1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

24 лютого 2020 року

м. Київ


справа № 638/7183/18

провадження № 61-17128св19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: державний реєстратор Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Драгін Олександр Іванович, державний реєстратор філії Комунального підприємства "Добробут" Литвинівської сільської ради Неженська Галина Валентинівна,

треті особи: Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк", ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2019 року у складі судді Цвірюка Д. В. і постанову Харківського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенка І. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного реєстратора Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради (далі - КП "Постачальник послуг") Драгіна О. І., державного реєстратора філії Комунального підприємства "Добробут" Литвинівської сільської ради (далі - КП "Добробут") Неженської Г. В., треті особи: Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк", перейменований у Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк", (далі - ПАТ "ПУМБ"), ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування рішення державного реєстратора КП "Постачальник послуг" Драгіна О. І. від 13 жовтня 2017 року про державну реєстрацію прав на підставі договору іпотеки та скасування рішення державного реєстратора від 22 грудня 2017 року філії КП "Добробут" Неженської Г.В. про державну реєстрації прав на підставі договору іпотеки.

Позов мотивовано тим, що рішенням Господарського суду Харківської області від 21 листопада 2006 року за фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_1 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 205,2 кв. м і на нежилі приміщення №І V та № ІV-А.

28 грудня 2006 року ОСОБА_4, діючи від імені ФОП ОСОБА_1 як продавця уклала з ОСОБА_2 як покупцем договір купівлі-продажу квартири, який зареєстрований у реєстрі за № 9256 приватним нотаріусом Жовнір Л. П., предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02 квітня 2015 року, що набрало законної сили, витребувано з чужого незаконного володіння орендарів ОСОБА_2 до володіння ФОП ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . У цьому рішенні встановлено незаконність будь-яких угод ОСОБА_2 з відчуження вказаного нерухомого майна, у тому числі шляхом передачі його в оренду.

Однак, 13 вересня 2007 року між Закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк" (далі - ЗАТ "ПУМБ"), правонаступником якого є ПАТ "ПУМБ", і ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 315 000,00 дол. США та зобов`язалася сплатити проценти за кредитом і повернути кредит частинами в розмірах, порядку та строки, визначені кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 перед банком за кредитним договором 13 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ "ПУМБ" укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір Л. П. за №4285, згідно з яким на забезпечення зобов`язань ОСОБА_3 за кредитним договором ОСОБА_2 передано в іпотеку банку зазначена квартира.

26 жовтня 2017 року ОСОБА_2 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що власником даної квартири стало ПАТ "ПУМБ" на підставі того, що державним реєстратором КП "Постачальник послуг" ОСОБА_5 . 13 жовтня 2017 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав на підставі договору іпотеки. Тому 13 жовтня 2017 року ПАТ "ПУМБ" задовольнило свої вимоги як іпотекодержателя шляхом реєстрації за собою права власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 .

22 грудня 2017 року рішенням державного реєстратора філії КП "Добробут" Неженської Г. В. про державну реєстрацію право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ФОП ОСОБА_1

18 січня 2018 року державний реєстратор вніс запис про те, що 22 грудня 2017 року рішенням державного реєстратора філії КП "Добробут" Неженської Г. В. про державну реєстрацію прав на підставі договору іпотеки право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ПАТ "ПУМБ".

Позивач вважає зазначені рішення відповідачів незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 березня 2012 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, заборонено будь-кому проводити дії щодо відчуження цієї квартири.

29 серпня 2012 року ухвалою Апеляційного суду Харківської області зазначену ухвалу суду скасовано в частині накладення арешту на квартиру, в іншій частині залишено без змін.

Всупереч цьому здійснено державну реєстрацію відчуження даної квартири від ОСОБА_2 у власність ПАТ "ПУМБ".

