Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 456/2483/11
провадження № 61-16678св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
відповідач (заявник) - ОСОБА_5,
треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 липня 2019 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Крайник Н. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2011 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, про витребування майна від добросовісного набувача, а саме: про витребування з володіння ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_1, яка за договором дарування від 07 травня 2009 року набута ним від незаконного володільця - його брата ОСОБА_7, та передачу цієї квартири у їх спільну часткову власність.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 липня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 11 січня 2016 року рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 липня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено. Витребувано на користь позивачів у спільну часткову власність по 1/4 частці кожному квартиру АДРЕСА_1 у добросовісного набувача ОСОБА_5, набуту за договором дарування від 07 травня 2009 року, посвідченим державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У. Т., реєстровий № 1981, за яким ОСОБА_7 подарував, а ОСОБА_5 прийняв у дар цю квартиру.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 лютого 2016 року відмовлено ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у відкритті касаційного провадження на рішення Апеляційного суду Львівської області від 11 січня 2016 року.
Ухвалою Верховного Суду України від 11 травня 2016 року відмовлено у допуску до провадження Верховного Суду України даної справи за заявою ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 лютого 2016 року.
У січні 2019 року ОСОБА_5 звернувся до Львівського апеляційного суду із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Львівської області від 11 січня 2016 року за нововиявленими обставинами.
Заявник посилався на те, що в силу пунктів 2, 3 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами для перегляду судового рішення є обставини, які встановлені:
- у кримінальних провадженнях від 17 травня 2013 року №№ 12014140130001518, 12013150130000976 та у двох вироках судів у кримінальній справі (вироки не набрали законної сили з підстав затягування розгляду справи обвинуваченою ОСОБА_4 );
- у кримінальних провадженнях від 25 березня 2015 року № 12015140130000454 та від 21 лютого 2018 року № 12018140130000275;
- у кримінальному провадженні від 30 березня 2016 року № 12016140130000664.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 19 липня 2019 року ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні його заяви про перегляд рішення Апеляційного суду Львівської області від 11 січня 2016 року за нововиявленими обставинами та залишено згадане судове рішення в силі.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зазначені ОСОБА_5 обставини не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У вересні 2019 року ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням судом норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що квартира витребувана у нього через введення суду в оману, фальсифікацію позивачами документів та їх шахрайські дії. За заявами ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було відкрито ряд кримінальних проваджень. Заявник зазначає, що коштів на адвоката у нього немає, тому заяву про перегляд судового рішення він складав сам і допустив ряд помилок, на що у відповідності до вимог закону мав звернути увагу суд. У заяві до суду він помилково послався на пункт 3 частини другої статті 423 ЦПК України, замість пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, а тому, на його думку, апеляційним судом порушено норми процесуального права щодо відкриття провадження у справі, оскільки суд, встановивши, що заява не оформлена відповідно до вимог, визначених статтею 426 ЦПК України, мав залишити її без руху. У випадку неусунення недоліків заява вважається неподаною і повертається заявникові, її повернення не перешкоджає повторному зверненню до суду, однак суд апеляційної інстанції позбавив його такої можливості, постановивши ухвалу про відмову у задоволенні його заяви. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що істотною для справи обставиною було те, що Валевські про продаж квартири знали у 2004-2005 роках, а до суду звернулися через шість років (в 2011 році). Їх право на володіння майном ніким не порушувалось і до суду у визначений законом трьохрічний термін вони не зверталися, щоб приховати злочин ОСОБА_4 . Свої права вони самі порушували з метою незаконного збагачення. Сплив строку давності ОСОБА_4 намагається використати і в кримінальному провадженні, оскільки переховується на даний час в Ізраїлі та ухвалою Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року оголошена у розшук. Суд не взяв до уваги ухвал, постановлених судами першої та апеляційної інстанцій у рамках кримінальних проваджень.
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_8 подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.
ОСОБА_7 також подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_5, у якому просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанцій і направити справу для розгляду до Львівського апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанції без змін.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 423 ЦПК України встановлено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
У відповідності до частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.