ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 539/898/17
адміністративне провадження № К/9901/38466/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26.05.2017р. (суддя - Іващенко Ю.А.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017р. (судді - Подобайло З.Г., Тацій Л.В., Григоров А.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо відмови в призначенні йому одноразової грошової допомоги в зв`язку з отриманням інвалідності, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби;
зобов`язати Міністерство оборони України виплатити йому одноразову грошову допомогу в зв`язку з отриманням інвалідності, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких Законів з питання соціального захисту військовослужбовців" від 04.07.2012р. №5040-VI, Закону України від 03.11.2006р. №328-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питання соціального захисту військовослужбовців", постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №971, постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2008р. №499 в сумі 60 місячного грошового забезпечення станом на 20.11.2013р.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №499 у зв`язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності по захворюванню, пов`язаному з проходженням військової служби, проте у виплаті грошової допомоги йому відмовлено. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його законне право на отримання одноразової грошової допомоги.
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26.05.2017р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017р., позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України з розгляду заяви позивача про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та відповідно до пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975, прийняти по ній рішення.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме Порядок № 499. В той же час посилається на те, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність йому встановлена більше ніж через три місяці після звільнення зі служби. Водночас позивач має право на отримання страхової суми за державним обов`язковим страхуванням. Вважає, що дії (бездіяльність) відповідача не порушують права позивача, а тому не підлягає захисту в судовому порядку у зв`язку з відсутністю предмета оскарження.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є пенсіонером Міністерства оборони України, був звільнений зі служби у 1999 році, є інвалідом ІІ групи відповідно до посвідчення УПСЗН Лубенської міської ради. (а.с. 9)
Згідно довідки до Акту огляду МСЕК серії 10 ААА №195726 від 03.12.2013р. позивачу встановлено вперше II групу інвалідності безстроково з 20.11.2013р., внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби. (а.с. 10)
Судами встановлено, що позивач неодноразово звертався до Полтавського обласного військового комісаріату та Міністерства оборони України із заявами про виплату йому одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб від 28.05.2008р. №499.
Листом Полтавського обласного військового комісаріату від 02.02.2016р. №10/41/66289 позивача повідомлено про те, що відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям здійснюється Міністерством оборони України. У зв`язку з цим, документи позивача для прийняття відповідного рішення направлені до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. (а.с. 11)
Листом Полтавського обласного військового комісаріату від 15.03.2016р. №10/153/ВСЗ позивача повідомлено про те, що документи щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975 повернуті Департаментом фінансів Міністерства оборони України (лист №248/3/6/1089 від 29.02.2016)р. без реалізації, оскільки встановлено, що підстав для подання пропозицій Міністру оборони України щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги немає. Причиною для цього слугувало те, що дія постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975 та нова редакція статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" поширюється тільки на військовослужбовців та звільнених осіб, які отримали первинно інвалідність після 01.01.2014р. (а.с. 12)
Судами встановлено, що в подальшому позивач неодноразово звертався до Міністерства оборони України з відповідними заявами про виплату одноразової грошової допомоги, на які отримав відповіді Міністерства оборони України від 11.05.2016р. (а.с. 14), 20.07.2016р. (а.с. 16), 29.07.2016р. (а.с. 18), в яких роз`яснено, що на позивача поширюється дія статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції, яка діяла до 01.01.2007р., оскільки позивач звільнений у 1999р., а інвалідність отримав з 20.11.2013р.
При цьому позивача також повідомлено про те, що дія статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зі змінами згідно Закону України від 04.07.2012р. №5040-VI та на виконання якого прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975, які набрали чинності 01.01.2014р., не поширюється на позивача, оскільки первинну інвалідність він отримав до 01.01.2014р. Підстав для надання пропозицій Міністру оборони України щодо призначення йому одноразової грошової допомоги не має.