Постанова
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 640/15312/15
провадження № 61-22842св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Кадирова Владислава Володимировича,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Кадирова Владислава Володимировича на постанову Апеляційного суду Харківської області від 06 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Колтунової А. І., Кругової С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (далі - Закон № 460-IX).
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"
(далі - ПАТ "Дельта Банк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В. В. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 25 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі -
АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 16 751 дол. США зі сплатою 12,5 % річних на строк до 25 квітня 2014 року. Банк свої зобов`язання за кредитним договором повністю виконав, надавши відповідачеві кредит у розмірі та строки, передбачені кредитним договором.
Між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" 08 грудня 2011 року укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого позивач набув права вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором від 25 квітня 2007 року, укладеним з відповідачем.
Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконав, тому станом на 28 липня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 258 956,65 грн, з яких: тіло кредиту - 145 382,03 грн, відсотки - 113 574,62 грн.
На підставі викладеного ПАТ "Дельта Банк" просило стягнути з
ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі
258 956,65 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 13 січня 2017 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 25 квітня 2007 року станом на 28 липня 2015 року в розмірі 258 956,65 грн, з яких: тіло кредиту - 145 382,03 грн, відсотки - 113 574,62 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі
2 589,56 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що між сторонами укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит.
Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим наявна заборгованість у розмірі 258 956,65 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 06 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою відмолено у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 погоджувалась сплачувати банку проценти за ставкою 12,5 % річних, оскільки вона не підписувала перші дві сторінки кредитного договору.
Розмір реальної заборгованості за кредитним договором від 25 квітня
2007 року не є доведеним, тому відсутні підстави для задоволення позову ПАТ "Дельта Банк".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Кадирова В. В. просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судова експертиза здійснена з порушенням правил проведення почеркознавчої експертизи та норм чинного законодавства, тому апеляційний суд безпідставно взяв до уваги її висновки. Крім того, висновок експертизи суперечить іншим матеріалам справи.
Так, у заяві на видачу кредиту ОСОБА_1 просить надати 25 квітня
2007 року кредитні кошти у розмірі 16 751 дол. США. Позичальник не заперечував наявність свого підпису як на вказаній заяві, так і на всіх сторінках кредитного договору, крім першої та другої, а також на графіку погашення кредиту. Отже, зібраними у справі доказами підтверджено факт отримання кредиту та його розмір, вказані обставини відповідачем не спростовано.
За вказаних обставин апеляційний суд безпідставно відмовив у стягненні заборгованості за тілом кредиту. Матеріалами справи підтверджено заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6 589,62 дол. США, що еквівалентно 145 382,03 грн.
Розмір процентів за кредитним договором підтверджено розпорядженням на видачу кредиту, випискою з протоколу засідання кредитного комітету. Крім того, позичальник сплачувала на користь банку кошти відповідно до графіка погашення кредиту. Отже зібраними у справі доказами підтверджено розмір заборгованості ОСОБА_1 .
Банком надано обґрунтований розрахунок заборгованості за кредитним договором, який боржником не спростований, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 подала до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що проведена у справі експертиза відповідає вимогам чинного законодавства, а її висновки не спростовані позивачем.
Подані банком докази не підтверджують наявність перед ним кредитної заборгованості. Виписки по кредитному договору та зроблені позивачем розрахунки не є належними та допустимими доказами на підтвердження заявлених вимог.
Позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
30 липня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 25 квітня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 16 751 дол. США на строк до 25 квітня
2014 року. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачеві кредит у розмірі, передбаченому кредитним договором.
Умовами вказаного правочину, копія якого знаходиться у матеріалах справи, передбачено сплату 12,5 % річних за користування кредитними коштами (пункт 1.3.1, який містить на 1 сторінці кредитного договору).
Разом з тим, відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України
від 02 листопада 2017 року підписи від імені ОСОБА_1 в оригіналі договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 25 квітня 2007 року розташовані на сторінках 1, 2 (лицева і зворотна сторони першого аркушу) в рядках "Позичальник: в особі представника", виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1, а іншою особою.
Між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" 08 грудня 2011 року укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого позивач набув права вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором від 25 квітня 2007 року, укладеним з відповідачем.
Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконав, тому відповідно до наданого банком розрахунку станом на 28 липня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 258 956,65 грн, з яких: тіло кредиту - 145 382,03 грн, відсотки - 113 574,62 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.