ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 462/5617/16-а
Провадження № 11-1041апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу № 462/5617/16-а за позовом ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання неправомірним та скасування рішення
за касаційними скаргами ОСОБА_2 та Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Залізничного районного суду міста Львова від 21 серпня 2017 року (суддя Ліуша А. І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року (у складі колегії суддів Макарик В. Я., Большакова О. О., Глушко І. В.),
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22 лютого 2017 року просила:
- визнати неправомірним та протиправним рішення міжвідомчої комісії Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 06 вересня 2016 року № 27 у частині параграфа 2 про погодження завершення самочинно розпочатих робіт з реконструкції ОСОБА_2 частини будинку на АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху згідно з проектом, розробленим фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 у 2009 році;
- визнати неправомірним та протиправним розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 30 вересня 2016 року "Про затвердження висновку міжвідомчої комісії гр. ОСОБА_2 ";
- скасувати протокол засідання міжвідомчої комісії Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 06 вересня 2016 року № 27 (параграф 2) в частині погодження завершення самочинно розпочатих робіт з реконструкції ОСОБА_2 частини будинку на АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху згідно з проектом, розробленим фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 у 2009 році;
- скасувати розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 30 вересня 2016 року "Про затвердження висновку міжвідомчої комісії гр. ОСОБА_2 ".
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 разом зі своїми дочками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками першого поверху квартири АДРЕСА_2 . Крім позивачки та її дочок співвласником цієї квартири (другого поверху) є ОСОБА_2, який, на думку позивачки, незаконно самочинно проводить роботи з реконструкції квартири за вищевказаною адресою.
Позивачка вважає, що проведення такої реконструкції загрожує руйнацією будинку АДРЕСА_1 .
На переконання ОСОБА_1, погодження міжвідомчої комісії Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради завершення самочинно розпочатих робіт з реконструкції ОСОБА_2 частини будинку на АДРЕСА_1 порушує її законні права та інтереси як співвласника житлового приміщення та законні права та інтереси третіх осіб - співвласників житлового будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_4
3. Залізничний районний суд міста Львова постановою від 21 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року, позовні вимоги задовольнив частково.
Визнано неправомірним та скасовано розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 30 вересня 2016 року "Про затвердження висновку міжвідомчої комісії гр. ОСОБА_2 ". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Не погодившись із такими судовими рішеннями, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Залізничного районного суду міста Львова від 21 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог.
5. Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради також звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Залізничного районного суду міста Львова від 21 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року і закрити провадження у справі.
6. Вищий адміністративний суд України ухвалами від 09 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2 .
7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
8. Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. У грудні 2017 року вказані касаційні скарги передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
10. Ухвалою від 09 січня 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження за скаргою Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради.
11. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18 вересня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року), а саме у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 та Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради оскаржують судові рішення, у тому числі, з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
12. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08 жовтня 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження.
13. Станом на 26 лютого 2020 року відзиви на касаційні скарги до Великої Палати Верховного Суду не надходили.
Фактичні обставини
14. Суди попередніх інстанцій установили, що згідно з пунктом 2 протоколу засідання міжвідомчої комісії Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 06 вересня 2016 року № 27 та розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 30 вересня 2016 року "Про затвердження висновку міжвідомчої комісії гр. ОСОБА_2 " співвласнику будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 погоджено продовження самочинно розпочатих робіт з реконструкції належної йому частини будинку з розширенням за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху згідно з проектом, розробленим фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 .
15. При цьому, згідно з технічними висновками про стан квартири АДРЕСА_2 , під час виконання будівельних робіт зазначеної квартири (другий поверх) сталося залиття приміщень квартири № 1 (перший поверх), в приміщеннях житлової кімнати та суміжних приміщень в нижній та верхній частинах виявлено вологі плями після залиття, які мають прогресуючий характер, в приміщеннях кімнати, коридору, кухні, ванної кімнати та веранди виявлено численні тріщини по периметру в нижній та верхній частинах стін та стелі, які мають прогресуючий характер. Дефекти та пошкодження погіршуютьть несучу здатність конструкцій будинку відповідно до ДБН В.1.2.-2:2006.
16. Вважаючи дії та рішення Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради щодо надання ОСОБА_2 погодження на продовження самочинно розпочатих робіт з реконструкції належної йому частини будинку АДРЕСА_1, протиправними та такими, що порушують права та законні інтереси ОСОБА_1 як співвласника зазначеного будинку, позивачка звернулася до суду із цим позовом.
Оцінка судів першої та апеляційної інстанцій
17. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що проведення самочинної реконструкції ОСОБА_2 частини будинку на АДРЕСА_1 порушує права позивачки.
18. Водночас суд першої інстанції зауважив про недоведеність відповідачем законності оскаржуваного розпорядження від 30 вересня 2016 року.
19. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що вимоги ОСОБА_1 щодо визнання неправомірним та скасування протоколу засідання міжвідомчої комісії Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 06 вересня 2016 року № 27 задоволенню не підлягають, оскільки цей протокол не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не породжує жодних наслідків і не порушує жодних прав, свобод, інтересів позивачки.
20. Вирішуючи справу по суті позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржуване розпорядження відповідача має ознаки рішення суб`єкта владних повноважень та може бути оскаржене до адміністративного суду.
Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційних скаргах вимог
21. У касаційних скаргах ОСОБА_2 та Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради зазначають, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково віднесли цю справу до юрисдикції адміністративних судів.
22. На переконання скаржників, розгляд цієї справи не віднесено до юрисдикції адміністративних судів, оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом з метою захисту своїх цивільних прав як співвласник квартири АДРЕСА_2 . Скаржники вважають, що цей спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Оцінка Великої Палати Верховного Суду
23. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційних скаргах доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради - задоволенню з огляду на таке.
24. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
25. За пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) справою адміністративної юрисдикції є публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
26. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
27. Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.