Позивач зазначає, що в порушення вимог законодавства державним реєстратором зареєстровано право власності на вказану квартиру за ПАТ "ПУМБ", який не надав як іпотекодержатель реєстратору копію письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, зокрема, відсутній поштовий чек та опис поштового вкладення, що підтверджує надсилання даної вимоги іпотекодавцю ОСОБА_2 та боржникові ОСОБА_3 за місцем зареєстрованого проживання даних осіб; також відсутній документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, письмової вимоги іпотекодержателя, зокрема, відсутнє зворотне поштове повідомлення, що підтверджує отримання під особистий розпис даної вимоги іпотекодавцем ОСОБА_2 та боржником ОСОБА_3 .

Ці обставини свідчать про те, що державний реєстратор не виконав обов`язок щодо встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а тому рішення про зазначену державну реєстрацію підлягають скасуванню.

Також позивач вказує, що рішення державного реєстратора щодо реєстрації права власності за ФОП ОСОБА_1 прийнято відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на підставі рішення суду, що набрало законної сили. На даний час рішення Господарського суду Харківської області від 02 квітня 2015 року набрало законної сили та не скасовано. При цьому державний реєстратор позбавлений права виправляти власні помилки у реєстрації прав, таке право належить виключно суду.

На даний час відсутнє будь-яке рішення суду, яким скасовано або змінено рішення державного реєстратора філії КП "Добробут" Неженської Г. В. від 22 грудня 2017 року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ФОП ОСОБА_1 .

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що ФОП ОСОБА_1 не подано державному реєстратору рішення Апеляційного суду Харківської області від 04 грудня 2017 року, яким скасовано рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 05 лютого 2014 року про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири. ПАТ "ПУМБ" виконані вимоги статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку.На підставі заяви ПАТ "ПУМБ" і доданих документів державним реєстратором філії КП "Добробут" Неженською Г. В. прийнято рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 24099868. Цим рішенням право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ПАТ "ПУМБ". У проведенні реєстраційних дій державним реєстратором не вбачається в цій частині порушення прав позивача, оскільки відповідно до частини шостої статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель має пріоритет на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки стосовно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Заборона відчуження майна вжита судом на підставі заяви ПАТ "ПУМБ" про забезпечення позову з метою недопущення відчуження предмету іпотеки. Реєстрація права власності на зазначену квартиру за ПАТ "ПУМБ", проведена без порушень вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Постановою Харківського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскаржувані реєстраційні дії проведені з дотриманням встановленого у законі порядку, при проведенні реєстраційних дій державним реєстратором не порушено прав позивача. Відповідно до частини шостої статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель має пріоритет на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Заборона відчуження майна вжита судом на підставі заяви банку про забезпечення позову з метою недопущення відчуження предмету іпотеки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13 вересня 2019 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року, в якій просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2019 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 02 квітня 2015 року у справі № 922/765/15, що набрало законної сили, витребувано з чужого незаконного володіння орендарів ОСОБА_2 до володіння ФОП ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

З цього рішення господарського суду слідує незаконність будь-яких дій ОСОБА_2 з відчуження цієї квартири, у тому числі передача його в оренду. Тому і передання цього майна в іпотеку було незаконним, як і звернення банком стягнення на квартиру як предмет іпотеки.

Про незаконність оскаржуваних реєстраційних дій щодо реєстрації за банком права власності на предмет іпотеки свідчить також і те, що такі дії суперечили ухвалі Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 березня 2012 року у справі № 2011/6304/12, якою заборонено будь-кому проводити дії по відчуженню квартири АДРЕСА_1 . Цю заборону державні реєстратори під час вчинення оскаржуваних реєстраційних дій порушили.

Звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом передачі іпотекодержателю прав власності на предмет іпотеки відбувається лише за умови надання до державного реєстратора відповідних документів, які, в свою чергу, необхідно перевірити на зміст і повноту. Ця вимога не була дотримана державними реєстраторами. Зокрема, є недоведеним факт направлення та отримання вимоги банку іпотекодержателю і боржнику.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як власник даної квартири 22 грудня 2017 року на підставі рішення господарського суду від 02 квітня 2015 року № 922/765/15. Це рішення є чинним.

