ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 643/6032/17
провадження № 61- 15836 св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 як правонаступник ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дорогій Валентина Анатоліївна,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 травня 2019 року в складі судді Довготько Т. М. та на постанову Харківського апеляційного суду від 24 липня 2019 року в складі колегії суддів в складі колегії суддів Колтунової А. І., Бурлаки І. В., Бровченка І. О.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
12 травня 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 та просила визнати недійсним укладений 19 травня 2010 року між сторонами договір дарування квартири АДРЕСА_1, (далі - квартира), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дорогій В. А. та зареєстрований у реєстрі за номером 987 (далі - договір дарування).
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2017 року залучено до участі в справі ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 у позовній заяві та ОСОБА_1 у заявах про уточнення позовних вимог, які стосувалися викладу обставин справи, посилаючись на похилий вік ОСОБА_2, її юридичну необізнаність та довіру до племінниці ОСОБА_3, уважали, що договір дарування укладений унаслідок помилки, оскільки остання, користуючись своїм положенням і станом ОСОБА_2, дала їй підписати договір не з тими умовами, про які сторони домовлялися.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 20 травня 2019 року суду в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів, що на момент укладення договору дарування від 19 травня 2010 року ОСОБА_2 мала хронічні чи інші тяжкі захворювання та за станом свого здоров`я не розуміла, що укладає договір дарування.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Харківського апеляційного суду від 24 липня 2019 року апеляційну скаргу правонаступника позивача задоволено частково, рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 травня 2019 року змінено та викладено його мотивувальну частину в редакції постанови апеляційного суду. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції не взяв до уваги похилий вік ОСОБА_2, який впливає на можливість правильного сприйняття нею як дарувальником певних фактів і обставин та дійшов помилкового висновку про те, що волевиявлення ОСОБА_2 відповідало змісту укладеного нею договору, оскільки фактично вона вважала, що домовилася з ОСОБА_3 про надання матеріальної допомоги, тому позовні вимоги є обґрунтованими.
Однак, оскільки позов поданий з пропуском позовної давності, про що заявлено відповідачем у справі, в задоволенні позову необхідно відмовити з цієї підстави.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
19 серпня 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі правонаступник позивача просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Указує на необізнаність ОСОБА_2 із тим, що вона уклала договір дарування квартири та про порушення своїх прав дізналася лише 03 лютого 2017 року після реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_3, а тому суди безпідставно вважають позовну давність пропущеною.
Відзив на касаційну скаргу
У серпні 2019 до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на дану касаційну скаргу, в якому вона просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Уважає, що апеляційний суд правильно застосував позовну давність та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 19 травня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір дарування квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дорогій В. А. та зареєстрований у реєстрі за номером 987.
Відповідно до змісту договору дарування ОСОБА_2 була ознайомлена з його умовами.
ОСОБА_3 є племінницею ОСОБА_2, а ОСОБА_1 проживав із останньою однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
На час підписання договору дарування ОСОБА_2 було 74 роки.
Після укладення договору дарування ОСОБА_2 продовжувала проживати в квартирі до часу своєї смерті, була там зареєстрована, самостійно сплачувала комунальні та інші послуги по експлуатації квартири, отримувала державну субсидію для сплати комунальних послуг, особисті рахунки по сплаті комунальних та інших платежів на ім`я відповідача не переоформлювалися.
03 лютого 2017 року на підставі договору дарування право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_3 .
У період із 28 березня 2017 року по 03 квітня 2017 року та з 28 квітня 2017 року по 05 травня 2017 року ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у Комунальному закладі охорони здоров`я "Харківська міська клінічна лікарня № 2".
11 травня 2017 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кимлик Н. І. та зареєстрований в реєстрі за №194.
Відповідно до заповіту ОСОБА_2 заповіла все належне їй рухоме та нерухоме майно, де б воно не було та з чого б не складалось, та все те, на що за законом вона матиме право на день смерті, ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
23 червня 2017 року третя Харківська державна нотаріальна контора завела спадкову справу № 172/2017 року, з заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1, який фактично проживає в спірній квартирі.
За віком, станом здоров`я, матеріальним станом ОСОБА_2 потребувала стороннього догляду та допомоги, оскільки страждала хронічними захворюваннями та мала малу пенсію.
У суд першої інстанції представник відповідача подав заяву про застосування позовної давності.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права