ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2020 року
Київ
справа №804/5689/16
касаційне провадження №К/9901/45887/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2017 (головуючий суддя - Панченко О.М., судді: Іванов С.М., Чередниченко В.Є.) у справі № 804/5689/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика "Фаворит Плюс" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика "Фаворит Плюс" у вересні 2016 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 03.03.2016 №110100000/2016/200012/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2016/00051.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 06.12.2016 позовні вимоги залишив без задоволення.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 23.08.2017 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 скасував та ухвалив нову постанову про задоволення позовних вимог.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2017 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2016.
В обґрунтування своїх вимог Дніпропетровська митниця ДФС посилається на те, що не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції, оскільки вважає її необґрунтованою та незаконною. У касаційній скарзі відповідач вказав, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, а саме: частини другої статті 19, статті 67 Конституції України, статтей 31, 33, 52, 53, 54, 58, 64, 337 Митного кодексу України, Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що надані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, натомість суд апеляційної інстанції здійснив помилковий висновок про те, що надані декларантом документи є достатніми, та такими, що підтверджують заявлений позивачем рівень митної вартості товару.
Вирішуючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій встановили наступні обставини.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика "Фаворит Плюс" та фірмою Boseler Goldschmaus GmbH & Co KG (Німеччина) 15.12.2015 було укладено контракт №15/12/15, відповідно до якого фірма Boseler Goldschmaus GmbH & Co KG (продавець) зобов`язується передати у власність позивача (покупця) товар, найменування, ціна та кількість якого зазначаються у додатках до цього контракту (специфікаціях), які підписуються сторонами на кожну окрему поставку і з моменту їх підписання обома сторонами є невід`ємною частиною контракту.
На підставі специфікації №1 від 12.02.2016 фірма Воseler Goldschmaus GmbH & Co KG зобов`язалась здійснити поставку товару позивачу - "Заморожене свиняче бокове сало", вагою 40000 кг, вартістю 0,38 євро за 1 кг., загальною вартістю партії товару - 15200 євро, на умовах поставки FСА (Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, смт. Ювілейний) згідно правил тлумачення міжнародних термінів "Інкотермс 2010".
Відповідно до положень контракту №15/12/15 від 15.12.2015 та специфікації №1 від 12.02.2016 фірма Boseler Goldschmaus GmbH & Co KG здійснила поставку позивачу частини вказаної партії товару.
Зазначена партія товару надійшла на митне оформлення до Дніпропетровської митниці ДФС 22.02.2016, що підтверджується відміткою на міжнародній товарно-транспортній накладній СМR №22022016 від 22.02.2016.
Перевезення здійснювалося ПП "Транс Логістик" відповідно до договору №27/11/13 від 27.11.2013.
Представником позивача - митним брокером ТОВ "Гіперон Д" Самарець І.О. 29.02.2016 було подано відповідачу для митного оформлення митну декларацію за формою МД-2 №110100000/2016/204545, згідно з якою контрактна вартість зазначеної партії товару становить 7636,48 євро, а загальна митна вартість заявленого товару з урахуванням транспортних витрат та витрат на страхування склала 267691,36грн.
Дану вартість декларантом було визначено за методом 1, тобто за ціною контракту щодо товару, який імпортується (вартість операції), а саме: 0,38 євро за кілограм.
При проведені перевірки наданих на підтвердження митної вартості декларантом документів відповідачем було виявлено наступне.
1. Згідно з пунктом 3.1 контракту № 15/12/15 від 15.12.2015 та специфікації №1 12.02.2016 до нього, умови оплати - 100% передплата. До митного оформлення надано банківський платіжний документ від 22.02.2016 на суму 15200 євро. Згідно комерційних інвойсів №16003531 від 23.02.2016 та N16003442 від 22.02.2016 вартість товару складає 15249,78 євро, тобто сума перерахованих коштів не відповідає зазначеному документу.
