Ухвала
25 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 750/146/19
Провадження № 14-33 цс 20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Чернігівводоканал" про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди
за касаційними скаргами Комунального підприємства "Чернігівводоканал" і ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 лютого 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 травня 2019 року і
ВСТАНОВИЛА:
1. У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства (далі - КП) "Чернігівводоканал", в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування їй боргу в сумі 2 711,07 грн за послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати відповідача зняти з ОСОБА_1 неправомірно нараховану заборгованість у розмірі 2 711,07 грн за послуги водопостачання та водовідведення за вказаною адресою; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 6 664,04 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн - моральної шкоди.
2. Позов мотивовано тим, що позивач є особою з інвалідністю Iгрупи, з 2008 року отримувала субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, яка призначалась Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради. Однак з травня 2017 року Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради позивачу було відмовлено у призначенні субсидії з посиланням на наявність у неї заборгованості перед КП "Деснянське" та КП "Чернігівводоканал", при цьому вона вчасно здійснювала оплату обов`язкових платежів за житлово-комунальні послуги. Рішеннями судів дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові та Чернігівської міської ради були визнані незаконними та було житлово-комунальних послуг зобов`язано Чернігівську міську раду компенсувати за рахунок місцевого бюджету ОСОБА_1 додаткові витрати на оплату ЖКП, які нараховані КП "Чернігівводоканал". Оскільки дані дії здійснені не були і виникла заборгованість, КП "Чернігівводоканал" на ім`я позивача надсилав квитанції та листи з погрозами про відключення від водопостачання та водовідведення та реалізацію її майна з торгів, що негативно вплинуло на стан її здоров`я, вона вимушена була постійно проходити курси лікування стаціонарно, відповідно, купувати ліки та понесла витрати на загальну суму 6 664,04 грн. Заподіяну моральну шкоду позивач оцінює в 10 000 грн.
3. Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 20 травня 2019 року, позов задоволений частково.
4. Визнані неправомірними дії КП "Чернігівводоканал" щодо нарахування ОСОБА_1 боргу в сумі 2 711,07 грн за послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано КП "Чернігівводоканал" зняти з ОСОБА_1 неправомірно нараховану заборгованість в розмірі 2 711,07 грн за послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішене питання щодо розподілу судових витрат.
5. У липні 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 лютого 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 травня 2019 року в частині відмови у задоволенні відшкодування матеріальної та моральної шкоди та прийняти нове рішення, яким задовольнити всі позовні вимоги.
6. Касаційна скарга мотивована тим, що суд не розглядав питання щодо матеріальної шкоди, оскільки заявник не обґрунтовував таку шкоду. Проте суд ураховує той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути виправленою шляхом лише констатації судом факту порушення.
7. У липні 2019 року КП "Чернігівводоканал" засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скасувати рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 лютого 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 травня 2019 року та закрити провадження у справі.
8. Касаційна скарга мотивована тим, що судами різних інстанцій питання компенсації різниці між нормами споживання, що встановлюються органами місцевого самоврядування, та нормативами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409, розглядаються в порядку як адміністративної, так і цивільної юрисдикції, до того ж ще й з порушенням суб`єктної юрисдикції. Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20 квітня 2017 року № 181 затверджено норми витрат води, які перевищують нормативи, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409, що потягло додаткове нарахування позивачу платежів за водопостачання та водовідведення у КП "Чернігівводоканал". Вказані витрати не покривала надана позивачу субсидія на оплату житлово-комунальних послуг саме внаслідок затвердження вказаними рішеннями виконавчого комітету Чернігівської міської ради норм витрат води, перевищують нормативи, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409. Пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України № 409 установлено, що в разі затвердження органами місцевого самоврядування норм споживання житлово-комунальних послуг, що перевищують соціальні нормативи, визначені підпунктами 2-4 пункту 3 цієї постанови, компенсація додаткових витрат громадянам, яким відповідно до законодавства призначено субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, у разі відсутності квартирних приладів обліку холодної та гарячої води здійснюється за рахунок місцевих бюджетів. Цей пункт не застосовується до громадян, які відмовилися від встановлення приладів обліку за рахунок місцевих бюджетів або підприємств - виробників/виконавців послуг, що підтверджено документально. Передбачені пільги на законодавчому рівні мають бути компенсовані або за рахунок міського бюджету або за рахунок державного бюджету, однак в жодному разі не шляхом проведення списання та зобов`язання вчинення таких дій підприємством, що надає такі послуги. Отже, в цій справі відповідачем має бути орган місцевого самоврядування (в цьому випадку - Чернігівська міська рада) та має бути наявний публічно-правовий спір.
9. Відзив від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.
10. Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2019 року, крім іншого, відкрито касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 12 лютого 2020 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України), згідно з якою справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
11. Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що касаційна скарга КП "Чернігівводоканал" містить доводи про порушення судами першої та апеляційної інстанцій правил предметної та суб`єктної юрисдикції.
12. Вивчивши матеріали касаційної скарги та мотиви, на підставі яких постановлена ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року, Велика Палата Верховного Суду вважає за недоцільне приймати справу до свого розгляду.
13. Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.