ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 911/1348/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорта В.О.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" на рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2018 (головуючий суддя - Христенко О.О., судді: Подоляк Ю.В., Антонова В.М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 (головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді: Кропивна Л.В., Сулім В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІФАНТА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс"
про стягнення 1 045 264 143,54 грн.,
За участю представників сторін:
від позивача: Борисенко Д.В. - адвокат
від відповідача: Савицький В.М. - представник
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", правонаступником якого згідно ухвали Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор", а останнього згідно ухвали Касаційного господарського суду від 26.02.2020 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІФАНТА" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" (надалі - ТОВ "ГК "Газовий Альянс", відповідач) про стягнення 1 045 264 143,54 грн, з яких 857 483 266,41 грн заборгованість за кредитом, 138 710 272,21 грн заборгованість за процентами, 38 141 605,40 грн пеня, нарахована за несвоєчасно сплаченим кредитом, 6 208 267,56 грн пеня, нарахована за несвоєчасно сплаченими процентами, 107 033,17 грн інфляційного нарахування на заборгованість по процентах, 2 600 564,00 грн 3% на заборгованість по кредиту, 463 134,79 грн 3% на заборгованість по процентах та 1 550 000,00 грн штрафу.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-3782/2-1 від 05.11.2012 (із договорами про внесення змін до кредитного договору) та договорів про надання траншів в межах встановленого ліміту кредитування за договором про відкриття кредитної лінії № 20-3782/2-1 від 05.11.2012, укладених між позивачем та відповідачем.
1.3. Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві на позов зазначив, що в меморіальних ордерах, наданих позивачем, не відображено особу відповідача, яка отримувала кошти; позивачем не надано повноважень тієї особи відповідача, яка отримувала кошти; позивачем не надано доказів того, що грошові кошти було перераховано з поточного рахунку банку на поточний рахунок відповідача; позивачем не надано заяв відповідача на перерахування кредитних коштів, що ставить під сумнів існування цього договору та має ознаки його фіктивності; за кредитним договором відповідач отримав кредит в сумі 50 000 000,00 доларів США, який було повністю повернуто відповідачем позивачу, що підтверджується виписками позивача, доданими до позовної заяви.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 24.01.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019, позов задоволено повністю.
3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
3.1. 25.11.2019 (згідно з реєстраційним номером КГС) Товариством з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 911/1348/16.
3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 26.11.2019 у справі №911/1348/16 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.
3.3. Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 911/1348/16 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" про відстрочення сплати судового збору; касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" залишено без руху до 08.01.2020 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3.4. 13.12.2019 скаржник звернувся до Касаційного господарського суду з заявою про усунення недоліків у справі № 911/1348/16. До заяви скаржник долучив платіжне доручення № 22232131 від 13.12.2019 на суму 23 400 грн. та платіжне доручення № 348063358/7728 від 13.12.2019 на суму 390 000 грн.
3.5. 19.12.2019 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження по справі та призначення до розгляду на 05.02.2020, якою повідомлено учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 08.01.2020 та зупинено виконання рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 911/1348/16 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
3.6. 10.01.2020 судом отримано відзив на касаційну скаргу, надісланий ТОВ "ФК "ФІНГРУП ФАКТОР" на адресу суду 08.01.2020.
3.7. 11.01.2020 судом отримано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІФАНТА" від 09.01.2020 б/н про заміну позивача правонаступником в порядку статті 52 ГПК України.
3.8. Ухвалою Касаційного господарського суду від 05.02.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІФАНТА" про заміну позивача у справі №911/1348/16 правонаступником відмовлено.
3.9. У судовому засіданні 05.02.2020 представником відповідача подані клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у якому відмовлено з підстав, викладених нижче, та заява про відвід колегії суддів у складі: Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
3.10. Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2020 визнано доводи, викладені в заяві ТОВ "ГК "Альянс" про відвід суддів Кушніра І.В., Краснова Є.В., Мачульського Г.М., необґрунтованими; передано справу № 911/1348/16 на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід суддів Кушніра І.В., Краснова Є.В., Мачульського Г.М. Оголошено перерву в судовому засіданні та повідомлено учасників справи, які не прибули, про наступне судове засідання у справі № 911/1348/16, що відбудеться 19.02.2020 о 12:55.
3.11. 07.02.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" про відвід суддів Кушніра І.В., Краснова Є.В., Мачульського Г.М. у справі №911/1348/16 передано на розгляд Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В.Г.
3.12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі судді Пєскова В.Г. від 07.02.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" про відвід суддів Кушніра І.В., Краснова Є.В., Мачульського Г.М. у справі №911/1348/16 відмовлено.
