ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 820/3204/16
адміністративне провадження № К/9901/12280/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2016р. (судді - Панченко О.В., Кучма Ю.В., Полях Н.А.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2016р. (судді - Шевцова Н.В., Мінаєва О.М., Макаренко Я.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні йому одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей";
зобов`язати Міністерство оборони України призначити йому одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з "Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Порядку від 25.12.2013р. №975. Відповідач не розглянув його заяву про призначення допомоги, рішення про виплату або про відмову у виплаті не прийняв, при цьому лише послався на доопрацювання документів та у звязку з цим повернув до обласного військового комісаріату. Вважає бездіяльність відповідача протиправною та такою, що позбавляє його можливості реалізувати своє право на соціальний захист, передбачений ч. 1 ст. 46 Конституції України.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2016р. позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей".
Зобов`язано Міністерство оборони України призначити позивачу одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з "Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2016р. скасовано в частині покладення обов`язку на Міністерство оборони України призначити позивачу одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з "Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975, з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позову частково.
Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2016р. залишено без змін.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що оскільки інвалідність позивачу встановлена у 2012 році, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню Порядок №499, а не Порядок №975.
Посилається на те, що на момент встановлення позивачу інвалідності, чинним законодавством України не було передбачено виплати одноразової грошової допомоги звільненим військовослужбовцям строкової служби у разі встановлення інвалідності після спливу трьохмісячного строку після звільнення зі служби.
Крім того, посилається на те, що позивачем не надано до відповідача жодного документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. За відсутності вказаних документів неможливо визначити право позивача на отримання одноразової грошової допомоги.
Також посилається на пропуск позивачем трирічного строку звернення за грошовою допомогою, передбаченого у статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 23.07.1983р. по 03.08.1985р. проходив строкову військову службу у збройних Силах СРСР, в тому числі в складі діючої армії у складі військової частини польова пошта 65753, та брав участь у бойових діях (виконання інтернаціонального обов`язку) в Демократичній Республіці Афганістан. (а.с. 9)
Згідно довідки Центрального архіву Міністерства оборони РФ від 07.08.2013р. №8/119096 позивача звільнено в запас по закінченню строку служби та направлено до Ізюмського РВК Харківської області. (а.с. 8).
Згідно довідки до Акту огляду МСЕК від 19.03.2012р. серії 10 ААБ №161394 з 16.03.2012 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності у звязку з пораненням (травмою), контузією, пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Інвалідність встановлено строком до 01.04.2014р. (а.с. 14)
Відповідно до довідки до Акту огляду МСЕК від 11.03.2015р. серії 12 ААА № 104089 з 01.04.2015р. позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у звязку з пораненням (травмою), контузією, пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країни, де велись бойові дії. Інвалідність позивачу встановлено до 01.04.2017р. (а.с. 15)
Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 19.12.2011р. №2215 поранення, контузія та захворювання позивача так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії. (а.с. 13)
Судами встановлено, що позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням групи інвалідності, яка пов`язана з отриманням травми під час виконання обов`язків військової служби відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №975.
Листом Харківського обласного військового комісаріату від 10.05.2016р. №926/ВСЗ позивача повідомлено про те, що на засіданні Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформленого протоколом від 08.04.2016р. №24 вирішено повернути документи позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги на доопрацювання з посиланням на пп. 4 п. 2 Порядку № 499. (а.с. 7)
Підставою для цього слугувало те, що у наданих матеріалах немає підтверджень настання інвалідності під час проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №975. При цьому суд виходив з того, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.
Крім того, суд виходив з того, що застосування приписів статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пов`язується не з фактом звільнення позивача зі служби, а з часом встановлення йому інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби, а тому доводи відповідача є безпідставними.