Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 287/167/18-ц
Провадження № 14-536 цс 19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля", державного реєстратора Білогірської селищної ради Хмельницької області про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про його державну реєстрацію
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 16 грудня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2017 року.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" (далі - ТОВ "Україна 2001") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" (далі - ТОВ НВА "Перлина Поділля"), державного реєстратора Білогірської селищної ради Хмельницької області про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про його державну реєстрацію.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 березня 2010 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,0362 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 10 років. Цей договір зареєстровано у Відділі Держкомзему у Білогірському районі Хмельницької області 06 квітня 2012 року. Проте 22 червня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ НВА "Перлина Поділля" було укладено оскаржуваний договір оренди щодо тієї ж земельної ділянки, а 20 липня 2016 року державним реєстратором Білогірської селищної ради Хмельницької області було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень згідно з цим оскаржуваним договором. Позивач стверджує, що його з ОСОБА_1 договір не припиняв свою дію, не був розірваний ані за згодою сторін, ані за рішенням суду, а оскільки укладення договору оренди землі з новим орендарем можливе лише після розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем, то укладення нового договору оренди з новим орендарем у період дії попереднього договору оренди з попереднім орендарем є прямим порушенням прав орендаря на належне користування землею.
3. Враховуючи наведене, ТОВ "Україна 2001" просило суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,0362 га, кадастровий номер 6820387500:03:004:0005, укладений 22 червня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ НВА "Перлина Поділля", скасувати рішення державного реєстратора Білогірської селищної ради Хмельницької області Яловчука В. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 липня 2016 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки площею 2,0362 га, кадастровий номер 6820387500:03:004:0005), прийнятого на підставі договору оренди землі від 22 червня 2016 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 16 грудня 2016 року позов ТОВ "Україна 2001" задоволений, договір оренди земельної ділянки площею 2,0362 га, кадастровий номер 6820387500:03:004:0005, укладений 22 червня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ НВА "Перлина Поділля", визнаний недійсним, рішення державного реєстратора Білогірської селищної ради Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 липня 2016 року, індексний номер 30553546, щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки площею 2,0362 га, кадастровий номер 6820387500:03:004:0005), прийнятого на підставі договору оренди землі від 22 червня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ НВА "Перлина Поділля", скасоване. Вирішено питання розподілу судових витрат.
5. Рішення суду мотивоване тим, що укладенням орендодавцем ОСОБА_1 договору оренди з новим орендарем, ТОВ НВА "Перлина Поділля", у період дії договору з попереднім орендарем, ТОВ "Україна 2001", були порушені права позивача на належне користування землею, повний захист прав якого можливий шляхом визнання правочину недійсним з одночасним скасуванням рішення про державну реєстрацію права оренди.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
6. Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2017 року апеляційна скарга ТОВ НВА "Перлина Поділля" відхилена, рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 16 грудня 2016 року залишене без змін.
7. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно виходив з того, що дії ОСОБА_1 порушують права позивача та свідчать про недобросовісність відповідача, а оспорений договір, укладений між ним та ТОВ НВА "Перлина Поділля", суперечить вимогам статей 13, 27 Закону України "Про оренду землі", оскільки фактично не може бути передана у володіння та користування земельна ділянка, яка знаходиться в оренді іншої особи, а отже, такий договір підлягає визнанню недійсним. Суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки за відповідачем, оскільки реєстрація відбулась на підставі недійсного правочину.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ НВА "Перлина Поділля", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 16 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2017 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ "Україна 2001".
9. Касаційна скарга, зокрема, мотивована тим, що вимога позивача щодо скасування державної реєстрації майнових прав повинна розглядатися у порядку адміністративного судочинства, про що в судах попередніх інстанцій ТОВ НВА "Перлина Поділля" заявляло клопотання, які були, на його думку, необґрунтовано відхилені.
Доводи інших учасників справи
10. У серпні 2017 року ТОВ "Україна 2001" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу ТОВ НВА "Перлина Поділля", в якому вказує, що доводи скарги є безпідставними, та просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
11. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 червня 2017 року відкрите касаційне провадження у вказаній справі, справа із суду першої інстанції витребувана.
12. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
13. Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
14. У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу передано до Верховного Суду.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
16. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Щодо юрисдикції
17. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
18. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
19. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
20. ТОВ НВА "Перлина Поділля" у своїй касаційній скарзі посилалося на порушення предметної та суб`єктної юрисдикцій, вказавши, що вимога позивача щодо скасування державної реєстрації майнових прав є такою, що повинна оплачуватись судовим збором окремо, і розглядатись в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
21. Суди встановили, що 24 березня 2010 року позивач ТОВ "Україна 2001" та відповідач ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,0362 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 10 років, який було зареєстровано у Відділі Держкомзему у Білогірському районі Хмельницької області 06 квітня 2012 року.
22. За актом приймання-передачі від 24 березня 2010 року земельна ділянка була передана позивачу в користування на праві оренди.
23. 22 червня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ НВА "Перлина Поділля" було укладено договір оренди щодо тієї ж земельної ділянки, 20 липня 2016 року державним реєстратором Білогірської селищної ради Хмельницької області було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень згідно з цим договором.
24. Вирішуючи питання юрисдикційності цього спору, Велика Палата керується такими міркуваннями.
25. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
26. Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
27. За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
28. З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
29. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
30. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
31. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
32. Предметна та суб`єктна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції, залежно від складу сторін спору.
33. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Суб`єктна ж юрисдикція визначається особливістю складу сторін правовідносин, у яких виник спір.
34. Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
35. Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
36. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга зазначеної статті КАС України у вказаній редакції).
37. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (частина перша, пункт 1 частини другої статті 17 КАС України в зазначеній редакції).
38. Аналогічне положення міститься й у статті 19 КАС України, згідно з частиною першою якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
39. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "субʼєкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший субʼєкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
40. Термін "публічно-правовий спір" охоплює, зокрема, спори, у яких хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (абзац перший пункту 2 частини першої статті 4 КАС України).
41. З аналізу наведених процесуальних норм убачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників, суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
42. Тобто до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.
43. Такий самий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження № 12-58 гс 18).
44. За загальним правилом, передбаченим у пунктах 1, 3 частини першої статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом та розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
45. Такі ж положення містяться й у статті 19 ЦПК України, де передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
46. Разом з тим визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.
47. Спір у цій справі в частині вимоги про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди земельної ділянки не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право оренди на спірну земельну ділянку), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.
48. Згідно зі статтею 16 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом та розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій) не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. Тобто цей припис унеможливлював розгляд в одному провадженні вимог, які за предметом належать до юрисдикції різних судів.
49. Аналогічні положення містяться й у статті 20 ЦПК України.