Постанова
Іменем України
17 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 391/1217/14-ц
провадження № 61-11197 сво 18
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Гулька Б. І. (суддя-доповідач),
суддів: Висоцької В. С., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Сімоненко В. М., Червинської М. Є.
учасники справи:
позивач - прокурор Компаніївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави,
відповідачі: Мар`ївська сільська рада Компаніївського району Кіровоградської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
представник ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7 - ОСОБА_8,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2016 року у складі судді Червонописького В. С. та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2016 рокуу складі колегії суддів: Франко В. А., Фомічова С. Є., Черненко В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014 року прокурор Компаніївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави звернувся до суду з окремими позовами до Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2015 року об`єднано в одне провадження, про визнання частково недійсними рішень сільської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.
Позовні заяви аналогічні й мотивовані тим, що при проведенні прокуратурою перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 11 квітня 2014 року № 17 встановлено факт прийняття Мар`ївською сільською радою Компаніївського району Кіровоградської області рішень, унаслідок яких з комунальної власності незаконно вибули земельні ділянки, розташовані на території с. Тернова Балка Компаніївського району Кіровоградської області, під якими розташоване Юріївське золоторудне родовище, що є власністю народу України.
Рішенням Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області від 18 червня 2009 року № 296 відповідачам надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею по 0,25 га кожному у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд на території с. Тернова Балка Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у землях запасу державної власності.
Рішенням Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області від 18 листопада 2009 року № 360 затверджено проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність відповідачів земельні ділянки площею по 0,25 га кожному для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. 28 грудня 2009 року на підставі вищевказаних рішень сільської ради кожен з відповідачів отримали державні акти на право власності на земельні ділянки, зареєстровані в установленому законом порядку.
Оскільки земельні ділянки надано для будівництва та обслуговування жилого будинку за рахунок земель сільськогосподарського призначення, тому вищевказані рішення сільської ради прийняті з порушенням положень статей 22, 38, 39 ЗК України.
Крім того, на час прийняття оспорюваних рішень сільської ради був відсутній генеральний план с. Тернова Балка Компаніївського району Кіровоградської області, межі села встановлені не були, унаслідок чого порушено пункт 12 розділу X Перехідних положень ЗК України (чинного на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідачі усупереч вимогам статті 118 ЗК України особисто не звертались до сільської ради із заявами про відведення земельних ділянок у власність, від їх імені діяла інша особа згідно з супровідним листом Всеукраїнської громадської організації "Господарі землі".
Прокурор вважав, що відповідачі не мали на меті задоволення за рахунок отриманих у власність земельних ділянок особистих потреб шляхом розміщення житлових забудов, а дійсною метою було подальше відчуження земельних ділянок та передача їх підприємству, яке буде здійснювати промисловий видобуток золота Юріївського родовища, що є прихованою угодою.
З урахуванням викладеного прокурор Компаніївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області просив суд: визнати недійсним рішення Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області від 18 червня 2009 року № 296 у частині надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідачам; визнати недійсним рішення Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області від 18 листопада 2009 року № 360 у частині затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність відповідачів, а саме земельних ділянок площею по 0,25 га кожному для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка); визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані на ім`я: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2016 року у задоволенні позову прокурора Компаніївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що на час прийняття рішення про передачу у власність відповідачам земельних ділянок Мар`ївська сільська рада Компаніївського району Кіровоградської області діяла у межах своїх повноважень, передбачених положеннями ЗК України та Законом України "Про місцеве самоврядування", з додержанням вимог, встановлених чинним на той час законодавством, та виходив з недоведеності підстав позову прокурора, у тому числі щодо незаконності набуття відповідачами у власність спірних земельних ділянок. Крім того, прокурором безпідставно пропущено строк позовної давності, про застосування якого заявлено представником сільської ради. Інші відповідачі в судове засідання не з`явилися.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову прокурора Компаніївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області відмовлено з інших правових підстав.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що на час прийняття оспорюваних рішень сільської ради надані відповідачам земельні ділянки відносилися до категорії земель сільськогосподарського призначення. У рішенні Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області від 18 листопада 2009 року № 360 зазначено, що земельні ділянки передаються за рахунок земель житлової та громадської забудови, що є зміною цільового призначення земельної ділянки, а тому потребує дотримання спеціальної процедури такої зміни, передбаченої Порядком зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 502. Проте сільською радою вказаного Порядку не дотримано, проєкт землеустрою щодо зміни цільового призначення не розроблено, а в існуючому проєкті землеустрою, який затверджено рішенням сільської ради від 18 листопада 2009 року № 360, зміну цільового призначення не передбачено, що свідчить про порушення сільською радою положень статей 20, 21 ЗК України. Відсутній генеральний план с. Тернова Балка (містобудівна документація) Компаніївського району Кіровоградської області.
