ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 916/912/19
Провадження № 12-184гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідачаКібенко О. Р.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Чепака І. В.,
представника Первинної профспілкової організації Білгород-Дністровського морського торговельного порту - Кісільової Катерини Олександрівни,
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи касаційну скаргу Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт"
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24 червня 2019 року, постановлену суддею Смелянець Г. Є.,
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21 серпня 2019 року, ухвалену колегією суддів у складі Разюк Г. П., Богатиря К. В., Колоколова С. І.,
у справі за позовом Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт"
до Первинної профспілкової організації Білгород-Дністровського морського торговельного порту
про стягнення3 601 096,99 грн.
Історія справи
Короткий зміст та підстави позовних вимог
1. У березні 2019 року Державне підприємство "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (далі - ДП "Білгород-Дністровський МТП") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Первинної профспілкової організації Білгород-Дністровського морського торговельного порту (далі - Профспілка) 3 601 096,99 грн заборгованості, яка утворилася протягом 2011-2018 років за реалізацію путівок на базу відпочинку "Прибій".
2. Відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі з посиланням на те, що спірні правовідносини виникли з колективного договору (реєстраційний № 55 від 04 листопада 2013 року), укладеного між трудовим колективом ДП "Білгород-Дністровський МТП" та адміністрацією цього підприємства, а тому спір, що виник між сторонами, є колективним трудовим спором, який не має господарського характеру і не підлягає вирішенню в судах господарської юрисдикції.
Фактичні обставини справи, установлені судами
3. Між роботодавцем (адміністрацією) - ДП "Білгород-Дністровський МТП" в особі директора підприємства Сєчкіна С. А. та Профспілкою (яка уповноважена представляти інтереси трудового колективу підприємства) в особі голови Профспілки Сергєєва І. В. укладено колективний договір на 2013-2015 роки, який прийнятий зборами трудового колективу 29 жовтня 2013 року та зареєстрований в Управлінні праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської міської ради 04 листопада 2013 року за № 55 (далі - колективний договір), до якого неодноразово вносилися зміни та доповнення.
4. Згідно з абзацом десятим пункту 5.2.1 розділу 5 колективного договору "Гарантії, компенсації, пільги. Соціальний захист, задоволення культурних і духовних потреб працівників" сторони домовилися спільно формувати і розподіляти кошти на соціально-культурні заходи, пільги і компенсації працівникам, використовувати їх виходячи із пріоритетів і фінансових можливостей підприємства згідно із затвердженим кошторисом використання коштів на соціально-культурні заходи, пільги і компенсації працівникам, у тому числі надавати профспілковому комітету 10 % від загальної кількості путівок на базу відпочинку "Прибій" для їх розподілу за пільговою ціною; 40 % від загальної кількості путівок реалізовувати робітникам підприємства за їх собівартістю; 50 % загальної кількості путівок реалізовувати стороннім організаціям та особам. Змінами і доповненнями до колективного договору, прийнятими на сумісному засіданні адміністрації та профкому 23 травня 2017 року та зареєстрованими Управлінням соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради 29 травня 2017 року № 52, відсоток надання профспілковому комітету від загальної кількості путівок на базу відпочинку "Прибій" для їх розподілу за пільговою ціною збільшено до 20 %.
5. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем положень абзацу десятого пункту 5.2.1 розділу 5 колективного договору та вмотивовані положеннями статей 1, 3, 5 Закону України "Про колективні договори і угоди", статті 10 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 509, 525, 526, 639 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
6. Господарський суд Одеської області ухвалою від 24 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21 серпня 2019 року, на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) закрив провадження у справі, оскільки спір виник із трудових правовідносин, спрямований на захист трудових прав працівників і не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Суди послалися на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 травня 2018 року у справі № 910/11188/17 (провадження № 12-92гс18).
7. Суд першої інстанції зазначив, що спір у цій справі виник із колективного договору, який господарські відносини між суб`єктами господарювання не регулює, а спрямований на регулювання трудових і соціально-економічних відносин між роботодавцем і працівниками. Розбіжності, які виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо виконання колективного договору згідно зі статтею 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" визначено як колективний трудовий спір (конфлікт). Цим же Законом установлено окремий (позасудовий) порядок вирішення колективного трудового спору, зокрема трудовим арбітражем. Тобто можливість судового порядку для розгляду цього спору не передбачена процесуальним законодавством та зазначеним Законом.
8. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, однак зазначив, що позивач не позбавлений права звернутися з позовом за захистом своїх прав у порядку цивільного судочинства на підставі частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
9. У вересні 2019 року ДП "Білгород-Дністровський МТП" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. Скаржник послався на порушення судами правил суб`єктної юрисдикції, оскільки вважає, що цей спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Зазначив, що судами попередніх інстанцій помилково визначено характер правовідносин між сторонами; проігноровано ту обставину, що відносини сторін є виключно розрахунковими і не стосуються порядку нормування, оплати, охорони праці, тривалості робочого часу і відпочинку, організації і обслуговування робочих місць тощо; Профспілка виступає як юридична особа, а її діяльність регулюється нормами ГК України; посилання на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду є помилковим, оскільки обставини у справах різняться.
Доводи інших учасників справи
11. Профспілка подала відзив на касаційну скаргу, в якому вона не погоджується з доводами скаржника та зазначає, що суди попередніх інстанцій правильно визначили характер правовідносин, що склалися між сторонами, судові рішення ухвалили з додержанням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що між сторонами не існує господарських чи розрахункових правовідносин щодо придбання путівок у межах колективного договору; натомість існують відносини із забезпечення дотримання соціальних та трудових прав працівників порту та надання їм пільг і компенсацій; між сторонами виникли розбіжності щодо виконання пункту 5.2.1 розділу 5 колективного договору, що відповідає визначенню колективного трудового спору (конфлікту) відповідно до пункту "в" статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду
12. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 17 жовтня 2019 року передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися ця справа, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.
14. Профспілка є відповідачем за позовом роботодавця (адміністрації) про стягнення заборгованості за реалізацію путівок на базу відпочинку, яка є структурним підрозділом позивача.
15. Як уже зазначалося, спірні відносини стосуються виконання умов абзацу десятого пункту 5.2.1 розділу 5 укладеного сторонами колективного договору (зі змінами і доповненнями), згідно з яким сторони домовилися спільно формувати і розподіляти кошти на соціально-культурні заходи, пільги і компенсації працівникам, використовувати їх виходячи із пріоритетів і фінансових можливостей підприємства згідно із затвердженим кошторисом використання коштів на соціально-культурні заходи, пільги і компенсації працівникам, у тому числі надавати профспілковому комітету відсоток від загальної кількості путівок на базу відпочинку для їх розподілу за пільговою ціною.
16. Суди дослідили, що колективний договір є нормативно-правовим документом, укладеним з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, а також узгодження інтересів найманих працівників і роботодавця, сприяння узгодженню інтересів сторін та юридичному узаконенню їхньої співпраці. Сторони домовилися оперативно вживати заходів щодо усунення передумов виникнення колективних трудових суперечок (конфліктів), а в разі їх виникнення прагнути врегулювати суперечки без зупинки виробництва шляхом переговорів у порядку, встановленому законами України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" і "Про колективні договори і угоди", а також галузевою угодою і колективним договором (пункти 1.4, 13.1.3 колективного договору).
17. Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі, апеляційний господарський суд виходив із того, що спір спрямовано на врегулювання інтересів сторін трудових правовідносин, порядок вирішення яких визначено Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та частиною першою статті 19 ЦПК України, а отже, висновок господарського суду першої інстанції про те, що цей спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, є правильним.
18. Велика Палата Верховного Суду погоджується із вказаним висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
19. У силу частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
20. За змістом частини першої статті 20 цього Кодексу господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
21. Правове становище професійних спілок, їх статус та повноваження регулюються Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", КЗпП України.
22. Працівники мають право, зокрема, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку. Первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси; здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового уповноваженого представника, який діє в межах прав, наданих Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та статутом професійної спілки (частина перша статті 37 цього Закону, частина друга статті 2, частини перша та друга статті 246 КЗпП України).