2. Також до митного оформлення в гр.44 митної декларації з літерою "m" (надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення) під кодом 9000 заявлений документ - лист щодо власної переробки №17/04 від 17.04.2014 На м/п "Північний" наявна сканкопія цього документу. Цей лист стосується контракту поставки N02/09/13 від 02.09.2013, рахунку-фактури N5414001301 від 07.04.2014, т/з №АХ6515ЕА/АХ2445ХР, вантажовідправника Vion Saales West BV Нідерланди", тоді як до митного оформлення заявлені та надані зовсім інші комерційні документи з вантажовідправником Boseier Goldschmaus GmbH & Co.KG, Німеччина.
3. В гр. 31 заявленої до митного оформлення митної декларації (МД), зазначено "Виробник: Boseier Goldschmaus GmbH & Co.KG, Нідерланди", тоді як згідно товаросупровідних документів виробник Boseier Goldschmaus GmbH & Co.KG, Німеччина.
4. Також в гр.31 митної декларації зазначено "термін придатності 12 місяців" (дата виробництва 12/2015), тоді як згідно сертифіката якості зазначено термін придатності 12/2017.
5. В гр.44 митної декларації декларантом заявлено під кодом 7016 "декларація-інвойс, складена експортером якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 євро", але сума комерційного інвойсу №16003531 від 23.02.2016 складає 7636,48 євро.
Відповідач, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості, відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, пункту 2, пункту 3 статті 53 Митного кодексу України надано декларанту строк протягом 10 календарних для надання (за наявності):
- виписки з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару;
-висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларанта також було повідомлено про можливість подати будь-які інші наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
З матеріалів справи вбачається, що представник позивача - митний брокер ТОВ "Гіперон Д" Самарець І.О. направив відповідачу листа за вих. № 03/03 від 03.03.2016, в якому зазначив, що у відповідь на повідомлення від митниці у повному обсязі були надані додаткові документи та пояснення щодо застережень сумнівів, неповних даних або розбіжностей зазначених посадовою особою митного органу, що здійснює митне оформлення оцінюваного товару, зазначених у повідомленні декларанту, а саме:
- лист ТОВ "М`ясна фабрика "Фаворит плюс" від 02.03.2016 щодо біржової інформації сільхозпродукції в Бароні;
- лист стосовно передоплати від 02.03.2016;
- лист виробника від 02.03.2016 стосовно мінімальних цін на товар та прайс-листа;
- лист виробника від 02.03.2016 стосовно зниження ціни на товар;
- лист виробника від 02.03.2016 експортної декларації та каталогів, специфікацій;
- лист виробника від 02.03.2016 щодо клієнтів українського ринку збуту;
- інформаційний лист-тендер ТОВ "М`ясна фабрика "Фаворит плюс" від 02.03.2016;
- маркувальна етикетка;
- заява на транспортування № 1202 від 12/02/2016;
- заява на транспортування № 1111 від 22/02/2016;
- договір про перевезення № 389 від 11/09/2015;
- переклади експортної декларації країни-виробника;
- переклад цмр №22022016 від 22/02/2016;
- МД №110100000/2016/202191 від 02/02/2016, МД №110100000/2016/202437 від 04/02/2016.
До митного оформлення в гр. 44 МД з літерою "m" (надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення) під кодом 9000 заявлено документ лист щодо власної переробки №17/04 від 17.04.2014, тому 01.03.2016 митниці надано Лист стосовно виробництва для власних потреб від 29/02/2016.
В гр. 31 в описі - Маркування зазначено "Виробник: Boseler Goldschmaus GmbH & Co.KG, Нідерланди.", тому правильним просив вважати: "Виробник: Boseler Goldschmaus GmbH & Co.KG, Німеччина". Також в гр. 31 "Дата виробництва 12/2015", тоді як згідно сертифіката якості зазначено термін придатності 12/2017.
В гр. 44 МД декларантом помилково заявлено під кодом 7016 "декларація - інвойс, складена експортером", просив вважати вірним код "7012" під № DE5300//EA/0113 від 23.02.2016.
