П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 800/102/17
Провадження № 11-676заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, про визнання бездіяльності протиправною та відшкодування моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2019 року (судді Юрченко В. П., Васильєва І. А., Пасічник С. С., Хохуляк В. В., Ханова Р. Ф.),
УСТАНОВИЛА:
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції із позовом, у якому, з урахуванням доповнення просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 23 лютого 2017 року №320/0/15-17 про передачу Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) матеріалів про його призначення на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області;
- визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо передачі Президенту України подання Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) про його призначення на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області;
- зобов`язати ВРП передати Президенту України вказане подання ВРЮ від 11 лютого 2014 року;
- визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо видачі указу про його призначення на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області та зобов`язати видати указ про таке призначення в межах подання ВРЮ від 11 лютого 2014 року;
- стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду в розмірі 300 000 (трьохсот тисяч) гривень.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31 жовтня 2013 року рішенням Комісії № 419/пп-13 рекомендовано ВРЮ призначити його на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області строком на 5 років.
Рішенням ВРЮ від 11 лютого 2014 року № 64/0/15-14, яке є чинним та у встановленому законом порядку не скасовано, внесено подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.
З моменту прийняття ВРЮ рішення від 11 лютого 2014 року та до моменту подання цього позову, Президент України не видав указ про призначення ОСОБА_1 на посаду судді, як передбачено Конституцією України та Законами України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VІ та від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ, чинними на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2453-VІ та Закон № 1402-VІІІ відповідно).
Натомість ВРП 23 лютого 2017 року прийняла рішення № 320/0/15-17 про передачу ВККС подань та матеріалів про призначення кандидатів на посади суддів вперше, які не були розглянуті до дня набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VІІІ "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон № 1401-VІІІ), у тому числі й подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, посилаючись при цьому на пункт 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1401-VIII, абзаци 1 - 4 пункту 13 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VІІІ).
Таке рішення ВРП позивач вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Також ОСОБА_1 вважає, що має місце протиправна бездіяльність ВРЮ та ВРП, яка виразилася у непередачі Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді та протиправна бездіяльність Президента України, який не видав указ про призначення його на посаду судді у встановлений Законом строк та спосіб.
Крім того, позивач у позові наводить доводи про допущення Президентом України щодо нього вибірковості, з огляду на те, що ним приймались укази по призначенню суддів на посаду вперше згідно отриманих подань, принятих ВРЮ та ВРП у період 2015 - 2016 років, за часом винесених пізніше ніж подання, яким було рекомендовано Президенту України призначити його на посаду судді вперше.
Щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 000 грн, то позивач вказує, що за час проходження процедури добору, ним було здійснено 10 поїздок до м. Києва для подачі документів, участі в тестуваннях, написанні практичних завдань, співбесідах, захисті реферату. За цей час ним було витрачено багато фізичних та моральних зусиль, він був змушений використовувати всі основні та додаткові відпустки за місцем роботи, готуватися до іспитів у вихідні дні, вечірній та нічний час, поєднуючи процес підготовки з роботою, витрачати значні кошти для придбання квитків, винаймання житла у м. Києві. Процедура складання іспитів та участі в конкурсах тривала майже два роки. Більше трьох років він очікував та сподівався на призначення на посаду судді. У зв`язку з чим він вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
11 червня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява позивача про відмову від частини позовних вимог про:
- визнання протиправним та скасування рішення ВРП від 23 лютого 2017 року № 320/0/15-17 про передачу ВККС матеріалів про його призначення на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області;
- зобов`язання ВРП передати Президенту України подання ВРЮ від 11 лютого 2014 року.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено. У названій частині позовних вимог провадження у справі № 800/102/17 (П/9901/97/18) закрито.
Таким чином, розгляд справи Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду здійснено лише в частині позовних вимог про:
- визнання протиправної бездіяльності ВРП щодо передачі Президенту України подання ВРЮ про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області;
- стягнення моральної шкоди в розмірі 300 000 грн.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 12 червня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Не погодившись із рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та вважаючи його незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.