Державні реєстратори не мають повноважень самостійно виправляти помилки в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, це допускається лише за рішенням суду. Рішення суду щодо скасування реєстраційної дії державного реєстратора щодо реєстрації за позивачем права власності 22 грудня 2017 року на спірну квартиру відсутнє. Тому реєстрація 18 січня 2018 року права власності на квартиру за банком здійснена неправомірно.

Позивач наполягав на витребуванні матеріалів реєстраційної справи для об`єктивного та повного з`ясування обставин справи.

Ці обставини не взяті до уваги судами попередніх інстанцій.

Позиції інших учасників

У жовтні 2019 року АТ "ПУМБ" через представника Брижань Ю. В. надіслало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якій просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Відзив мотивований тим, що 22 грудня 2017 року державним реєстратором внесено запис про припинення права власності банку на спірну квартиру та зареєстровано за ФОП ОСОБА_1 право власності на квартиру на підставі рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 05 лютого 2014 року в справі № 638/8925/13-ц та рішення Господарського суду Харківської області від 02 квітня 2015 року в справі № 922/765/15. ФОП ОСОБА_1 не подано державному реєстратору рішення Апеляційного суду Харківської області від 04 грудня 2017 року по справі № 638/8925/13-ц, яким скасовано рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 05 лютого 2014 року про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири. Таким чином, станом на 22 грудня 2017 року у державного реєстратора були відсутні підстави для реєстрації права власності на квартиру за позивачем.

Позивач не є стороною договору іпотеки, його права і свободи зверненням стягнення на предмет іпотеки не порушені.

Відсутні будь-які правові підстави, на яких позивачу належала б квартира на праві власності.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02 квітня 2015 року у справі № 922/765/15 не вирішувалося питання про визнання права власності, воно стосувалося витребування квартири з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Сур`я" (далі - ТОВ "Сур`я") шляхом виселення. Це рішення не є правовою підставою для переходу права власності на квартиру, тому посилання позивача на набуття права власності на квартиру є безпідставними.

ФОП ОСОБА_1 зверталася до Господарського суду Харківської області з позовом до банку про витребування квартири з володіння банку, проте позов залишено без розгляду за заявою позивача ухвалою від 29 січня 2018 року у справі № 922/3626/17.

Реєстрація права власності на квартиру проведена на ФОП ОСОБА_1, проте у цій справі з позовом звернулася ОСОБА_1 як фізична особа, отже її права діями відповідачів не могли бути порушеними.

Звернення стягнення на предмет іпотеки не є окремим правочином, що спростовує твердження позивача про те, що ухвала суду від 29 березня 2012 року у справі № 2011/6304/12 про заборону вчинення щодо квартири дій з її відчуження, перешкоджала реєстрації за банком права власності на предмет іпотеки в порядку звернення стягнення на нього.

Письмовими доказами підтверджено, що банк надсилав позичальнику та іпотекодавцю вимогу про усунення порушення стосовно виконання кредитного договору, яка була отримана ними.

У позовній заяві позивач визначив статус банка як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет позову, що є неправильним, оскільки банк не заявляв позовних вимог у цій справі.

Позивачем самостійно визначено державних реєстраторів як відповідачів. Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди у порядку цивільного судочинства розглядають вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, якщо вони є похідними від спору щодо такого майна, майнових прав.

Однак позивач вимог, які б стосувалися спору про право на нерухоме майно, не заявляв.

Отже, позивач заявив позов до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Доводи позивача про те, що матеріали реєстраційних справ не досліджувалися, суперечать матеріалам справи, які містять їх засвідченні копії. У судах попередніх інстанцій представник банку надавав для огляду оригінали документів, на підставі яких було зареєстровано за банком право власності на квартиру.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX"Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною третьою статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.


................
Перейти до повного тексту