ПОСТАНОВА
28 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 1-910/11
провадження № 51-833 ск 20
Суддя Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Григор`єва І. В., розглянувши касаційну скаргу з доповненнями до неї засудженого ОСОБА_1 на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 3 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Запоріжжя від 8 серпня 2012 року,
в с т а н о в и л а:
У касаційній скарзі порушується питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку. Строк на касаційне оскарження було відновлено 4 грудня 2019 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя.
Згідно з ч. 2 ст. 387 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК 1960 року) зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам ст. 350 цього Кодексу. Зокрема, у касаційній скарзі, серед іншого, має бути зазначено в чому полягає незаконність вироку й ухвали та доводи на обґрунтування заявленої вимоги.
Разом із цим, слід мати на увазі, що касаційний суд уповноважений скасувати або змінити судові рішення виключно на підставах, передбачених ст. 398 КПК 1960 року, тобто у зв`язку з: істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Проте всупереч законодавчим приписам у поданій скарзі переважно містяться твердження про необґрунтованість засудження ОСОБА_1 за закінчений замах на умисне вбивство. При цьому, наполягаючи на вчиненні менш тяжкого злочину, скаржник не наводить обґрунтування допущення місцевим судом таких порушень норм матеріального та процесуального права, які тягнуть за собою обов`язкову зміну оспорюваного вироку на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року, з огляду на положення статей 64, 65, 67, 323, 370, 371 цього Кодексу в їх взаємозв`язку.