Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 638/19415/17
провадження № 51-4745 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Анісімова Г. М., Іваненка І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Швидченко О. В.,
прокурора Костюка О. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження у суді апеляційної інстанції, Пресс Г. С. на ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року щодо ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220480005672, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Харкова, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу вироком Апеляційного суду Харківської області від 31 липня 2018 року за ч. 2 ст. 185 КК з призначенням покарання у виді арешту на строк 3 місяці,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 травня 2019 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК та призначено йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК.
Вирішено питання процесуальних витрат.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 травня 2019 року залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він 21 листопада 2017 року умисно, з корисливого мотиву, діючи повторно, таємно, перебуваючи у кв. АДРЕСА_2, викрав у потерпілої ОСОБА_3 золоті вироби, чим завдав останній матеріальної шкоди на суму 56 510 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор Пресс Г. С. просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував дані, що характеризують особу винного і характер вчинених ним дій та безпідставно погодився з висновком суду першої інстанції щодо звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.
Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК, оскільки у ньому не наведено обґрунтування відхилення доводів прокурора щодо застосування ч. 4 ст. 70 КК та скасування вироку в частині безпідставного застосування ст. 75 КК при призначенні покарання ОСОБА_2 .
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Костюк О. С. вважав подану касаційну скаргу прокурора обґрунтованою та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ст. 419 КПКсуд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. У разі залишення заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Недотримання цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.
За вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 травня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК, за те, що він, перебуваючи у квартирі своєї знайомої ОСОБА_3 після спільного розпиття спиртних напоїв з останньою, скориставшись тим, що потерпіла заснула та за його діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливого мотиву, діючи повторно, таємно викрав майно потерпілої на загальну суму 56 510 грн.
Апеляційним судом розглянуто апеляційну скаргу прокурора на вищезазначений вирок щодо ОСОБА_2, в якій прокурор ставив питання про скасування вироку суду першої інстанції з мотивів безпідставного застосування положень ст. 75 КК та необхідності застосування ч. 4 ст. 70 КК .
Залишаючи скаргу прокурора без задоволення, апеляційний суд доводів прокурора належним чином не перевірив, пославшись на дискреційні повноваження суду при призначенні покарання та позицію потерпілої, залишив вирок суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог статей 50, 65 ККособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.