ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2020 року
м. Київ
справа №826/16226/17, адміністративне провадження №К/9901/64704/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2018р. (суддя - Амельохін В.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018р. (судді - Кузьмишина О.М., Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо не включення інформаціях про рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті, що їй належить до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
зобов`язати уповноважену особу Фонду внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку № НОМЕР_1 у національній валюті, що їй належить (на суму 120 000 грн).
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2018р. позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018р. апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення позивача.
Зобов`язано Уповноважену особу Фонду включити інформацію про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначення сум, що підлягають відшкодуванню, згідно із договором банківського вкладу (депозиту) № 980-020-000198835 від 04.03.2016.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами не встановлено правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які були ним залучені за договором позики.
Зокрема посилається на те, що договір позики укладений між позивачем ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Законом України "Про банки та банківську діяльність".
Крім того, Уповноважена особа Фонду вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 7, 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.03.2016р. між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" був укладений Договір №980-020-000002168 банківського рахунку "Поточний рахунок "Ощадний", відповідно до умов якого на ім`я позивача було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 . (а.с. 14)
04.03.2016р. між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладений договір №980-020-000198835, відповідно до якого позивач передає у власність ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" кошти в розмірі 70 000 грн. на строк не більше 283 днів по 12.12.2016р., розмір процентів за користування коштам 33,54 % річних. (а.с. 10)
04.03.2016р. позивачем було перераховано зі свого рахунку на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" кошти в розмірі 70 000 грн, що підтверджується квитанцією №QS086001. (а.с.12)
12.05.2016р. між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір про внесення змін, за яким за домовленістю сторін збільшено суму коштів, що передається у власність на суму 50 000 грн, у зв`язку з чим загальна сума коштів, що передається позивачем у власність товариства складає 120 000,00 грн. (а.с. 11)
12.05.2016р. позивачем було перераховано зі свого рахунку на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" кошти в розмірі 50 000, що підтверджується платіжним дорученням №2233699. (а.с. 13)
19.05.2016р. ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" перерахувало на користь позивача грошові кошти в сумі 120 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-020-000198835 від 04.03.2016" та в сумі 995,88 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-020-000198835 від 04.03.2016", що підтверджується випискою по особовим рахункам. (а.с. 34-35)
На підставі рішення НБУ від 23.05.2016р. №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.05.2016р. №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.; призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ОСОБА_2 строком на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.
Наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016р. № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016р. платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб в сумі 1 298 015 973, 74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини 3статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а.с. 53)
Згідно із витягом з Додатку 2 до Акта № 2 від 13.06.2017р. Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016р. здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", включено позивача. (а.с. 52)
13.06.2016р. виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський", яким продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016р. до 22.07.2016р.
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016р. №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016р. №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016р. по 12.07.2018р. включно, призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016р. по 12.07.2018р.
Позивач звернувшись до банку-агента для отримання гарантованої суми відшкодування від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб дізнався щодо невключення його даних про рахунки ПАТ "Банк Михайлівський" до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення її до переліку вкладників, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і на нього поширюються гарантії неплатоспроможного банку.
Суд виходив з того, що договір був укладений позивачем не з банком, а з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр". Договір укладений без участі, без посередництва Банку. Кошти перераховані позивачем на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр". Повернуті кошти були 19.05.2016 також від вказаного товариства на рахунок позивача у Банку в рамках взаємовідносин позивача з товариством, а не позивача із Банком, чи товариства та Банку.
Крім того, суд виходив з того, що посилання відповідача на положення пунктів 7, 9 частини 3 статті 38 закону № 4452-VI, як і на положення статей 215, 216 Цивільного кодексу України, як на правову підставу для визнання зазначених вище транзакцій нікчемними, є необґрунтованими.
Суд дійшов висновку, що у даному випадку не вбачається обмежень щодо віднесення позивача до категорії вкладників, а сум, які надійшли (повернулися) на його рахунок - до категорії вкладу, оскільки за відносинами між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" Банк у даному випадку виконував лише розрахунково-касове обслуговування рахунків.
Судом встановлено, що договір, укладений позивачем з Банком, також не має ознак нікчемного правочину неплатоспроможного банку з підстав, перелічених у частині 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки не містить в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, як і не містить ознак штучного створення зобов`язань Фонду по відшкодуванню вкладів за рахунок Фонду.
Суд дійшов висновку вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду від 01.06.2016 № 42/2 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" в частині, що стосується встановлення нікчемності правочинів (транзакцій) від 19.05.2016 відносно зарахування 120 995, 88 грн. на рахунок № НОМЕР_1 на ім`я позивача.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки на її депозитному рахунку знаходились кошти у сумі 120 995, 88 грн до дня запровадження тимчасової адміністрації банку. Відсутні підстави не приймати до уваги вказаний доказ у справі, як і відсутні правові підстави для висновку про нікчемність правочину, укладеного між суб`єктами переказу коштів. Правочини, укладені позивачем з банком відповідач не ставить під сумнів на предмет їх нікчемності. Умови таких договорів не передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.