3.13. 12.02.2020 судом отримано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІФАНТА" від 11.02.2020 б/н про заміну позивача правонаступником в порядку статті 52 ГПК України.
3.14. У судовому засіданні 19.02.2020 оголошено перерву до 26.02.2020 у зв`язку з клопотанням відповідача про ознайомлення з заявою від 11.02.2020 б/н про заміну позивача правонаступником у даній справі через її неотримання.
3.15. 25.02.2020 від відповідача отримано письмові пояснення.
Згідно з ч.1 ст. 298 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.
Відповідно до ч.1 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України:
"Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення."
Згідно зі ст.118 ГПК:
"1. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
2. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом."
Оскільки пояснення до касаційної скарги фактично подані скаржником з порушенням строку, визначеного ч.1 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованих причин пропуску даного строку в поясненнях не наведено, суд залишає їх без розгляду.
З приводу доданих до заяви документів суд відмічає наступне.
Згідно з ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України:
"Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази."
3.16. Ухвалою суду від 26.02.2020 здійснено заміну позивача у справі №911/1348/16 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНГРУП ФАКТОР" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІФАНТА".
3.17. В судове засідання з`явився представник відповідача, який просив суд задовольнити касаційну скаргу, та представник позивача, який заперечував проти задоволення скарги.
4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
4.1. У касаційній скарзі відповідач просить вказані рішення та постанову у справі скасувати в повному обсязі, судові витрати стягнути з позивача.
4.2. Ці вимоги мотивовано порушенням судами норм матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття незаконних і необґрунтованих рішень. Скаржник зазначає, що позивачем не доведено факт перерахування коштів відповідачеві, а виписки, наявні в матеріалах справи, надані з програми АБС Б-2, затвердженій у позивача після заявлення даного позову. Вказує, що упродовж всього розгляду спору наголошував на неправомірності розгляду справи на підставі копій документів та вважає, що суди безпідставно відмовили у його клопотанні про витребування вибіркових виписок з рахунків відповідача, що дало б змогу судам дійсно встановити факт наявності/відсутності заборгованості.
4.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНГРУП ФАКТОР" просить оскаржувані рішення та постанову залишити без змін, як прийнятті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а касаційну скаргу залишити без задоволення, оскільки її доводи не спростовують законних висновків судів.
5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
5.1. 05.11.2012 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (надалі - банк), правонаступником якого у даних правовідносинах є ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІФАНТА", та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" (надалі - позичальник) було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 20-3782/2-1 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов пункту 2.1 якого позивач зобов`язується надати відповідачу кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 50 000 000,00 доларів США (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, а відповідач зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.
5.2. В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових договорів про внесення змін до кредитного договору, зокрема, договором про внесення змін № 20-2597/2-1 від 31.10.2014 до кредитного договору сторони виклали розділи 1-6 кредитного договору у новій редакції, відповідно до якої: ліміт кредитної лінії це максимальний розмір суми всіх траншів, що можуть бути видані одночасно; транш кредит, наданий в межах ліміту кредитної лінії, на умовах, узгоджених сторонами у договорі про надання траншу.
У відповідності до п. 2.2 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін від 31.10.2014) кредитування відбувається шляхом надання відповідачу кредитних коштів в межах окремих траншів. Розмір суми отриманих траншів, по яких існують боргові зобов`язання, в будь-який момент дії цього договору не може перевищувати встановлений ліміт кредитної лінії. Встановлення розміру кожного траншу відбувається після підписання з відповідачем договору про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування, в якому визначається, крім іншого, валюта траншу, строк користування траншем, процентна ставка. Відповідач зобов`язується отримати кошти в межах траншу, виконати всі обов`язки, що витікають і змісту цього договору, і повністю погасити свої боргові зобов`язання у терміни (строки) встановлені відповідним договором (-ами) про надання траншу.
Пункт 2.3 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін від 31.10.2014) визначає наступний порядок надання кредиту в межах траншу: позивач надає відповідачу кредит в межах окремого траншу шляхом перерахування коштів з кредитного на поточний рахунок відповідача, вказаний у договорі про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування.
5.3. Судами встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та у встановлені кредитним договором строки.
Так, окрім першого траншу у розмірі 50 000 000,00 доларів США, позивачем було надано відповідачу 60 траншів у гривні на підставі 60 договорів про надання траншу у межах встановленого ліміту кредитування на загальну суму 2 643 854 599,92 грн. (копії наявні в матеріалах справи).
Умовами договорів про надання траншу передбачено, що договори про надання траншу у межах встановленого ліміту кредитування є невід`ємними частинами кредитного договору.
