Постанова
Іменем України
27 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 165/3324/18
провадження № 51-6026 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Кравченка С. І., Ємця О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколаєнко О. О.,
прокурора Пантєлєєвої А. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120180300500001414, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Казютівка Ізюмського району Харківської області, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого:
1) вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 24 липня 2017 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, який сплачений 22 вересня 2017 року;
2) вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 11 грудня 2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з іспитовим строком 1 рік;
3) вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 30 листопада 2018 року за ч. 1 ст. 164, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді арешту на строк 5 місяців,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 14 березня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за даним вироком та вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 30 листопада 2018 року, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки. Вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 11 грудня 2018 року визначено виконувати самостійно.
Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 в частині застосування положень ч. 4 ст. 70 КК України змінено. В строк остаточного покарання призначеного ОСОБА_1 з урахуванням положень ст. 72 КК України, що одному дню арешту відповідають два дні обмеження волі, зараховано покарання відбуте повністю за вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 30 листопада 2018 року. В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 25 листопада 2018 року, близько 11:11 год, перебуваючи в приміщенні магазину по АДРЕСА_2, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, повторно, відкрито викрав майно потерпілої ОСОБА_2, спричинивши останній матеріальної шкоди на загальну суму 600 грн.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженого. Вважає, що апеляційний суд, приймаючи рішення про можливість призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, не врахував належним чином всіх даних про особу засудженого, який в минулому неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак на шлях виправлення не став та поліпшив своє матеріальне становище шляхом вчинення умисного корисливого злочину. Зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Під час касаційного розгляду прокурор підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення та просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.