ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 924/235/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,
за участю секретаря судового засідання: Мартинюк М. О.,
за участю представників:
позивача - Лисенка В. О.,
відповідача - Доценка О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 (колегія суддів: Бучинська Г. Б., Філіпова Т. Л., Петухов М. Г.) і рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2019 (Танасюк О. Є.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго"
про стягнення 9 460 053,12 грн, з яких: 4 172 561,10 грн - пеня; 1 218 975,54 грн - 3 % річних; 4 068 516,48 грн - інфляційні втрати,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У березні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (далі - МКП "Хмельницьктеплокомуненерго") про стягнення 9 460 053,12 грн, з яких: 4 172 561,10 грн пені, 1 218 975,54 грн 3% річних, 4 068 516,48 грн інфляційних втрат.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначає, що МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" порушено умови Договору постачання природного газу від 12.09.2016 № 2397/1617-ТЕ-34 (далі - Договір) щодо проведення своєчасної оплати товару.
2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 924/235/19, у задоволенні позовних вимог АТ "НАК "Нафтогаз України" до МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" відмовлено у повному обсязі.
2.2. Судові рішення господарських судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що розрахунки за поставлений природний газ за Договором здійснювалися МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" двома способами: шляхом укладення спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету та здійснення перерахунків сум коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання згідно з нормативами розподілу коштів. Господарськими судами зазначено, що незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови. Тому, зважаючи на відсутність можливості у МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з АТ "НАК "Нафтогаз України" за поставлений природний газ, господарські суди дійшли висновку про відсутність можливості застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 і рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2019 у справі № 924/235/19, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося АТ "НАК "Нафтогаз України" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 і рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2019 у справі № 924/235/19 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. На думку скаржника, господарськими судами порушено положення частини 2 статті 11, статей 74, 76, 77, 86, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що умовами Договору передбачено, що укладення спільних протокольних рішень в будь-якому випадку не змінює строків, порядку розрахунку, а внесення змін до Договору має відбуватись лише шляхом укладення окремої додатковї угоди. Також скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що відповідач вчинив всі залежні від нього дії для виконання умов Договору в частині оплати вартості природного газу, однак внаслідок незалежних від нього обставин був позбавлений можливості розрахуватись за поставлений позивачем газ.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Зокрема, МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" зазначає, що підписання спільних протокольних рішень свідчить про те, що оплата наданих послуг за Договором підлягає погашенню, зокрема, шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі цих рішень, а тому строки виконання грошових зобов`язань змінилися. Також відповідач наголошує, що він позбавлений можливості впливати на алгоритм розподілу коштів з рахунку із спеціальним режимом використання. За таких обставин відсутні правові підстави для застосування до МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" юридичної відповідальності за порушення грошових зобов`язань.
У додаткових поясненнях МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" просить Верховний Суд врахувати правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18.
4. Розгляд касаційної скарги та установлені судами обставини справи
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 12.09.2016 між АТ "НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" (Споживач) укладено Договір постачання природного газу № 2397/1617-ТЕ-34.
4.2. Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов`язався поставити Споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а Споживач зобов`язався оплатити його на умовах договору. Згідно з пунктом 1.2 Договору природний газ, що поставляється за цим Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
4.3. Пунктом 2.1 Договору визначено, що Постачальник передає Споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 газ обсягом до 54755 тис. куб. м, у тому числі по місяцях (тис. куб. м): жовтень 2016 року - 5441; листопад 2016 року - 8274; грудень 2016року - 10935; січень 2017 року - 11780; лютий 2017року - 9855; березень 2017 року - 8470.
4.4. Споживач подає Постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою (пункт 3.2 Договору). Відповідно до пункту 3.4 Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу. Ціна за 1 000 куб. м природного газу становить 4 942,00 грн, крім того ПДВ - 20%. Усього до сплати разом з ПДВ - 5 930,40 грн (пункту 5.2 Договору).
4.5. Оплата за газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього Договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим Договором (пункт 6.1 Договору).