Спірні земельні ділянки відповідачам передано без погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, чим порушено положення статті 58 Кодексу України про надра, пунктів 9-11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677 та пункту 2 Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995 року № 33.
Прокурор протягом 2009-2014 років був наділений правом проводити перевірки будь-яких рішень сільської ради, а також контролюючих органів, які відповідають за погодження отримання громадянами у приватну власність земельних ділянок. Тобто прокурор міг дізнатись про порушення прав держави одразу після винесення оскаржуваних рішень сільської ради та передачі земельних ділянок відповідачам. Отже, вказані обставини свідчать про те, що прокурор звернувся до суду з пропуском без поважних причин строку позовної давності, про застосування якого заявлено сільською радою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заступник прокурора Кіровоградської області просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 391/1217/14-ц із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві - Краснощокову Є. В.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2019 року зазначену справу призначено до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 391/1217/14-ц за касаційною скаргою заступника прокурора Кіровоградської області на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2016 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2016 року.
У листопаді 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві - Гульку Б. І.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2019 року вищевказану справу прийнято до розгляду та призначено її розгляд Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга прокурора мотивована тим, що відсутні належні та допустимі докази отримання органами прокуратури оспорюваних рішень Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, а, отже, прокурором доведено факт відсутності можливості дізнатися про порушене право держави на розпорядження спірними земельними ділянками. Прокурор довідався про порушення прав держави у 2014 році, тобто строк позовної давності не пропущено. При цьому посилається на відповідні правові позиції, висловлені Верховним Судом України.
Також прокурор зазначає про те, що пункт 4 частини першої статті 267 ЦК України судом застосовано невірно, так як ця норма права виключена з кодексу 15 січня 2012 року і протягом трьох років було передбачено право на пред`явлення позову, який було подано вчасно, у листопаді 2014 року.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_4 на касаційну скаргу, в якому остання просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Рішенням Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області від 18 червня 2009 року № 296 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення їм земельних ділянок площею по 0,25 га кожному у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у землях запасу державної власності.
Рішенням Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області від 18 листопада 2009 року № 360 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) за рахунок земель житлової та громадської забудови у с. Тернова Балка Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.
28 грудня 2009 року на підставі вищевказаного рішення сільської ради ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 видано, кожному, державні акти на право власності на земельні ділянки, розташовані
у с. Тернова БалкаКомпаніївського району Кіровоградської області. Цільове призначення земельних ділянок - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Право власності на земельні ділянки зареєстровано останніми, земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери.
Згідно з довідкою відділу Держземагентства у Компаніївському районі Кіровоградської області від 27 жовтня 2014 року, наданій на запит прокурора, за цільовим призначенням земельні ділянки в с. Тернова Балка Компаніївського району Кіровоградської області станом на 18 червня 2009 року, відносилися до земель житлової та громадської забудови (присадибні ділянки).
Відповідно до технічної документації з встановлення меж земель в межах Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, розробленої у 1991 та 1998 роках, на території с. Тернова Балка Компаніївського району Кіровоградської області землі житлової та громадської забудови відсутні.
Згідно з довідками Мар`ївської сільської радиКомпаніївського району Кіровоградської області генеральний план забудови с. Тернова Балка відсутній. Відсутність генерального плану с. Тернова Балка (містобудівної документації) підтверджена довідкою Держземагентства у Компаніївському районі Кіровоградської області, листами Компаніївської районної державної адміністрації, листом Кіровоградської обласної ради, листом Держсілсьгоспінспекції в Кіровоградській області.
