УХВАЛА
26 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 815/116/14
Провадження № 11-1276апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - Прокурор), Державного підприємства Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Привалової Євгенії Євгеніївни (далі - Державний реєстратор), Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення, і
ВСТАНОВИЛА:
1. У січні 2014 року Прокурор звернувся до адміністративного суду з позовними вимогами визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 4965908 від 13 серпня 2013 року, яким проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, нежитлове приміщення №101.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що актом державної приймальної комісії від 28 листопада 1986 року "Про прийомку закінченого будівництвом об`єкту до експлуатації", затвердженим рішенням виконавчого комітету Приморської районної ради народних депутатів від 31 грудня 1986 року № 724 прийнято до експлуатації 9-ти поверховий житловий будинок (гуртожиток для малосімейних) на 60 квартир з вбудованим приміщенням - їдальня загальною площею 333 м2 (далі - Спірне приміщення) за адресою: АДРЕСА_1 .
Актом прийняття передачі основних засобів, затвердженого начальником управління економіки та планування - заступником начальника головного управління розквартирування військ капітального будівництва Міністерства оборони України від 20 жовтня 1999 року вказаний будинок переданий до експлуатації державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" (далі - Державне підприємство).
1 травня 2013 року Державне підприємство уклало з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договір найму робочого місця загальною площею 3 м2, яке розташоване в Спірному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 з метою незаконного заволодіння Спірним приміщенням підробив свідоцтво від 14 січня 2010 року № 15001744 про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та використав його для отримання свідоцтва про право власності.
На підставі підроблених документів Державний реєстратор 13 серпня 2013 року зареєструвала права власності на Спірне приміщення, яке належить державі в особі Міністерства оборони України.
2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 02 квітня 2014 року позов задовольнив частково.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 квітня 2017 року постанову суду залишив без змін.
Суди попередніх інстанцій у цій справі виходили з того, що державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно здійснено на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об`єкта проектній документації вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що суперечить вимогам законодавства.
3. ОСОБА_1 не погодився із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій і 05 травня 2017 року подав касаційну скаргу про їх скасування та підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) закриття провадження у справі,оскільки спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01 червня 2017 року відкрив касаційне провадження.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 10 вересня 2019 року прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду.
11 вересня 2019 року цей самий суд ухвалою передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду встановила, що у матеріалах справи немає відомостей про завершення апеляційного перегляду справи ухваленням відповідного судового рішення, й ухвалою від 01 листопада 2019 року повернула справу колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду.
17 грудня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України.
4. На час вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про наявність підстав для прийняття до розгляду цієї справи набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року № 142-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи" (дата набрання чинності 19 жовтня 2019 року; далі - Закон № 142-IX).
Згідно з частиною шостою статті 346 КАС України в редакції цього Закону справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.