ПОСТАНОВА
Іменем України
02 березня 2020 року
Київ
справа №280/1933/19
адміністративне провадження №К/9901/29956/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року (постановлену в складі колегії: головуючого судді Сафронової С.В., суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.) по справі № 280/1933/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Колеснікова Дениса Григоровича Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання провести реєстрацію іншого речового права, -
в с т а н о в и в:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
25 квітня 2019 року Приватне акціонерне товариство "Розівський елеватор" (далі- позивач, ПАТ "Розівський елеватор") звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Колеснікова Дениса Григоровича Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області (далі- відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень відповідача №44453110 від 06 грудня 2018 року;
- зобов`язати відповідача провести державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2320381200:07:001:0013 за заявою позивача за реєстровим номером 31543148.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року позовні вимоги ПАТ "Розівський елеватор" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Колеснікова Дениса Григоровича Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області задоволені частково.
09 вересня 2019 року Заступник прокурора Запорізької області - начальник управління представництва інтересів держави в суді Маслюк Олександр Миколайович в інтересах держави в особі Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області подав до суду першої інстанції апеляційну скаргу.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 вересня 2019 року з підстав, передбачених ст. 169, 298 КАС України, апеляційну скаргу повернув заявнику.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву
Прокурор, не погодившись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Позивач надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого заперечує проти задоволення скарги та просить ухвалу суду від 20.09.2019 залишити без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 31 жовтня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Запорізької області.
Ухвалою від 27.02.2020 Верховний Суд призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- Закон №460-IX, набрав чинності 08.02.2020) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Касаційна скарга по справі № 280/1933/19 подана 28.10.2019, розгляд касаційної скарги не закінчено до 08.02.2020, тому касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-IX (із застосуванням норм КАС України в редакції, чинній до 08.02.2020).
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 20.09.2019 відповідає, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Ключовим правовим питанням у справі є обґрунтованість звернення прокурора до суду з апеляційною скаргою.
Частинами 3, 4 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, що діяла на час подання апеляційної скарги, передбачено:
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Зазначені норми поширюються на всі стадії адміністративного судового процесу, стосуються позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг.
Отже, реалізація прокурором права на подання апеляційної скарги потребує обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Правовий статус прокурора визначено Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Під час звернення прокурора до суду, зокрема і з апеляційною скаргою, суд повинен з`ясувати підстави представництва інтересів держави.
Підходи до оцінки підстав представництва прокурором інтересів держави в адміністративному судочинстві були сформульовані Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 18.07.2019 по справі 826/15794/17.
У цих постановах Суд звернув увагу, що зміст п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.
Крім того, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року (справа № 826/13768/16) щодо здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді зазначила таке.
Частиною третьою статті 23 Закону № 1697-VІІ передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно ж із частиною четвертою статті 23 цього Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Водночас прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.