Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 754/14266/17-ц
провадження № 61-22282св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Горизонт",
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Лісова мавка",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Горизонт" на постанову Київського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Вербової І. М., Саліхова В. В., Шахової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" (далі - ПАТ "Банк Золоті Ворота"), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Лісова мавка" (далі - ТОВ "Лісова мавка"), про визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження іпотечного майна у зв`язку з укладенням договору іпотеки, вилучення вказаного запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що 28 листопада 2007 року між акціонерно-комерційним банком "Золоті ворота" та ТОВ "Лісова мавка" укладено кредитний договір № 59/07U, за умовами якого останнє отримало кредит у розмірі 650 000 дол. США зі сплатою 15 % річних на строк до 27 листопада 2014 року.
На виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором 28 листопада 2007 року між ними та банком укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, що належить їм на праві спільної часткової власності.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2011 року вищевказаний кредитний договір розірвано, стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь банку заборгованість у розмірі 6 200 401,14 грн.
04 жовтня 2016 року на їх адресу направлено письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та вимогу про його усунення, у якій було запропоновано у 30-денний строк виконати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2011 року та повідомлено про вжиття заходів, направлених на примусове повернення суми заборгованості, у тому числі звернення з позовом до суду.
Позивачі вважали, що з дня ухвалення вищевказаного рішення суду почався перебіг строку позовної давності, у межах якого банк міг звернутись до суду з вимогами про захист свого цивільного права, тому у відповідь на вищевказану вимогу повідомили банк про її незаконність та втрату банком права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
26 жовтня 2016 року на адресу банку було направлено лист з пропозицією подати повідомлення про припинення іпотеки, у зв`язку з тим, що наявність відомостей у Державному реєстрі відомостей про обтяження квартири, яка є предметом іпотеки, обмежує їх права як власників квартири на вільне розпорядження нерухомим майном. Вищевказаний лист було залишено банком поза увагою.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просили суд: визнати припиненим договір іпотеки від 28 листопада 2007 року; зняти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1, у зв`язку з укладенням договору іпотеки та вилучити реєстраційний запис про заборону відчуження, внесений 28 листопада 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І. О. за № 6122219 з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна; вилучити запис про іпотеку квартири АДРЕСА_1, який внесено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І. О. за № 6122288 з Державного реєстру іпотек.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 31 травня 2018 року, занесеною до протоколу судового засідання, замінено первісного відповідача ПАТ "Банк Золоті ворота" на належного - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Горизонт" (далі - ТОВ "Фінансова Компанія Горизонт"), у зв`язку з відступленням права вимоги останньому на підставі договору від 24 квітня 2018 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05 червня
2019 року у складі судді Таран Н. Г. позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сплив позовної давності до основної і додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки не припиняє основного зобов`язання за кредитним договором, яке не виконано, і не може вважатись підставою для припинення іпотеки, оскільки боржники можуть добровільно виконати зобов`язання і поза межами позовної давності.
При цьому суд послався на відповідну судову практику Верховного Суду України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду 06 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 червня
2019 рокускасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано припиненим договір іпотеки від 28 листопада 2007 року, укладений між акціонерно-комерційним банком "Золоті ворота" та ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І. О., зареєстрований в реєстрі за № 4013.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ТОВ "Фінансова Компанія Горизонт" на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судові витрати зі сплати судового збору по 1 200 грн на користь кожного позивача.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що припинення основного зобов`язання є безумовною підставою для припинення іпотеки відповідно до вичерпного переліку підстав, визначених статтею 17 Закону України "Про іпотеку", тому між сторонами відсутні будь-які зобов`язання, які б могли бути забезпечені іпотекою, а з метою захисту прав власника майна вільно користуватись і розпоряджатись ним такий договір слід вважати припиненим. Разом з тим визнання договору припиненим є підставою для зняття заборони та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек без визнання цього судом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2019 року ТОВ "Фінансова Компанія Горизонт" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2019 року клопотання ТОВ "Фінансова Компанія Горизонт"про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено.
Поновлено ТОВ "Фінансова Компанія Горизонт"строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року.
Відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 754/14266/17-ц з Деснянського районного суду м. Києва.
У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ТОВ "Фінансова Компанія Горизонт", третя особа - ТОВ "Лісова мавка", про визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження іпотечного майна, вилучення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майнопризначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що зі спливом позовної давності або з розірванням кредитного договору, навіть, за наявності рішення суду, зобов`язання не припиняється, оскільки воно не виконано, заборгованість не сплачено.
Спливу позовної давності як підстави для припинення зобов`язання норми глави 50 ЦК України не передбачають.
Позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов ʼязаної особи.
Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку (частина друга статті 598 ЦК України), якщо таке право не встановлено договором або законом окремо.
Законом України "Про іпотеку" також не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як сплив позовної давності для звернення до суду з позовом до позичальника про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки іпотекодержатель має право застосування позасудового способу задоволення вимог.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим, апеляційний суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.
Також зазначили, що припинення основного зобов`язання є безумовною підставою для припинення іпотеки, тому апеляційний суд дійшов правильного висновку, що між сторонами відсутні будь-які зобов`язання, які б могли бути забезпечені іпотекою, тому з метою захисту прав власника майна вільно користуватись і розпоряджатись ним, слід такий договір вважати припиненим.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28 листопада 2007 року між акціонерно-комерційним банком "Золоті ворота" та ТОВ "Лісова мавка" укладено кредитний договір № 59/07U, за умовами якого останнє отримало кредит у розмірі 650 000 дол. США зі сплатою 15 % річних на строк до 27 листопада 2014 року.
На забезпечення виконаннякредитних зобов`язань ТОВ "Лісова мавка" як позичальника за цим кредитним договором, між банком та позивачами 28 листопада 2007 року укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І. О., предметом якого є належне позивачам нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2011 року у справі № 2-3675/10 кредитний договір було розірвано, а з ТОВ "Лісова мавка", ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 стягнуто заборгованість в солідарному порядку в розмірі 6 202 221 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.