Як встановлено судами, кредитні кошти надавались у доларах США шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача НОМЕР_1, та у гривні на поточні рахунки відповідача НОМЕР_2 або НОМЕР_3, відкриті у ПАТ "Промінвестбанк".
Номер рахунку, на який здійснювалось перерахування коштів, вказувався у відповідних договорах про надання траншу та у заявках на видачу коштів, наданих після підписання кожного з договорів про видачу траншів.
Кредитний договір, додаткові угоди до нього, договори про надання траншу, заявки на видачу коштів підписувались директором відповідача Адаменко Д.А . та скріплювались печаткою відповідача.
5.4. Пунктом 1 договору про внесення змін № 20-3782/2-1-28122015 від 28.12.2015 до кредитного договору та в пунктом 1 договору про внесення змін № 20-3782/2-1-28122015/т1 від 28.12.2015 до договору про надання траншу № 20-2600/2-1 від 31.10.2014, сторони зафіксували, що банк в межах ліміту кредитної лінії надав позичальнику транш №2 в розмірі 857 483 266,41 грн.
У пункті 2 договору про внесення змін № 20-3782/2-1-28122015/т1 від 28.12.2015 до договору про надання траншу №20-2600/2-1 від 31.10.2014 в межах встановленого ліміту кредитування по кредитному договору про відкриття кредитної лінії №20-3782/2-1 під 05.11.2012 встановлено, що кінцевим терміном повернення кредиту, наданого в межах цього траншу № 2, є 26.02.2016.
5.5. Разом з цим, матеріали кредитної справи (в тому числі кредитний договір, додаткові угоди та договори про надання траншів) вилучені у позивача на підставі ухвали Соломянського районного суду м. Києва від 10.10.2016 про надання дозволу на вилучення у ПАТ "Промінвестбанк" кредитної справи, що підтверджується протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 09.11.2016.
Зазначені оригінали як на час розгляду справи у суді першої інстанції, так і на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції перебували у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі Генеральної прокуратури України, якою було підтверджено факт наявності оригіналів Кредитного договору зі всіма додатками, договорів про надання траншу та надано належним чином засвідчені копії цих документів.
5.6. Крім того, під час розгляду даної справи у суді першої інстанції місцевим господарським судом ухвалою від 08.08.2016 було призначено у справі №911/1348/16 судову експертизу документів фінансово-кредитних операцій та зупинено провадження у справі № 911/1348/16.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 ухвалу господарського суду Київської області від 08.08.2016 у справі № 911/1348/16 скасовано, а справу передано до господарського суду Київської області для розгляду по суті.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у задоволенні заяви ТОВ "ГК "Газовий Альянс" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі №911/1348/16 відмовлено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі № 911/1348/16 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі № 911/1348/16 скасовано, справу № 911/1348/16 передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.03.2017 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі № 911/1348/16 залишено без змін.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 ухвалу господарського суду Київської області від 08.08.2016 у справі № 911/1348/16 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 та ухвалу господарського суду Київської області від 08.08.2016 у справі № 911/1348/16 скасовано, а справу передано на розгляд Господарського суду Київської області.
5.7. Також, судами з`ясовано, що рішенням Господарського суду міста Києва, резолютивну частину якого залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2018 та постановою Верховного Суду від 17.10.2019, у справі №910/21156/16 позов ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Компанії Остексперт Лімітед, ТОВ "Інвінтум", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ "ГК "Газовий альянс" про звернення стягнення на предмет застави 280 227 000,00 грн, задоволено повністю.
Судові рішення мотивовані тим, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки факт невиконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором № 20-3782/2-1 від 05.11.2012 є доведеним та не спростований відповідачами, здійснений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором є обґрунтованим та правильним, а такий спосіб захисту порушеного права заставодержателя, як визнання права власності на предмет забезпечувального обтяження, чітко встановлений положеннями Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який є спеціальним для застосування до спірних правовідносин. За висновком судів дотримання обтяжувачем положень статей 27, 29 зазначеного Закону, якими встановлений позасудовий порядок звернення стягнення на предмет застави, щодо надіслання боржнику та іншим обтяжувачам повідомлень про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, про намір набути право власності на предмет забезпечувального обтяження та щодо реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не може розглядатися як обов`язкова передумова для звернення до суду з вимогою про визнання за заставодержателем права власності на предмет обтяження, а невиконання вказаних вимог - як безумовна підстава для відмови у позові у частині вимог про визнання права власності на предмет забезпечувального обтяження.