4.6. Згідно з пунктом 6.2 Договору оплата за природний газ здійснюється, зокрема, таким чином: 1) Споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений Постачальником Споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на Споживача поширюється дія статті 191 Закону України "Про теплопостачання";
2) в будь-якому випадку Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розраховуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 Договору - в разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу.
4.7. Пунктом 6.3 Договору сторони передбачили, що у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору, грошова сума, яка надійшла від Споживача погашає вимоги Постачальника у такій черговості, незалежно від призначення платежу покупцем: у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; у третю чергу погашається основна сума заборгованості.
4.8. Відповідно до пункту 6.4 Договору звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється сторонами протягом 10-ти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Покупцем та актів його приймання-передачі.
4.9. Згідно з пунктом 8.2 Договору у разі прострочення Споживачем оплати у відповідності з пунктом 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
4.10. В пункті 8.3 Договору сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 Договору укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не звільняє Споживача від обов`язку сплатити на користь Постачальника платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим Договором.
4.11. Пунктом 11.3 Договору визначено, що будь-які спільні протокольні рішення, в тому числі про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, підписані сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, не можуть бути використанні для внесення змін до цього Договору. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації природного газу до з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 12.1 Договору).
4.12. Господарськими судами установлено та зазначено, що 23.01.2017 укладено додаткову угоду № 1 до Договору, якою зокрема, доповнено пункт 1.2 пунктом 1.3 наступного змісту: "Необхідний Споживачу плановий обсяг природного газу, зазначений в пункті 2.1 Договору Споживач визначає самостійно". Також викладено пункти 2.3, 2.4, 2.5 розділу "Кількість та фізико-хімічні показники газу" в іншій редакції; доповнено пункт 7.1 розділу 7 "Права та обов`язки сторін" підпунктом 5; викладено в іншій редакції підпункти 3, 4, 5 пункту 7.4 розділу 7 "Права та обов`язки сторін"; викладено підпункт 1 пункту 11.3. розділу 11 "Інші умови" в іншій редакції.
При цьому додатковою угодою № 2 до Договору розділ 2 доповнено пунктом 2.1 щодо обсягів поставки природного газу в період з 01.04.2017 по 30.09.2017 (включно). Також внесено зміни щодо ціни газу: "пункт 5.2 Ціна за 1000 куб. м. газу з 01.04.2017 становить 4 942,00 грн, крім того ПДВ - 20%. Усього до сплати разом з ПДВ - 5 930,40 грн"; В пункті 8.2 розділу 8 змінено слова "21% річних" на "16,4% річних"; продовжено строк дії Договору до 30.09.2017 (пункт 12.1 Договору).
4.13. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що на виконання умов Договору, позивач здійснив відповідачу поставку природного газу на загальну суму 313 802 798,70 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 на суму 33 397 581,34 грн; від 30.11.2016 на суму 44 886 474,10 грн; від 31.12.2016 на суму 54 390 272,20 грн; від 31.01.2017 на суму 62 797 088,63 грн; від 28.02.2017 на суму 47 892 160,93 грн; від 31.03.2017 на суму 32 801 487,18 грн; від 30.04.2017 на суму 7 250 762,05 грн; від 31.05.2017 на суму 7 357 930,31 грн; від 30.06.2017 на суму 5 588 797,10 грн; від 31.07.2017 на суму 5 190 552,95 грн; від 31.08.2017 на суму 5 584 989,78 грн; від 30.09.2017 на суму 6 664 702,13 грн.
