1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



25 лютого 2020 року

м. Київ



Справа № 911/816/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Перевертуна В. Г. (у порядку самопредставництва),

відповідача - не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ?Данко? на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 (головуючий - Кропивна Л. В., судді Дідиченко М. А., Руденко М. А.) у справі

за позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Данко?

про усунення перешкод у користуванні майном та виселення.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У березні 2019 року Національний банк України (далі - НБУ, Банк, Власник) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Данко? (далі - ТОВ ?Данко?, Товариство) про: 1)усунення перешкод у користуванні офісно-складським комплексом літ. "А", загальною площею 6390 кв.м., розташованим за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрівське, вул. Київська, 43 (далі - офісно-складський комплекс, спірне майно) шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування спіним майном; 2) примусове виселення Товариства з офісно-складського комплексу, посилаючись на положення статей 182, 210, 215, 220, 316, 317, 319, 321, 391, 761, 793 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що на виконання судового рішення (постанови Вищого господарського суду України від 11.04.2017 у справі № 5/62) було звернено стягнення на офісно-складський комплекс на підставі іпотечного договору від 16.03.2009 для задоволення вимог НБУ за кредитним договором від 16.03.2009 №08/09/10 і 13.12.2018 зареєстровано за Банком право власності на спірне майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, однак у подальшому позивачем виявлено, що належним йому майном користується ТОВ ?Данко? без установлених законом підстав, а наданий Товариством договір оренди майна від 01.01.2015 № 15 (далі - договір оренди від 01.01.2015), на думку позивача, укладено з недотриманням вимог закону щодо нотаріального посвідчення цього договору та реєстрації права користування, тому користування відповідачем майном призводить до порушення правомочностей Власника.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 22.10.2018 (суддя Черногуз А. Ф.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019, позов задоволено частково. Ухвалено виселити ТОВ ?Данко? з офісно-складського комплексу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Рішення та постанова мотивовані положеннями статей 210, 215, 216, 220, 319, 321, 391, 793, 794 ЦК України і статей 73, 74, 113, 118, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких суди дійшли висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) укладений між Private limited company "S-PROFIT" (орендодавець) та ТОВ ?Данко? (орендар) більш як на 3 роки договір оренди від 01.01.2015 є нікчемним (недійсним в силу закону) з причин нездійснення його нотаріального посвідчення, що виключає правові підстави для користування Товариством належним Банку нерухомим майном та порушує права Власника; 2) позовна вимога про визнання відповідача таким, що втратив право користування спірним майном, задоволенню не підлягає з тих мотивів, що зазначене право у відповідача не виникало, оскільки не було зареєстровано у встановленому законом порядку.

При цьому апеляційний суд, залишаючи без розгляду клопотання ТОВ ?Данко? від 07.11.2019 про зупинення провадження у справі № 911/816/19, яке аргументувалося об`єктивною неможливістю розгляду цієї справи до вирішення справи № 911/2779/19 за позовом ТОВ "Данко" до Private Limited Company "S-PROFIT" та НБУ про визнання дійсним договору оренди від 01.01.2015, зазначив про подання Товариством цього клопотання після спливу строків, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 для подання заяв і клопотань процесуального характеру (протягом 15 днів з дня вручення ухвали), яку відповідачем отримано 10.10.2019, тоді як заявник не навів обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, ТОВ ?Данко? звернулося з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Крім того, 24.02.2020 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи № 911/816/19 на іншу дату з причин перебування залученого Товариством представника (адвоката) з 24.02.2020 по 26.02.2020 у відрядженні в м. Харкові для представництва інтересів ТОВ ?Данко? у засіданні Східного апеляційного господарського суду, яке (клопотання) колегія суддів відхиляє як необґрунтоване, оскільки, по-перше, заявник не надав жодних доказів на підтвердження задіяності повноважного представника Товариства станом на 25.02.2020 у іншому судовому процесі за межами м. Києва та дійсної неможливості його явки у судове засідання касаційної інстанції. По-друге, чинне процесуальне законодавство не обмежує учасників справи у залученні інших представників з метою судового захисту своїх прав та інтересів, а також у здійсненні їх захисту безпосередньо керівником ТОВ ?Данко? у порядку самопредставництва.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції положень статей 113, 118, 169, 227, 262 ГПК України, наголошуючи, що: 1) у порушення норм процесуального закону апеляційний суд не виконав обов`язок щодо вирішення по суті питання про зупинення провадження у справі № 911/816/19 за наявності очевидних для цього підстав, зокрема обумовлених тим, що у разі визнання договору оренди від 01.01.2015 дійсним за результатами розгляду пов`язаної справи № 911/2779/19 відпаде єдина підстава, через яку суди вважали зазначений договір нікчемним, і позов про виселення відповідача у такому разі не підлягатиме задоволенню з причин переходу до НБУ як нового власника офісно-складського комплексу прав орендодавця за договором оренди від 01.01.2015; 2) про поважність причин пропуску встановленого судом строку на подання клопотання про зупинення провадження у справі свідчить обставина звернення відповідача лише 06.11.2019 з позовом про визнання договору оренди від 01.01.2015 дійсним, тобто напередодні засідання суду апеляційної інстанції, яке відбулося 07.11.2019; 3) в ухвалі про відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції має право встановлювати лише строк на подання відзиву та заперечень на клопотання апелянта, подані разом з апеляційною скаргою, але не строк для подання будь-яких інших клопотань.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

8. Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2017 у справі № 5/62 задоволено позов НБУ в особі Головного управління НБУ по місту Києву та Київській області, звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 16.03.2009, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козяриком В.М. за реєстровим № 771, а саме: офісно-складський комплекс літ. "А", загальною площею 6390 кв.м., розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинский р-н, с. Петрівське, вул. Київська, буд. 43, для задоволення вимог НБУ у розмірі 43384854,90 грн за кредитним договором від 16.03.2009 № 08/09/10.

На підставі зазначеної постанови, рішення Правління НБУ від 14.06.2018 № 339-рш, акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 01.08.2018 № 54441905/24, Банк набув право власності на нерухоме майно - офісно-складський комплекс, про що позивачу видано свідоцтво про право власності від 13.12.2018 № 468.

9. Набуття спірного майна Банком у власність також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.08.2019 № 176442475, згідно з якою зазначене майно перебуває у власності НБУ, форма власності - державна.

10. 19.12.2018 НБУ склав акт про приймання набутого майна, в якому, зокрема зазначено, що на момент огляду набуте майно використовується невстановленими особами для зберігання техніки та виробничого обладнання.

11. Позивач звернувся до відповідача з листом від 22.12.2018 № 61-0018/68584, в якому зажадав звільнення нерухомого майна і передачі його власнику, проте 03.01.2019 Товариство у листі № 03/01/19-2 повідомило, що використовує офісно-складський комплекс відповідно до договору оренди, укладеного з Private limited company "S-PROFIT", строк якого встановлено до 2025 року, і пропонував розглянути можливість передачі майна на відповідальне зберігання.

12. 01.01.2015 між Private limited company "S-PROFIT" (орендодавець) та ТОВ "Данко" (орендар) укладено договір оренди майна № 15, за умовами пунктів 1.2, 2.1, 12.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування об`єкт, а саме: нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинский р-н, с. Петрівське, вул. Київська, буд. 43, що представляють собою офісно-складський комплекс літ. "А", загальною площею 6390кв.м. Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі об`єкта оренди та діє до 31.12.2025.

Згідно з актом прийому-передачі (нежитлових приміщень) від 01.01.2015 орендодавець передав орендарю зазначене майно.

13. Відповідач не заперечує факт користування спірним майном як на день подання НБУ позову до господарського суду, так і на день прийняття місцевим господарським судом рішення в цій справі.

Позиція Верховного Суду

14. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України (у редакції, чинній до 08.02.2020) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів враховує, що відповідач у поданій касаційній скарзі жодним чином не заперечує проти встановленого судом першої інстанції факту нікчемності договору оренди від 01.01.2015 внаслідок недотримання його сторонами вимог закону щодо нотаріального посвідчення такого договору, що обумовлює безпідставне зайняття Товариством належного позивачу нерухомого майна, а також не спростовує як правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права (статей 210, 215, 216, 220, 319, 321, 391, 793, 794 ЦК України) під час вирішення цього спору, так і висновку місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог у частині виселення ТОВ "Данко" з офісно-складського комплексу.

Правову позицію щодо відсутності у суб`єктів господарювання правових підстав для користування нерухомим майном та необхідності його звільнення користувачем у зв`язку з нікчемністю договору оренди такого майна, укладеного на більш ніж 3-річний строк, наведено у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 904/6786/17 та від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17.

Натомість наявні доводи скаржника зводяться виключно до посилань на порушення апеляційним судом норм процесуального права (статей 113, 118, 169, 227, 262 ГПК України), внаслідок чого колегія суддів здійснює касаційний перегляд оскаржуваної постанови саме у межах зазначених доводів.

15. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

16. Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2019 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява відповідача про зупинення провадження у справі, яка (заява) обґрунтована об`єктивною неможливістю розгляду справи до вирішення справи № 911/2779/19 за позовом ТОВ "Данко" до Private Limited Company "S-profit" та НБУ про визнання дійсним договору оренди від 01.01.2015.

Зазначене клопотання апеляційний суд на підставі статей 113, 118 ГПК України залишив без розгляду як таке, що подане заявником після спливу строку, встановленого в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 для подання заяв і клопотань процесуального характеру (протягом 15 днів з дня вручення ухвали), яку заявником отримано 10.10.2019. При цьому апелянт не навів обґрунтування поважності причин пропуску ним такого строку.

17. Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.


................
Перейти до повного тексту