Позивач вважає, що рішення суду не містить обґрунтування відмови в задоволенні його позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність ВРП. Стверджує, що ВРП не надала інформацію про рух подання ВРЮ від 11 лютого 2014 року про призначення ОСОБА_1 на посаду судді, про дати направлення таких матеріалів Президенту України, їх отримання, повернення до ВРП, повторне направлення, а суд не надав оцінки діям (бездіяльності) цього органу щодо розумності строків направлення матеріалів Президенту України.
Крім того, позивач вважає, що судом першої інстанції не враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 24 листопада 2015 року № 21-3538а15, відповідно до якої бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.
ОСОБА_1 стверджує, що суд необґрунтовано залишив позов без задоволення, належним чином не з`ясувавши, чи порушені суб`єктивні права, свободи або інтереси позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу ВРП наводить доводи на спростування вимог апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 12 серпня 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2019 року, ухвалою від 22 жовтня 2019 року призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як установив суд першої інстанції, 11 травня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до ВККС із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді вперше, оголошеному рішенням Комісії від 28 березня 2012 року.
Рішенням ВККС від 30 травня 2012 року № 182/пп-12 ОСОБА_1 допущено до добору кандидатів на посаду судді вперше та до складання анонімного тестування (іспиту) з метою виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права.
ОСОБА_1 за результатами проходження 5 червня 2012 року анонімного тестування (іспиту) з метою виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права набрав 80 балів, і згідно з рішенням Комісії від 4 липня 2012 року № 196/пп-12 був допущено до складання кваліфікаційного іспиту.
11, 19, 20 вересня 2012 року ОСОБА_1 склав кваліфікаційний іспит і за його результатами набрав 72 бали, та згідно з рішенням Комісії від 12 листопада 2012 року № 1597/пп-12 визнаний таким, що склав кваліфікаційний іспит і зарахований до резерву на заміщення вакантних посад суддів.
Рішенням Комісії від 30 липня 2013 року № 377/пп-13 визначено рейтинг кандидатів на посаду судді вперше, у якому ОСОБА_1 зайняв 31 місце.
Рішенням ВККС від 3 вересня 2013 року № 382/пп-13 ОСОБА_1 за наслідками розгляду його заяви від 23 серпня 2013 року визнано переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади судді Слов`янского міськрайонного суду Донецької області.
Рішенням Комісії від 31 жовтня 2013 року № 419/пп-13 вирішено рекомендувати ОСОБА_1 для призначення на посаду судді Слов`янского міськрайонного суду Донецької області з виключенням його з резерву на заміщення вакантних посад суддів з 31 жовтня 2013 року.
11 лютого 2014 року ВРЮ ухвалила рішення № 64/0/15-14 про внесення подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Слов`янского міськрайонного суду Донецької області. У порядку та в строки, визначені статтею 72 Закону № 2453-VI указ Президента України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Слов`янского міськрайонного суду Донецької області видано не було.
На виконання абзацу другого пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1401-VIII, який набрав чинності 30 вересня 2016 року, супровідним листом від 25 жовтня 2016 року за № 02-01/3080 Адміністрацією Президента України було повернуто до ВРП матеріали про призначення кандидатів на посади суддів вперше стосовно 68 осіб (у тому числі щодо ОСОБА_1 ), які не були розглянуті Президентом України до 30 вересня 2016 року, для їх розгляду ВРП.
Рішенням ВРП від 23 лютого 2017 року № 320/0/15-17 "Про передачу відповідних матеріалів Вищій кваліфікаційній комісії суддів України про призначення на посади суддів вперше, не розглянутих до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" вирішено передати ВККС матеріали про призначення, серед інших, ОСОБА_1 на посаду судді Слов`янского міськрайонного суду Донецької області.
Підставою для прийняття вказаного рішення зазначено норми статей 30, 34 та пункту 13 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1798-VIII.