4.14. Також господарські суди попередніх інстанцій установили, що в період з 15.11.2016 по 12.12.2017 між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Хмельницькій області, Департаментом фінансів в Хмельницькій області, МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" та АТ "НАК "Нафтогаз України" з метою погашення взаємної заборгованості укладено спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, а саме: № 2735 від 15.11.2016 на суму 30 957648,62 грн (виконання відбулося 26.12.2016); № 3101 від 14.12.2016 на суму 347 089,18 грн (виконання відбулося 26.12.2016); № 46 від 12.01.2017 на суму 30 000 000,00 грн (виконання відбулося 13.01.2017); № 47 від 12.01.2017 на суму 35 000 000,00 грн (виконання відбулося 13.01.2017); № 48 від 12.01.2017 на суму 3 622 394,40 грн (виконання відбулося 13.01.2017); № 845 від 13.02.2017 на суму 10 037 826,66 грн (виконання відбулося 28.02.2017); № 846 від 13.02.2017 на суму 25 000 000,00 грн (виконання відбулося 28.02.2017); № 1480 від 10.03.2017 на суму 28 000 000,00 грн (виконання відбулося 05.07.2017); № 1481 від 10.03.2017 на суму 12 583601,59 грн (виконання відбулося 11.04.2017); № 2135 від 13.04.2017 на суму 7 752 203,83 грн (виконання відбулося 21.08.2017); № 3822 від 07.11.2017 на суму 5 020 533,07 грн (виконання відбулося 30.11.2017); № 4122 від 12.12.2017 на суму 1 755 238,48 грн (виконання відбулося 20.12.2017).
4.15. Сторони погодили, що предметом спільних протокольних рішень є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій". Спільні протокольні рішення набирають чинності з моменту підписання сторонами і діють до повного виконання сторонами зобов`язань за цими рішеннями. При цьому судами установлено, що спільними протокольними рішеннями, які були прийняті в період 15.11.2016 по 12.12.2017, погашено заборгованість відповідача перед позивачем на загальну суму 190 076 535,80 грн.
4.16. Господарськими судами попередніх інстанцій зазначено, що лише частина газу споживалась пільговиками та підлягала оплаті за спільними протокольними рішеннями. Решту коштів щодо оплати вартості поставленого природного газу відповідачем було сплачено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 217 та постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256.
4.17. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що у період з листопада 2016 року по жовтень 2017 року між МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" та Управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради підписані акти звіряння розрахунків за надані пільги та субсидії на загальну суму 187 214 724,26 грн, зокрема: за жовтень 2016 року - 5 501 344, 05 грн; за листопад 2016 року - 16 328 438,94 грн; за грудень 2016 року - 28 931 501,38 грн; за січень 2017 року - 65 563 603,58 грн; за лютий 2017 року - 37 407 819,11 грн; за березень 2017 року - 35 752 203,83 грн; за квітень 2017 року - 5 366 188,43 грн; за травень 2017 року - 21 970 647,25 грн); за червень 2017 року - 5 968 904,33 грн; за липень 2017 року - 1 976 026,41 грн; за серпень 2017 року - 3 092 370,16 грн; за вересень 2017 року - 3 296 971,29 грн.
4.18. При цьому, судами установлено, що відповідно до довідки АТ "НАК "Нафтогаз України" про операції за Договором № 2397/1617-ТЕ-34" по МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" з 01.10.2016 по 31.05.2018 заборгованість відповідача перед позивачем погашена в повному обсязі 28.02.2018.
4.19. Несвоєчасне проведення МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" розрахунків за отриманий природний газ стало підставою для звернення АТ "НАК "Нафтогаз України" із позовом про стягнення 9 460 053,12 грн, з яких: 4 172 561,10 грн пені, 1 218 975,54 грн 3% річних, 4 068 516,48 грн інфляційних втрат.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Предметом позову у справі є вимога позивача про стягнення 9 460 053,12 грн, з яких: 4 172 561,10 грн пені, 1 218 975,54 грн 3% річних, 4 068 516,48 грн інфляційних втрат за неналежне виконання умов Договору постачання природного газу від 12.09.2016 № 2397/1617-ТЕ-34 щодо проведення своєчасної оплати товару.
5.3. Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.
5.4. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.5. За змістом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
5.6. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
5.7. За змістом статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
5.8. Згідно з положеннями статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
5.9. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
5.10. Відповідно до статті 191 Закону України "Про теплопостачання", оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії та теплопостачальними організаціями, які купують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні та теплогенеруючі організації для зарахування коштів, у тому числі від теплопостачальних організацій, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється.
Оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання є обов`язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.