Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки протоколу допиту від 26.07.2012 посадової особи контрагента позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Київбудмонтаж" - ОСОБА_1., згідно з яким останній вказав, що не причетний до створення та провадження господарської діяльності очолюваного суб`єкта господарювання.
Переглядаючи оскаржені судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань документального підтвердження господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Київбудмонтаж" за березень 2011 року та червень 2011 року, результати якої оформлено актом від 17.08.2012 № 4851/22-3/33232876.
Вказаним актом зафіксовано порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, яке призвело до заниження податку на додану вартість в загальній сумі 1058118,00 грн., в тому числі: за підсумками березня 2011 року в сумі 200337 грн. та за підсумками червня 2011 року в сумі 857781 грн.
Допущення вказаних порушень податковий орган пов`язує з неправомірним включенням до складу податкового кредиту податку на додану вартість за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Київбудмонтаж" на підставі субпідрядних угод.
Свою позицію відповідач мотивує тим, що фактично господарські операції між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Київбудмонтаж" не спричинили реального настання правових наслідків з огляду на результати контрольних заходів щодо контрагента, де зазначено про його неперебування за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням, а також відсутність у зазначеного суб`єкта господарювання необхідних умов для здійснення господарських операцій, а саме: виробничих потужностей, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, спеціалістів тощо. Крім того, відповідач звертав увагу на недоліки представленої позивачем транспортної документації. Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області вказувала на пояснення директора ОСОБА_1 (протокол допиту свідка), згідно з яким він ніякого відношення до названого підприємства не має, фінансово-господарської діяльності не проводив, договорів не укладав, документів бухгалтерського та податкового обліку не підписував, що підтверджується також висновком експерта № 1298/12-21 про встановлення виконання підпису від імені керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Київбудмонтаж".
Зафіксовані в акті порушення слугували підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 10.09.2012 № 0000822304/2980, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1058119,00 грн., в тому числі: в сумі 1058118,00 грн. основного платежу та в сумі 1,00 грн. штрафних санкцій.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що фактичне виконання розглядуваних операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами; відповідачем не пред`явлено доказів, які могли б свідчити про недобросовісність позивача як платника податку або фіктивність його постачальника; контрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальності "БК "Київбудмонтаж" на час здійснення відповідних операцій перебувало в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і мало статус платника податку на додану вартість; висновок експерта від 04.10.2012 № 1298/12-21 щодо встановлення виконання підпису від імені керівника Товариства з обмеженою відповідальності "БК "Київбудмонтаж" ОСОБА_1 не охоплював дослідження первинних документів, що стосуються господарських операцій з позивачем; кримінальна справа, по якій проводилася вказана почеркознавча експертиза, стосувалася обвинувачення посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Агробуд" та не містила епізодів, пов`язаних з провадженням господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальності "БК "Київбудмонтаж".
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.