ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2020 року
м. Київ
справа №804/8768/17, адміністративне провадження №К/9901/63183/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2018р. (суддя - Царікова О.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018р. (судді - Ясенова Т.І., Суховаров А.В., Головко О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" (далі - Уповноважена особа Фонду) про визнання нікчемними транзакції (перерахунок та зарахування коштів на поточний рахунок № НОМЕР_1 в сумі 20 000 грн і застосування наслідків такої нікчемності;
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" від 09.12.2015 №980-027-000160246;
зобов`язати Уповноважену особу Фонду включити його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те що він є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2018р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018р., позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду, оформлене повідомленням про нікчемність правочину від 02.09.2016 №3Г1 (К)/10316/1 в частині повідомлення про нікчемність транзакцій (операцій) по поверненню ТОВ "Розрахунково-інвестиційний центр" коштів у сумі 20 000 грн за договором від 09.12.2015 №980-027-000160246 на рахунок позивача, відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський" № НОМЕР_1 .
Зобов`язано Уповноважену особу Фонду включити позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог відмовлено повністю.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повністю.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами не встановлено правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які були ним залучені за договором позики.
Зокрема посилається на те, що договір позики укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Законом України "Про банки та банківську діяльність".
Крім того, Уповноважена особа Фонду вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 7, 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відзив на касаційну скаргу на адресу суду не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.12.2015р. між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", через повіреного ПАТ "Банк Михайлівський", укладено договір №980-027-000160246, згідно умов якого позивач надав ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність (позику) грошові кошти в сумі 20 000 грн. строком 182 дні по 08.06.2016р, розмір процентів за користування коштами становив 35,04 % річних. (а.с. 15)
09.12.2015р. між позивачем (як кредитором), ПАТ "Банк Михайлівський" (як поручителем) та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (як боржником) 09.12.2015 укладений договір поруки за №980-027-000160246 згідно якого, поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником зобов`язань, що виникли/можуть виникнути в майбутньому на підставі договору про залучення коштів протягом дії цього договору. (а.с. 14)
Відповідно до вищезазначеного договору від 09.12.2015 №980-027-000160246 (основного договору), позивач перерахував грошові кошти в сумі 20000,00 грн. зі свого поточного рахунка на поточний рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський".
19.05.2016р. ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" перерахувало на користь позивача грошові кошти в сумі 20 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-027-000160246 від 09.12.2015", що підтверджується випискою по особовим рахункам. (а.с. 85)
На підставі рішення НБУ від 23.05.2016р. №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.05.2016р. №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.; призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Ірклієнку Ю.П. строком на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.
Наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016р. № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016р. платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб в сумі 1 298 015 973, 74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини 3статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а.с. 75)
Згідно із витягом з Додатку 2 до Акта № 2 від 01.06.2016р. Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016р. здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", включено позивача. (а.с. 74)
13.06.2016р. виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський", яким продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016р. до 22.07.2016р.
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016р. №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016р. №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016р. по 12.07.2018р. включно, призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016р. по 12.07.2018р.
Позивач звернувся до ПАТ "Банк Михайлівський" із заявою про включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду. (а.с. 17)
Листом від 02.09.2016р. №3Г1 (К)/10316/1 відповідач повідомив позивача, що переказ коштів (транзакція) здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016р. в сумі 20 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-027-000160246 від 09.12.2015р." на рахунок № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 є нікчемним на підставі п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а.с. 18)
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення його до переліку вкладників, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачі є вкладниками на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і на них поширюються гарантії неплатоспроможного банку.
Суди виходили з того, що 19.11.2016 р. набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 № 1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Судами встановлено, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що ПАТ "Банк Михайлівський" повідомив позивача під розпис про непоширення на кошти, передані ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", відповідних гарантій.
Крім того, суди виходили з того, що відповідачем не визначено конкретної підстави нікчемності правочину, що передбачені у ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не наведено підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський", не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Крім того, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом, натомість відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) та застосування правових наслідків недійсності матеріали справи не містять.