П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/799/18
Провадження № 11-847заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року (судді Бучик А. Ю., Гімон М. М., Стародуб О. П., Мороз Л. Л., Желєзний І. В.) у справі№ 9901/799/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВККС, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) рекомендації про переведення позивача як судді Київського апеляційного адміністративного суду на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду;
- зобов`язати ВККС внести до ВРП рекомендацію про переведення судді Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду.
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем без будь-якого обґрунтування та за відсутності правової підстави не було внесено рекомендації до ВРП про переведення позивача з ліквідованого Київського апеляційного адміністративного суду до Шостого апеляційного адміністративного суду. Позивач вказує, що протиправна бездіяльність відповідача порушує його права та гарантії, зокрема, шляхом усунення його від здійснення правосуддя у спосіб, не передбачений законом.
Короткий зміст судового рішення суду попередньої інстанції
3. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22 липня 2019 року закрив провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
4. Судове рішення мотивовано тим, що відповідачем не обґрунтовано належним чином неможливості внесення рекомендації щодо переведення позивача на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду як під час внесення такої рекомендації стосовно суддів Київського апеляційного адміністративного суду, так і на час звернення до суду із цим позовом.
5. Проте, враховуючи, що відповідач під час розгляду справи припинив бездіяльність та вніс до ВРП відповідну рекомендацію про переведення позивача на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду (яка на момент розгляду справи реалізована за рішенням ВРП від 09 липня 2019 року № 1816/0/15-19 про переведення судді Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду), суб`єкт владних повноважень виправив власну бездіяльність у порушеному позивачем спорі. При цьому повне відновлення прав та інтересів позивача в межах заявлених ним позовних вимог можливе без визнання такої бездіяльності протиправною, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір у межах заявлених позовних вимог вичерпаний, а інші позовні вимоги у справі не заявлені.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
6. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що суд першої інстанції, розглядаючи справу майже десять місяців, сприяв протиправній бездіяльності з боку відповідача і, як наслідок, постановив протиправну ухвалу, якою закрив провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
7. На думку скаржника, протиправна бездіяльність відповідача грубо й умисно порушила його права та гарантії, зокрема усунула позивача від здійснення правосуддя у спосіб, не передбачений законом, а також призвела до неотримання протягом тривалого часу належної суддівської винагороди.
8. Скаржник також зазначив, що суд першої інстанції, встановивши протиправну бездіяльність з боку відповідача, повинен був ухвалити рішення про задоволення адміністративного позову, а не закривати провадження у справі з посиланням на те, що протиправна бездіяльність з боку відповідача припинилася.
9. На підставі викладеного ОСОБА_1просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду.
Позиція інших учасників справи
10. У відзиві на апеляційну скаргу Комісія зазначила, що заперечує проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1, оскаржуване судове рішення вважає законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги - такими, що не спростовують висновків суду.
11. На думку ВККС, суд дійшов правильного висновку про наявність передбаченої пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України підстави для закриття провадження у справі, оскільки спір у межах заявлених позовних вимог вичерпаний, а інші позовні вимоги не заявлялись.
12. На підставі викладеного ВККС просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Рух апеляційної скарги
13. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08 жовтня 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року та призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників з огляду на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) про доцільність розгляду справи на основі письмових доказів у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01), відмовивши в задоволенні клопотання скаржника про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції
14. Указом Президента України від 16 листопада 2004 року № 1419/2004 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Шахтарського міськрайонного суду Донецької області строком на п`ять років.
15. Постановою Верховної Ради України від 09 вересня 2010 року N 2512-VI позивача обрано на посаду судді цього суду безстроково.
16. Постановою Верховної Ради України від 12 квітня 2012 року № 4633-VI ОСОБА_1 обрано на посаду судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
17. Указом Президента України від 23 квітня 2014 року № 430/2014 суддя Севастопольського апеляційного адміністративного суду Кобаль М. І. переведений на роботу на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду.
18. Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/17 "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах" ліквідовано апеляційні адміністративні суди, зокрема, Київський апеляційний адміністративний суд, та утворено апеляційні адміністративні суди в округах, у тому числі Шостий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.
19. У зв`язку з утворенням Шостого апеляційного адміністративного суду ВККС внесла рекомендації про переведення суддів Київського апеляційного адміністративного суду до Шостого апеляційного адміністративного суду.
20. 13 вересня 2018 року ВРП прийняла рішення № 2897/0/15-18, яким вирішила внести Президентові України подання про переведення на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду частину суддів Київського апеляційного адміністративного суду, однак через відсутність рекомендації ВККС цим рішенням не було переведено позивача.
21. 20 вересня 2018 року позивач звернувся до Комісії із заявою, у якій просив прийняти рішення щодо внесення до ВРП рекомендації про його переведення до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з ліквідацією Київського апеляційного адміністративного суду, проте відповідь на цю заяву відповідач не надав.
22. 28 вересня 2018 року Президент України видав Указ № 296/2018 про переведення на посади суддів Шостого апеляційного адміністративного суду певної частини суддів зі складу суддів Київського апеляційного адміністративного суду.
23. Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року № 1 днем початку роботи Шостого апеляційного адміністративного суду визначено 03 жовтня 2018 року.
24. 08 жовтня 2018 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань оприлюднено повідомлення про внесення рішення щодо припинення Київського апеляційного адміністративного суду в результаті ліквідації. Строк заявлення вимог кредиторами визначений до 10 грудня 2018 року.
25. Вважаючи протиправною бездіяльність ВККС щодо невнесення рекомендації до ВРП про переведення його до Шостого апеляційного адміністративного суду, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновку суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
26. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі -Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
27. Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав і свобод, гарантованих Конвенцією.
28. У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі "Меньшакова проти України" ЄСПЛ зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).
29. Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.