1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


25 лютого 2020 року

м. Київ


справа № 641/2572/17

провадження № 61-37394св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Головне управління Національної поліції України в Харківській області, Слобідський відділ поліції Головного управління Національної поліції України в Харківській області, Державна казначейська служба України,

третя особа - Міністр внутрішніх справ Аваков Арсен Борисович,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги Державної казначейської служби України та Головного управління Національної поліції України в Харківській області на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2017 року у складі судді Чайка І. В. та постанову Апеляційного суду Харківської області

від 10 травня 2018 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Бровченка І. О., Кружиліної О. А.,


ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог



У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Харківській області (далі - ГУНП України в Харківській області), Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Харківській області (далі - Слобідський ВП ГУНП України в Харківській області), Державної казначейської служби України, третя особа - Міністр внутрішніх справ Аваков А. Б., про відшкодування моральної шкоди.


Позовні вимоги обгрунтовував неналежним здійсненням контролю ГУНПУкраїни в Харківській області, що призвело до бездіяльності та незаконних дій посадових осіб Слобідського ВП ГУНП України в Харківській області щодо проведення розслідування у кримінальних провадженнях, внесених за його заявами до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12104220540002634 від 08 жовтня 2014 року, №12014220540002975 від 18 листопада 2014 року,

12014220540003294 від 17 грудня 2014 року, № 12016220540000632

від 26 березня 2016 року, об`єднаних в одне кримінальне провадження

12104220540002634, що змушувало його протягом тривалого періоду часу витрачати свій особистий час на відновлення порушених прав, гарантованих Конституцією України, та завдавало йому глибоких моральних страждань.


Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути з Державного бюджету України 3 000 000,00 грн, як компенсацію за спричинену неправомірними діями відповідачів майнову та моральну шкоду, за період з 08 жовтня 2014 року по день ухвалення судового рішення, зобов`язати Державну казначейську службу України перерахувати 3 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди на його рахунок у ПАТ КБ "ПриватБанк", надавши йому на руки оригінал платіжної квитанції, яка буде свідчити про виконання зазначеного позову.


Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій


Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 вересня

2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.


Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.



Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внаслідок незаконної бездіяльності слідчих Слобідського ВП ГУНП України в Харківській області, встановлених судовими рішеннями Комінтернівського районного суду

м. Харкова, які набрали законної сили, позивачеві були спричинені моральні страждання. З огляду на конкретні обставини справи, виходячи із принципу розумності і виваженості, загальнолюдських принципів та суспільної моралі, ураховуючи тривалість (понад чотири роки) негативного впливу на морально-фізичний стан позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди частково, у розмірі 50 000,00 грн. Згідно зі статтею 25 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду, а тому грошові кошти на відшкодування моральної шкоди підлягають стягненню з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України.


У задоволенні позовних вимог про зобов`язання Державної казначейської служби України перерахувати суму завданої позивачу моральної шкоди на його рахунок у ПАТ КБ "ПриватБанк", суд відмовив, посилаючись на те, що зазначена вимога стосується виконання рішення суду, яку позивач не позбавлений можливості реалізувати, вказавши номер рахунку у відповідному банку, на який необхідно перерахувати стягнуті за рішенням суду кошти.


Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними рішень, дій та бездіяльності ГУНП України в Харківській області, суд вказав, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора можуть бути подані в порядку статті 303 КПК України, а не в порядку ЦПК України, а тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.


Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 листопада

2017 року доповнено рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова

від 28 вересня 2017 року, вирішенням питання розподілу судових витрат, із зазначенням у його резолютивній частині, що "Судові витрати у справі, в розмірі 640,00 грн віднести за рахунок держави."


Постановою Апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2018 року апеляційну скаргу представника Державної казначейської служби України - Мельниченка В. С. залишено без задоволення, рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2017 року залишено без змін.


Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, щосуд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.


Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг


У червні 2018 року до касаційного суду надійшла касаційна скарга Державної казначейської служби України, у якій заявник просив скасувати рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2018 року, і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.


Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності дій слідчих, а тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність встановленого факту незаконної бездіяльності слідчих Слобідського ВП ГУНП України в Харківській області та ГУНП України в Харківській області під час досудового розслідування кримінального провадження № 12014220540002634, що свідчить про завдання позивачу моральної шкоди. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суди не урахували, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіюванні, а тому для покладення обов`язку на Державну казначейську службу по компенсації моральної шкоди, необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності. Натомість реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого під час досудового розслідування в межах кримінального провадження та задоволення слідчим суддею його скарг не є підставою для відшкодування моральної шкоди, а лише свідчить про належне користування позивачем своїми процесуальними правами, визначеними КПК України. Крім того, судами не мотивовано розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000,00 грн, стягнутої на користь позивача.


