Постанова
Іменем України
18 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 466/5638/18
провадження № 61-6749св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Відділ приватизації житла Шевченківського району в особі Ліквідаційної комісії відділу приватизації державного житлового фонду,
третя особа: Львівське комунальне підприємство "Янів-405",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Снігур Галини Михайлівни на ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року у складі судді Левика Я. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Відділу приватизації житла Шевченківського району в особі Ліквідаційної комісії відділу приватизації державного житлового фонду про визнання та скасування наказу та свідоцтва про право власності.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 19 липня 2018 року відкрито провадження у справі.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 19 липня 2018 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу.
Постановою Львівського апеляційного суду від 30 листопада 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 19 липня 2018 року залишено без змін.
13 лютого 2019 року представник ОСОБА_3 - Снігур Г. М. подав апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 19 липня 2018 року.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - Снігур Г. М. на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 19 липня 2018 року - відмовлено.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження відповідно до частини п`ятої статті 370 ЦПК України, апеляційний суд виходив з того, що доводи апеляційної скарги Снігур Г. М. в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 19 липня 2018 року є аналогічні (тотожними) доводам апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на цю ж ухвалу. В апеляційних скаргах наведені ті ж підстави для зміни підсудності справи, яким суд апеляційної інстанції дав оцінку в постанові від 30 листопада 2018 року.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
28 березня 2019 року представника ОСОБА_3 - адвоката Снігур Г. М. подала касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року, просила ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та справу направити до суду апеляційної інстанції для прийняття її апеляційної скарги та розгляду по сутті.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2019 року, відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу.
У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, яка відноситься до Сихівського району м. Львова, та згідно територіальної підсудності, справа належить до юрисдикції Сихівського районного суду м. Львова.
Цей позов повинен був бути пред`явлений за місцем реєстрації відповідача. Оскаржувана ухвала постановлена Шевченківським районним судом м. Львова з порушенням правил територіальної підсудності, а тому підлягає скасуванню.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представника ОСОБА_3 - адвокат Снігур Г. М., подала апеляційну скаргу, проте суд апеляційної інстанції незаконно відмовив у відкритті, так як її апеляційна скарга за змістом аналогічна (тотожна) доводам апеляційної скарги ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 19 липня 2018 року, та вважає, що таким чином її позбавили доступу до справедливого суду.
Доводи інших учасників справи
25 квітня 2019 року надійшов відзив від ОСОБА_1, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду -без змін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-ІХ (далі - Закон №460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у березні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.