Відповідно до екологічної карти, затвердженої Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області
від 18 вересня 2007 року, у Компаніївському районі Кіровоградської області знаходиться Юріївське золоторудне родовище загальнодержавного значення. Родовище частково знаходиться в землях природоохоронного значення - ботанічна пам`ятка природи місцевого значення "Тернова Балка", загальною площею 10 га, біля с. Зелене Компаніївського району Кіровоградської області. Погоджено видачу ліцензії на геологічне вивчення Юріївського золоторудного району.
Мар`ївською сільською радою Компаніївського району Кіровоградської області у суді першої інстанції заявлено про застосування строку позовної давності (а.с. 46-52, т. 4).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга заступника прокурора Кіровоградської області підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Необхідність передання справи, яка переглядається,на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з посиланням на частину другу статті 403 ЦПК України колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду обґрунтовувала тим, що для належного розгляду касаційної скарги та формулювання власного правового висновку виявлено процесуальні перешкоди, пов`язані з існуванням інших висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих: постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі № 391/1045/14-ц (провадження № 61-2163 св 18) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2018 року у справі № 39/1036/14-ц (провадження № 61-4892 св 18).
Необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановіВерховного Суду (провадження № 61-2163 св 18), викликана тим, що в аналогічній справі за позовом прокурора Компаніївського району Кіровоградської області в інтересах держави, судом касаційної інстанції рішення суду апеляційної інстанції скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Колегія суддів зробила висновок про те, що апеляційний суд належним чином не перевірив, коли держава в особі її органу як суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, а не прокурор, довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції вказав про те, що прокурором не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка територіально розташована саме на території Юріївського золоторудного родовища, це не спростовує незаконність виділення земельної ділянки у цілому.
В іншій аналогічній справі постановою Верховного Суду (провадження № 61-4892 св 18) рішення судів попередніх інстанцій скасовано та ухвалено нове рішення, яким задоволено позов прокурора в повному обсязі. Суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідно до статей 13 та 14 Конституції України та статті 45 ЦПК України 2004 року на вимоги прокурора поширювалась дія пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України. Закон № 4176-VI, який набрав чинності 15 січня 2012 року, встановлює дату початку перебігу строку позовної давності для вимог, передбачених пунктом 4 частини першої статті 268 ЦК України. Сам строк позовної давності визначений статтею 257 ЦК України та обраховується за спеціальним правилом, встановленим підпунктом 3 пункту 5 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4176-VI. Суди попередніх інстанцій не застосували Закон № 4176-VI, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права. Крім того, у матеріалах справи містяться докази розташування спірних земельних ділянок на території Юр`ївського золоторудного родовища (наявність якого була визначена офіційно ще до відповідного звернення відповідачів про отримання спірних земельних ділянок), а також порушення спеціальних вимог законодавства щодо здійснення забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, надані прокурором, яким суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки, зокрема, не вказано, що змусило суди попередніх інстанцій сумніватися в беззаперечності таких доказів.
Колегія суддів, передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду,вважала, що вищевказане свідчить про існування різного підходу до розуміння та тлумачення спірних правовідносин. Також, вважала за необхідне відступити від зазначених висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Мотиви з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені
в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення садівництва, будівництва
і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.
Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність - надає дозвіл на розробку проекту її відведення (частина сьома статті 118 ЗК України) .
Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2004 року № 677 (чинним на час виникнення спірних правовідносин), передбачалося, що проект відведення земельної ділянки не розробляється лише у разі, коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається в користування або безоплатно передається у власність чи набувається у власність на підставі цивільно-правових угод без зміни її цільового призначення (пункт 2). В усіх інших випадках розроблення проекту землеустрою є обов`язковим.
Таким чином, у разі передачі у приватну власність земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності, межі якої не встановлені в натурі або цільове призначення якої змінюється, обов`язковим є розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Крім того, за основним цільовим призначенням відповідно до частини першої статті 19 ЗК України землі України поділяються на певні категорії, серед яких до різних категорій віднесено землі сільськогосподарського призначення (підпункт "а") та землі житлової та громадської забудови (підпункт "б").