У зв`язку із задоволенням позовної вимоги про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності місцевий господарський суд, з яким погодилися і суди апеляційної та касаційної інстанцій, задовольнив і похідну від неї вимогу про зобов`язання відповідача-2 виконати безумовну облікову операцію переказу 5601493 простих іменних акцій бездокументарної форми існування ISIN UA 4000082390, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство "Пласт", з депозитарного рахунку у цінних паперах Компанії Остексперт лімітед, відкритий у депозитарній установі - Товаристві з обмеженою відповідальністю "Інвінтум", на рахунок у цінних паперах позивача у справі.
Крім того, при розгляді справи №910/21156/16 судами встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, що підтверджується наданим позивачем до справи меморіальними ордерами, платіжними дорученнями та виписками з особового рахунку боржника. На виконання умов кредитного договору позивач - ПАТ "Промінвестбанк" видало ТОВ "ГК "Газовий Альянс" кредитні кошти у сумі 50 000 000,00 доларів США та 2 643 854 599,92 грн. Факт надання позивачем суми кредиту у зазначеному розмірі відповідачами у справі не спростований.
При цьому, ТОВ "ГК "Газовий Альянс" повернуло кредитні кошти у розмірі: 50 000 000,00 доларів США та 1 786 371 333,51 грн, що позивачем не заперечується. Відповідно судами встановлено, що сума не повернутих коштів становить 857 483 266,41 грн.
Наявність зазначеної суми заборгованості було зафіксовано сторонами в межах встановленого ліміту кредитування по кредитному договору також у пункті 1 договору про внесення змін № 20-3782/2-1-28122015 від 28.12.2015 до кредитного договору, та в пункті 1 договору про внесення змін № 20-3782/2-1-28122015/т1 від 28.12.2015 до договору про надання траншу № 20-2600/2-1 від 31.10.2014.
У пункті 2 договору про внесення змін № 20-3782/2-1-28122015/т1 від 28.12.2015 до договору про надання траншу №20-2600/2-1 від 31.10.2014 в межах встановленого ліміту кредитування по кредитному договору про відкриття кредитної лінії №20-3782/2-1 під 05.11.2012 встановлено, що кінцевим терміном повернення кредиту, наданого в межах цього траншу № 2, є 26.02.2016.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у справі № 910/21156/16, суд касаційної інстанції дійшов до висновку, що факт невиконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором № 20-3782/2-1 від 05.11.2012 є доведеним та не спростований відповідачами, а здійснений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором у сумі 1 045 264 143,54 грн, з яких:
- 857 483 266,41 грн - заборгованість за кредитом;
- 138 710 272,21 грн - заборгованість за процентами;
- 38 141 605,40 грн - пеня за несвоєчасно сплаченим кредитом;
- 6 208 267,56 грн - пеня за несвоєчасно сплаченими процентами;
- 107 033,17 грн - сума збільшення заборгованості за процентами із застосуванням індексу інфляції;
- 2 600 564,00 грн - 3% за кредитом;
- 463 134,79 грн - 3% за процентами;
- 1 550 000,00 грн - сума штрафу відповідно до пунктів 5.5. або 10.4. кредитного договору,
є обґрунтованим та правильним, у зв`язку з чим правильно задовольнили позовну вимогу про звернення стягнення на заставне майно, що є предметом застави за договором застави акцій № 20-3782/3-1 від 05.11.2012 в рахунок погашення заборгованості ТОВ "ГК "Газовий Альянс" за кредитним договором шляхом визнання за ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" права власності на 5 601 493 простих іменних акцій.
5.8. Станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом строк повернення усіх кредитних коштів та процентів за кредитним договором настав.
6. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій
6.1. Задовольняючи даний позов суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 50 000 000,00 доларів США, які було погашено останнім у повному обсязі, та отримання у гривні коштів в розмірі 2 643 854 599,92 грн, які відповідачем погашені лише частково на суму 1 786 371 333,51 грн, в результаті чого станом на 04.04.2016 (дата звернення до суду із даним позовом) у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 857 483 266,41 грн.
6.2. При цьому, суд першої інстанції вказав, а апеляційний суд підтримав, що кредитний договір з договорами про внесення змін та договорами про надання траншу не визнано судом недійсними, не розірвано в установленому законодавством порядку, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про підробку позивачем зазначених договорів, так само як і рішень загальних зборів учасників відповідача та заявок про надання траншів, які підписані директором відповідача та скріплені печаткою підприємства. Отже, доводи відповідача відносно того, що кредитний договір з договорами про внесення змін та договорами про надання траншу ним не укладався, кошти не отримувались, а про існування вимог у позивача до відповідача йому стало відомо лише після отримання копії даної позовної заяви, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
7. Позиція Верховного Суду
7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.
7.2. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як зазначено у ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Частина перша статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
7.3. За приписами частини 3 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.