До митного оформлення надано експертний висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати від 01.03.2016 №ГО-1011, відповідно до якого ринкова вартість оцінюваного товару (заморожене свиняче бокове сало) по контракту № 15/12/15 від 15.12.2015 на умовах поставки FСА Garrel становить 0,38 євро/кг. Відповідно частини другої статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палат в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.
На підставі викладеного просив розглянути надані декларантом документи та роз`яснення, здійснити митне оформлення МД №110100000/2016/204545 від 29.02.2016.
Також зазначив, що документи надані в повному обсязі, надати додаткові документи в 10-денний термін не має можливості.
Відповідач не визнав заявлену декларантом митну вартість партії товару та прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2016/00051 та рішення про коригування митної вартості товару №110100000/2016/200012/1, на підставі яких визначив вартість у загальному розмірі 11022,66 євро за партію товару.
Картка відмови №110100000/2016/00051 мотивована неможливістю використання обраного декларантом методу визначення митної вартості згідно з пунктом 3 частини шостої статті 54 Митного кодексу України.
В обґрунтування рішення №110100000/2016/200012/1 відповідач, зокрема, зазначив, що листом від 03.03.2016 декларант відмовив у наданні додаткових документів. Відповідно до пункту 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у разі, в тому числі у разі неподання декларантом або уповноваженою особою документів згідно із переліком, зазначеним у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з наступного.
- виявлені відповідачем розбіжності в оформленні митної декларації та поданих документах підтверджуються матеріалами справи;
- в експортній декларації країни відправлення №16DE533033754369E5 від 22.02.2016 не зазначено умови поставки товару;
- в експертному висновку Дніпропетровської торгово-промислової палати від 01.03.2016 №ГО-1011 зазначено, що ринкова вартість оцінюваного товару (заморожене свиняче бокове сало) по контракту від 15.12.2015 № 15/12/15 на умовах поставки FCA Garrel становить 0,38 євро/кг. Разом з тим, експертом при здійсненні цінового дослідження за основу було взято порівняльний метод, сутність якого полягає у використанні даних про вартість аналогічної продукції на ринку купівлі-продажу. У вказаному експертному висновку не зазначено жодного зразка для здійснення порівняння, дослідження обмежилось лише перерахуванням використаних джерел дослідження. Досліджувані експертом зразки неможливо порівняти з оцінюваним товаром на предмет відповідності вище перерахованим критеріям, що унеможливлює підтвердження заявленої вартості товару вартості товару на ринку України;
- надане позивачем платіжне доручення в іноземній валюті від 15.02.2016 №109 на загальну суму 15200 євро не відповідає вартості імпортованого товару відповідно комерційних рахунків від 23.02.2016 №16003531 та від 22.02.2016 №16003442 на загальну суму 15249,78 євро та свідчить про порушення пункту 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.12.2015 №15/12/15 щодо 100% передплати за товар;
- позивачем на підтвердження транспортних витрат надано рахунок від 31.03.2016 №524 та акт прийому-передачі послуг №1425. Проте, вказані транспортні документи не містять інформації щодо вартості транспортно-експедиційних послуг до місця ввезення на митну територію України (складова митної вартості), що унеможливлює проведення розрахунку транспортних витрат відповідно до положень частини другої статті 52 та статті 54 Митного кодексу України. Надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з ненаданням витребуваних документів у встановлений строк, відповідач мав обґрунтовані підстави відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та мав право застосувати інший метод визначення вартості;
- посадовою особою Дніпропетровської митниці у гр. 33 оспорюваного рішення про коригування заявленої митної вартості зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Також посадовою особою митниці зазначено про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Митного кодексу та здійснено відповідний розрахунок.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про задоволення позовних вимог, виходив з того, що зазначені відповідачем розбіжності не перешкоджали останньому у визначенні митної вартості задекларованого позивачем товару за основним методом, тобто за ціною договору.
Також зазначив, що в оскарженому рішенні та картці відмови відповідач не посилається на неможливість встановлення вартості транспортно-експедиційних послуг у складі задекларованої митної вартості товару. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказана обставина не є предметом дослідження у цій справі, тому суд першої інстанції помилково посилається на цю обставину в обґрунтування прийнятого рішення.