Постанова
02 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 1-652/11
провадження № 51-857ск20
Суддя Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду Єремейчук С. В., розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2017 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 15 січня 2020 року,
в с т а н о в и в:
У касаційній скарзі порушується питання про перевірку вказаних судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 387 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року(далі - КПК 1960 року) зміст касаційної скарги повинен відповідати положенням ст. 350 цього Кодексу.
Проте наведених вимог процесуального закону засудженим ОСОБА_1 не дотримано.
Як визначено п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 рокукасаційна скарга повинна містити вказівку на те, в чому полягає незаконність судового рішення та доводи на її обґрунтування.
Відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року, підставами для скасування або зміни оскаржуваних рішень касаційним судом є лише істотне порушення кримінально-процесуального закону (ст. 370 КПК 1960 року), неправильне застосування кримінального закону (ст. 371 КПК 1960 року) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого (ст. 372 КПК 1960 року).
В порушення вимог п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року в скарзі не обґрунтовано належним чином, в чому саме полягає незаконність судових рішень, а саме не конкретизовано допущеного судами першої та апеляційної інстанцій істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону, з огляду на положення статтей 370, 371 КПК 1960 року. В той же час засуджений, не погоджуючись з оцінкою доказів, заперечує правильність встановлення фактичних обставин справи та посилається на однобічність і неповноту судового слідства, що не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції. Відповідно до вимог статей 367-369 КПК 1960 року вказані обставини є предметом перевірки виключно суду апеляційної інстанції.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року у касаційній скарзі повинно бути зазначено прохання особи, яка її подає. Це прохання повинно відповідати повноваженням касаційного суду, встановленим ст. 396 КПК 1960 року.