ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2020 року
Київ
справа №820/2307/17
адміністративне провадження №К/9901/43507/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П, Коваленко Н.В.,
розглянув в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
та касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року (суддя Білова О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року (колегія у складі суддів Бартош Н.С., Присяжнюк О.В., Курило Л.В.)
у справі № 820/2307/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 02.06.2017 до Харківського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
2. Позивач просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, розташованої за межами населених пунктів на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, яке викладено в листі від 22.08.2016 № М-14445/0/6-14225/0/21-16 та листі від 28.04.2017 № М-8733/0/6-9509/0/21-17.
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, розташованої за межами населених пунктів на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, згідно клопотання від 25.07.2016 та заяви від 30.03.2017
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017, позов задоволено частково: 1) визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оформлену листами від 22.08.2016 р. № М-14445/0/6-14225/0/21-16 та листі від 28.04.2017 р. № М-8733/0/6-9509/0/21-17; 2) зобов`язано Головне управління Держгеокодастру у Харківській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 25.07.2016 р. та заяву від 30.03.2017 р. з урахуванням висновків суду; 3) в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. 10.11.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою в позові відмовити повністю.
5. Ухвалою від 13.11.2017 відкрито касаційне провадження.
6. 13.11.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 . Просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю. Також просить розгляд справи здійснювати за її участю в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Лозівському міськрайонному суду Харківської області.
7. Ухвалою від 14.11.2017 відкрито касаційне провадження.
8. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано на розгляд Верховному Суду.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. 25.07.2016 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, розташованої за межами населених пунктів на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області. До клопотання додано: копія паспорта, ідентифікаційного коду, викопіювання з кадастрової карти, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
10. 22.08.2016 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області направило ОСОБА_1 лист № М-14445/0/6-14225/0/21-16, в якому зазначено, що земельний масив, на якому вона бажає отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, передбачається для резервування та подальшого виділення земельних ділянок учасникам антитерористичної операції та членам сімей загиблих, враховуючи що, вирішення питання по суті можливо після повного першочергового забезпечення учасників антитерористичної операції та членів сімей загиблих земельними ділянками.
11. 30.03.2017 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з заявою про невідкладний розгляд її клопотання від 25.07.2016 та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
12. Листом від 28.04.2017 № М-8733/0/6-9509/0/21-17 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повідомило, що її попередня заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою розглянута та заархівована. Відповідно до пункту 257 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242, вилучення документів із справи постійного зберігання забороняється.
13. Позивач з таким рішенням не погодилася і звернулася до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. Позивач вважає, що законодавством не визначено критеріїв пріоритетності у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Крім того, пільги стосуються першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва, проте позивач клопотала про виділення їй земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (несільськогосподарські угіддя).
15. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідна земельна ділянка мала резервуватися для надання учасникам АТО та членам сімей загиблих в АТО. Тому надання позивачеві дозволу можливе лише після повного першочергового забезпечення учасників АТО та членів сімей загиблих земельними ділянками.
Крім того, листом лише роз`яснено причини неможливості надання дозволу, а не остаточно відмовлено. Також позивач не додала викопіювання з кадастрової карти або інші графічні матеріали на яких зображено бажане місце розташування земельної ділянки. Суд не вправі зобов`язувати Держгеокадастр приймати конкретне рішення.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи позов частково, суди виходили з того, що законних підстав, передбачених ч. 7 ст. 118 ЗК України, для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не було. Разом з тим, позивач до заяви додав усі необхідні для прийняття рішення документи.
17. Також безпідставними є посилання відповідача на те, що надання позивачу дозволу можливе лише після повного першочергового забезпечення учасників АТО та членів сімей загиблих земельними ділянками, оскільки закони України, якими урегульовані спірні правовідносини, не передбачають першочергове право учасників АТО на надання у власність земельних ділянок для ОСГ порівняно з іншою категорію громадян.
18. Суди встановили, що на момент звернення позивача до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області з метою можливої передачі у власність учасникам АТО не резервувалися.
19. Доводи відповідача про ненадання ОСОБА_1 графічних матеріалів до заяви від 30.03.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є безпідставними, оскільки позивач у зазначеній заяві просить Держгеокадастр розглянути по суті її попереднє клопотання від 25.07.2016 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, до якого були додані усі визначені законодавством документи.
20. Отже, відмова Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оформлена листами від 22.08.2016 № М-14445/0/6-14225/0/21-16 та від 28.04.2017 № М-8733/0/6-9509/0/21-17, є протиправною.
21. В частині вимог про зобов`язання Держгеокадастру надати позивачеві дозвіл на розроблення проекту землеустрою, суди відмовили з огляду на те, що відповідач не перевіряв документи, подані ОСОБА_1 для надання дозволу на розробку проекту землеустрою, рішення на підставі цих документів у порядку, визначеному законом, не приймав, у зв`язку з чим суд не може зобов`язати відповідача прийняти вищезазначене рішення, оскільки це буде перебиранням дискреційних повноважень відповідача.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
22. Позивач у касаційній скарзі посилається на те, що суди не застосували ефективний спосіб захисту прав позивача. Ефективним та належним способом захисту, який виключить подальші протиправні рішення відповідача, забезпечить примусове виконання рішення, є саме зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.
23. Відповідач у касаційній сказі посилається на ті самі аргументи, якими заперечував проти позову. Крім того, зазначає, що зобов`язання Держгеокадастру прийняти певне рішення є втручанням у дискреційні повноваження суду.