Постанова
Іменем України
21 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 908/2606/18
Провадження № 12-130гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Кібенко О. Р.,
суддівАнтонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
за участю секретаря судового засідання Чепака І. В.,
третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_1,
представника Фермерського господарства "Сонечко" - Ладюкова С. Ф.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом Фермерського господарства "Сонечко" (далі - позивач, ФГ "Сонечко") до ОСОБА_2 (далі - відповідачка), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Бєднова Олександра Анатолійовича, про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису)
за касаційною скаргою позивача на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10 грудня 2018 року, постановлену суддею Носівець В. В., та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25 березня 2019 року, прийняту колегією суддів у складі Білецької Л. М., Чередка А. Є. та Коваль Л. А.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою загальною площею 7 га, яка розташована на території Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області з кадастровим номером 2310700000:01:038:0002 (далі - земельна ділянка площею 7 га), укладений 28 жовтня 2016 року відповідачкою з Черкашиним Р. М . і посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Бєдновим О. А. (далі - оскаржений договір).
2. Мотивував позов такими обставинами :
2.1. Відповідачка є членом ФГ "Сонечко".
2.2. Згідно з пунктом 1.5 статуту ФГ "Сонечко" (далі - статут) відповідачка для організації господарства передала позивачу у постійне користування земельні ділянки площею 3,8 га та 7 га, які розташовані на території Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області та належать відповідачці на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки ЗП № 10-С-25706 та ЗП № 104160 відповідно.
2.3. 27 листопада 2015 року на адресу позивача надійшла нотаріально посвідчена заява відповідачки, в якій вона просила виключити її з ФГ "Сонечко" з наступним поверненням їй усього рухомого та нерухомого майна, зокрема земельної ділянки площею 7 га та Ѕ частини земельної ділянки площею 7,6 га з кадастровим номером 2310700000:01:038:0004 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що знаходяться на території Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області.
2.4. Листом від 14 грудня 2015 року позивач повідомив відповідачку, що вирішення питання виключення члена фермерського господарства належить до виключної компетенції загальних зборів. Рішення про виключення відповідачки зі складу членів ФГ "Сонечко" загальні збори не приймали.
2.5. 28 жовтня 2016 року відповідачка уклала з громадянином ОСОБА_1 оскаржений договір.
2.6. Оскаржений договір суперечить приписам Закону України "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 973-IV), оскільки предметом цього договору є земельна ділянка, що увійшла до цілісного майнового комплексу позивача, який є її єдиним законним користувачем, а рішення щодо відчуження цієї ділянки позивач не приймав.
2.7. Спір треба розглядати за правилами господарського судочинства з огляду на приписи пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. 10 грудня 2018 року Господарський суд Запорізької області постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 175 ГПК України.
4. Мотивував ухвалу так:
4.1. Відповідачка є членом ФГ "Сонечко".
4.2. Згідно з пунктом 1.5 статуту ФГ "Сонечко" відповідачка для організації господарства передає позивачу у постійне користування, зокрема, земельну ділянку площею 7 га.
4.3. За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідачки відсутні відомості про її реєстрацію фізичною особою-підприємцем.
4.4. Оскільки позивач зазначив у позовній заяві відповідачем фізичну особу, яка не є суб`єктом господарської діяльності, а спір не виник з відносин, в яких фізична особа, яка не є підприємцем, може бути стороною господарського процесу, відсутні підстави для розгляду справи за правилами господарського судочинства.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 25 березня 2019 року Центральний апеляційний господарський суд прийняв постанову, якою залишив без змін ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10 грудня 2018 року.
6. Мотивував постанову так :
6.1. Згідно з пунктами 4.1, 4.4 статуту ФГ "Сонечко" земельна ділянка площею 7 га не ввійшла до складеного капіталу чи цілісного майнового комплексу позивача. Оскільки складений капітал сформований у грошовій формі одноособово засновником, земельна ділянка площею 7 га залишилася у власності відповідачки.
6.2. Необґрунтованим є аргумент апеляційної скарги про наявність у сторін корпоративного спору, адже між ними виник спір щодо майна відповідачки як фізичної особи, яка реалізуючи своє майнове (а не корпоративне) право щодо розпорядження землею, уклала спірний договір з третьою особою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 26 квітня 2019 року позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, вказуючи на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10 грудня 2018 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25 березня 2019 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
8. 31 липня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Мотивував тим, що позивач оскаржує ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10 грудня 2018 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25 березня 2019 року з підстав порушення правил суб`єктної юрисдикції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
9. Позивач мотивує касаційну скаргу так :
9.1. Відповідачка є членом ФГ "Сонечко" та передала останньому у постійне користування земельні ділянки площею 7 га та 3,8 га на підставі пункту 1.5 статуту цього господарства.
9.2. Спір виник в юридичної особи з її членом щодо володіння та розпорядження майном, яке ввійшло до складу цілісного майнового комплексу позивача та пов`язане із діяльністю ФГ "Сонечко".
9.3. Суд першої інстанції помилково кваліфікував спірні правовідносини за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України, оскільки спір виник в ФГ "Сонечко" з його членом щодо майна цієї юридичної особи та не стосується укладання, зміни, розірвання чи виконання правочину позивача та відповідачки у їхній господарській діяльності.
(2) Позиції інших учасників справи
10. Інші учасники справи відзиви на касаційну скаргу не надали.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
11. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
12. Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з земельних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).
13. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересіву будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
14. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
15. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункти 1 і 3 частини першої статті 20 ГПК України).
16. Згідно зі статтею 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
17. Предметом позову є визнання недійсним оскарженого договору, укладеного відповідачкою та третьою особою, про право користування земельною ділянкою площею 7 га, що належить відповідачці на праві власності.
18. Відповідно до частини першої статті 83 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.
19. Фермерське господарство є окремою організаційно-правовою формою господарювання, передбаченою, зокрема, статтею 114 ГК України. Так, згідно з частиною першою зазначеної статті фермерське господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції.
20. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 973-IV фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
21. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що питання виходу члена зі складу фермерського господарства неврегульоване ані статутом ФГ "Сонечко", ані Законом № 973-IV, ані іншими нормативними актами. Тому відповідно до частини першої статті 8 ЦК України щодо вказаних правовідносин слід застосувати правові норми цивільного законодавства, які регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
22. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі (частина друга статті 83 ЦК України). Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи (стаття 84 ЦК України).
23. Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками (частина перша статті 113 ЦК України).
24. Частина перша статті 79 ГК України у редакції, чинній на час звернення відповідачки із заявою від 27 листопада 2015 року, передбачала, що господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб`єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об`єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Близькі за змістом приписи були у частині першій і другій статті 1 Закону України "Про господарські товариства" (далі - Закон № 1576-XII; тут і далі - в редакції, чинній на час звернення відповідачки із заявою від 27 листопада 2015 року).