Також до касаційного суду надійшла касаційна скарга ГУНП України в Харківській області, у якій заявник просив скасувати рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2018 року, і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.


Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що КПК України чітко визначено коло осіб, які наділені правом здійснювати контроль за проведенням слідчим досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також впливати на хід досудового розслідування, зокрема, цими особами є керівник органу досудового розслідування та прокурор, а тому висновки судів про те, що обов`язком ГУНП України в Харківській області є здійснення відомчого контролю за ходом досудового розслідування у кримінальному провадженні, є помилковими. Суди не звернули увагу, що для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, зокрема, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями слідчих, його звернень до суду з відповідними скаргами та моральною шкодою.


Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу


У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу Державної казначейської служби України мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними та обгрунтованими, а тому відсутні підстави для їх скасування.


Рух справи у суді касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України та витребувано справу з місцевого суду.


Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУНП України в Харківській області.



Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції та передана 03 жовтня

2018 року для розгляду колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.


Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Оскаржувані судові рішення щодо відмови у перерахуванні, визначеного судом розміру моральної шкоди, на рахунок позивача у ПАТ КБ "ПриватБанк" не оскаржується, а тому в цій частині рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку не переглядаються.


Установлені судами фактичні обставини справи


Судами попередніх інстанцій установлено, що з 08 жовтня 2014 року в провадженні Слобідського ВП ГУНП України в Харківській області перебувають кримінальні провадження, внесені за заявами ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12104220540002634 від 08 жовтня

2014 року, № 12014220540002975 від 18 листопада 2014 року,

12014220540003294 від 17 грудня 2014 року, № 12016220540000632

від 26 березня 2016 року. Досудове розслідування кримінальних проваджень було доручено слідчим Слобідського ВП ГУНП України в Харківській області Логвіненко Н. І., Прядкіну Я. С., Рижій Ю. О., Лапко В. В.


З приводу невиконання слідчими вимог КПК України у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду зі скаргами в порядку статті 303 КПК України


Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 листопада

2014 року (справа № 641/11693/14-к, провадження № 1кс/641/1049/2014) скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, зобов`язано слідчого СВ Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Логвіненко Н. І. здійснити слідчі дії за клопотанням ОСОБА_1 відповідно до вимог КПК України.


Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02 березня 2015 року (справа № 641/13853/14-к, провадження № 1кс/641/24/2015) скаргу

ОСОБА_1 задоволено, скасовано постанову слідчого СВ Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Логвіненко Н. І. від 17 грудня

2014 року про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12014220540002975 від 18 листопада 2014 року.


Постановою слідчого СВ Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області Логвіненко Н. І. від 31 березня 2015 року кримінальне провадження

12014220540003294 від 17 грудня 2014 року закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.


Постановою прокуратури Комінтернівського району м. Харкова від 17 квітня 2015 року скасовано постанову слідчого СВ Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області Логвіненко Н. І. від 31 березня 2015 року про закриття кримінального провадження № 12014220540003294.


Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 червня 2015 року (справа № 641/4207/15-к, провадження № 1кс/641/549/2015) скаргу

ОСОБА_1 задоволено, скасовано постанову слідчого СВ Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Логвіненко Н. І. від 17 квітня

2015 року про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12014220540002975 від 18 листопада 2014 року.


Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 липня 2016 року (справа № 641/5910/16-к, провадження № 1кс/641/1475/2016) скаргу

ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною бездіяльність слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області Рижої Ю. О. щодо неповідомлення ОСОБА_1 про результати розгляду його клопотань від 03 червня 2016 року та не проведенні слідчих дій, зобов`язано слідчого провести певні слідчі дії.


Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2016 року (справа № 641/13853/14-к, провадження № 1кс/641/2044/2016) скаргу

ОСОБА_1 задоволено, визнано неправомірною бездіяльність слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області Прядкіна Я. С. у кримінальному провадженні № 12014220540003294 від 17 грудня 2014 року, та зобов`язано провести одночасний допит між потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .


Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2016 року (справа № 641/5910/16-к, провадження № 1кс/641/2489/2016) скаргу

ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною бездіяльність слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області Рижої Ю. О. щодо не проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016220540000632 від 26 березня 2016 року, та зобов`язано провести певні слідчі дії.


................
Перейти до повного тексту