Постанова
Іменем України
20 лютого 2020 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н. С.,
судді: Голубицький С. С.,
Шевченко Т. В.,
секретар судового засідання Безкровний С. О.,
учасники судового провадження:
прокурор Піх Ю. Г.,
захисник Петренко А. В. (в режимі відеоконференції),
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, та касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 02 липня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080190000561, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Владивостока Приморського краю Російської Федерації, жительки АДРЕСА_1, засудженої за ч. 2
ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
1. Вимоги касаційних скарг, узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального
провадження судом першої інстанції, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування оскарженої ухвали з подальшим призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої, яке, на думку прокурора, за своїм розміром є явно несправедливим через м`якість.
Зазначає, що при звільненні ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням апеляційним судом не повною мірою враховано обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої та її ставлення до вчиненого злочину, а також неправильно застосовано норми статей 50, 65 КК України, а наявність у ОСОБА_1 неповнолітніх дітей та визнання вини не зобов`язували апеляційний суд застосовувати до останньої положення ст. 75 КК України.
У своїй касаційній скарзі заступника прокурора Запорізької області також виклав вимогу до Суду про скасування оскарженої ухвали з подальшим призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Зазначає про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність судом апеляційної інстанції та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої через м`якість.
Стверджує про неврахування при звільненні від відбування покарання ОСОБА_1 її попередніх судимостей за аналогічні злочини, що вона не працює, перебуває на профілактичному обліку у лікаря-нарколога і, на його думку, зазначене свідчить про підвищений рівень суспільної небезпечності особи, а тому застосування ст. 75 КК України є неприпустимим.
Зазначає також, що відповідно до положень кримінального закону питання призначення покарання та питання про звільнення від його відбування є різними, а тому з огляду на положення ст. 374 КК України суд має по кожному з них ухвалити рішення, однак вказаних вимог судом апеляційної інстанції не було дотримано.
2. Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, та встановлені судами обставини кримінального провадження
2.1 Суд першої інстанції
За вироком Василівського районного суду Запорізької області від 21 листопада
2018 року ОСОБА_1 визнано винуватою за ч. 2 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
Строк тримання під вартою обвинуваченій визначено обчислювати з моменту фактичного затримання після звернення вироку до виконання.
Стягнуто з ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи в розмірі 1144 грн.
Вироком суду також вирішено долю речових доказів.
2.2 Суд апеляційної інстанції (ухвала якого оскаржується)
За ухвалою Запорізького апеляційного суду від 02 липня 2019 року апеляційні скарги обвинуваченої та її захисника - адвоката Котюкова С . П. задоволено.
Вирок Василівського районного суду Запорізької області від 21 листопада
2018 року стосовно ОСОБА_1 змінено в частині призначеного покарання.
На підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
У решті вирок суду залишено без зміни.
2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
07 серпня 2018 року ОСОБА_1, перебуваючи в місті Запоріжжі, придбала наркотичний засіб - метадон, обіг якого обмежено законодавством, та, діючи з прямим умислом з мотивів необхідності задовольнити власну потребу у вживанні наркотичних засобів, незаконно на маршрутному автобусі перевезла зазначений наркотик до міста Василівки Запорізької області, після чого незаконно зберігала при собі до проведення обшуку цього ж дня в період часу з 12:50 по 14:20. У ході зазначеного обшуку в приміщенні будинку АДРЕСА_2 у
ОСОБА_1 було виявлено та вилучено двадцять вісім згортків синього кольору з кристалічною речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб - метадон", масою 4,099 г та двадцять три згортки сірого кольору з кристалічною речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб - метадон, масою 1,9669 г, загальна маса вилученого наркотичного засобу становить 6,0659 г, що є великим розміром. Таким чином, ОСОБА_1 незаконно придбала, перевезла та зберігала для особистого вживання без мети збуту наркотичний засіб - метадон у великих розмірах.
3. Доводи інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні Суду доводи касаційних скарг підтримав у повному обсязі.
Захисник в інтересах засудженої зазначив про безпідставність зазначених доводів та просив ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
4. Джерела права й акти їх застосування
4.1 Кримінальний кодекс України
4.1.1 Стаття 50. Поняття покарання та його мета
Частина 2. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
4.1.2 Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
Частина 1. Суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Частина 2. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
4.1.3 Стаття 75. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
Частина 1. Якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
4.2 Кримінальний процесуальний кодекс України
4.2.1 Стаття 407. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги
Частина 1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема:
2) змінити вирок або ухвалу;
3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
4.2.2 Стаття 419.Зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Частина 3. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.
4.2.3 Стаття 433. Межі перегляду судом касаційної інстанції
Частина 1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
4.2.4 Стаття 438. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції
Частина 1. Підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема: