Постанова
Іменем України
24 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 127/14841/17-ц
провадження № 61-48819св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області у складі судді Жмудя О. О. від 27 серпня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду
від 28 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Міхасішина І. В., Стадника І. М., Войтка Ю. Б.
Короткий зміст позовних вимог
В липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що він та його батько ОСОБА_3 з 2002 року були власниками житлового будинку індивідуального житлового фонду АДРЕСА_1 . Згідно із відмітками у технічному паспорті на вказаний будинок власниками були самовільно збудовані сарай "Г" (1984 р.), "В" (1971 р.), сіни "а4" (1968 р.), а також самовільно переобладнані кухня "1-1" та кімната "1-2".
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. За життя він не встиг оформити свідоцтво про право власності на перелічені самовільно збудовані будівлі та переобладнані приміщення. Після смерті ОСОБА_3 перелічені будівлі та приміщення не ввійшли до складу спадщини, як нерухоме майно. Вважав, що він та ОСОБА_2 набули у спадщину в рівних частках майнові права на будівельні матеріали та виконані роботи, право власності на які не підлягає державній реєстрації. Земельна ділянка, на якій розміщені перелічені самочинно збудовані та переобладнані будівлі й приміщення, належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної власності на підставі державних актів.
Згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24 травня 2001 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року, не належать до самочинного будівництва. На підставі вищезазначеної норми, з перелічених побудованих будівель та переобладнаних приміщень було знято статус самочинного будівництва, що підтверджується технічним паспортом на садибний житловий будинок АДРЕСА_1 від 15 вересня 2014 року. Таким чином, єдина ознака самочинного будівництва, що була перешкодою для реєстрації права власності на нерухоме майно, перестала існувати. ОСОБА_1 вказав, що бажає здійснити державну реєстрацію права власності на вказане майно, проте для цього потрібна згода іншого співвласника земельної ділянки та об`єктів нерухомого майна. ОСОБА_2 відмовляється надавати письмову заяву про розподіл часток у спільній власності на перелічені спірні об`єкти, чим порушує законні права позивача на частку у нерухомому майні.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив визнати за ним право спільної часткової власності на 1/2 частку нерухомого майна, а саме: сарай "Г" площею 25,0 кв. м, сарай "В" площею 7,6 кв. м, прибудову "а4" площею 15,9 кв. м, коридор "1-2" площею 7,5 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 серпня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 подав нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадкового майна після смерті батька. При цьому він мав усвідомлювати, що відмовляється від всього спадкового майна, зокрема і від нерухомого майна (приміщень), право власності на яке не оформлене відповідно до вимог законодавства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 28 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 серпня 2018 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи із того, що до спадкоємця переходять лише права власності на житловий будинок, земельну ділянку, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду. У той же час ОСОБА_1 подав до нотаріальної контори заяву від 04 грудня 2003 року про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3 на користь брата ОСОБА_2, отже безумовно і беззастережно відмовився від права на спадщину після смерті батька, незалежно від складу спадкового майна, в тому числі від майнових прав на спірні приміщення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 серпня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 28 листопада 2018 року і прийняти нове рішення по суті позовних вимог, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що при розгляді справи суди залишили поза увагою, що сторони у справі є співвласниками будинковолодіння АДРЕСА_1, а самочинно збудовані та переобладнані приміщення, побудовані батьками, не увійшли до складу спадщини. ОСОБА_1 вважає, що він успадкував майнові права на будівельні матеріали після смерті матері. При застосуванні норм матеріального права суди не звернули уваги на редакцію Цивільного кодексу, яка регулює питання спадкування. Заявник вважає, що суди неправильно оцінили докази у справі, не навели належних мотивів відхилення доводів позивача.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
У січня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвами про народження від 15 червня 1963 року НОМЕР_1, від 01 червня 1968 року серії НОМЕР_2, свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 24 грудня 1996 року.
Відповідно до свідоцтва про право приватної власності на будівлі № 1652 від 27 березня 1974 року 100 % домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1, належало на праві приватної власності ОСОБА_3 .
Рішенням Староміського районного народного суду м. Вінниці від 16 жовтня 1986 року у справі № 2-194-1986 було розірвано шлюб, зареєстрований 19 липня 1959 року виконкомом Комарівської сільради народних депутатів Вінницького району між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Розподілено будинок АДРЕСА_1 . Присуджено на праві приватної власності ОСОБА_8 13/50 будинку, до складу якого входять приміщення 1-3. Присуджено на праві приватної власності ОСОБА_3 37/50 будинку, до складу якого входять приміщення 1-1, 1-2, сарай "Б". Дане рішення суду набрало законної сили 26 жовтня 1986 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 13 серпня 1990 року.
З матеріалів спадкової справи, заведеної щодо майна померлої ОСОБА_4, встановлено, що спадщину після смерті матері прийняв ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28 січня 1992 року, виданим старшим державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори Старковою Л. А., зареєстрованим в реєстрі за № 2-421.Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з 13/50 частин будинковолодіння з відповідною часткою господарських будівель, розташованого по АДРЕСА_1 . На земельній ділянці розташовані: будинок з прибудовою, житловою площею 25,5 кв. м, позначений на плані літ. "А", сарай "Б", сарай з (прибудовою) погріб "Д", огорожа № 1, вбиральня "Ж". Самочинно збудовані приміщення в склад спадщини не включені.
Інші спадкоємці ОСОБА_4 - діти ОСОБА_9 та ОСОБА_5 - спадщину не прийняли.
В довідці-характеристиці № 3204 від грудня 1991 року, виданій КП "Вінницьке ООБТІ" вказано, що будинковолодіння під номером АДРЕСА_1 містить самочинно збудовані будівлі, тамбур "а1" , сарай "Г", "В", вбиральню. Аналогічні відомості містяться в довідці-характеристиці № 7026 від 07 липня 2004 року, виданій КП "Вінницьке ООБТІ", в якій крім іншого зазначено, що самочинно збудованими приміщеннями є сараї "Г", "В", "д", вбиральня "У", сіни "а4".
Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду АДРЕСА_1, виготовленого 27 березня 2002 року КП "Вінницьке ООБТІ", його співвласниками були: батько позивача ОСОБА_3 - 37/50 часток та позивач ОСОБА_1 - 13/50 часток. Згідно із відмітками у вказаному технічному паспорті власниками були самовільно збудовані: сарай "Г" (1984 р.), "В" (1971 р.), сарай "д" (1996 р.), сіни "а4", а також самовільно переобладнані кухня "1-1" (що на схематичному плані позначено як "а4"), кімната "1-2" (що на схематичному плані позначено як "А1").
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 серпня 2004 року, виданого державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори Малою Н. С., зареєстрованого в реєстрі за № 2-3514, ОСОБА_2 є спадкоємцем 37/50 часток будинковолодіння з відповідною часткою господарських будівель АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_3 . Самовільно зведені житловий будинок "К" (2003 р.), гараж "З", три сараї "Г", "В", "д", вбиральня "У", сіни "а4" та самовільно переобладнане приміщення 1-2, площею 7,5 кв. м, до свідоцтва про право на спадщину не включені (а.с.10).
Право власності зареєстроване за ОСОБА_2 в реєстрі 13 серпня 2014 року.
З матеріалів спадкової справи № 414/2003, заведеної до майна померлого ОСОБА_1, слідує, що інші спадкоємці за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_9 спадщину після смерті батька не прийняли, зокрема ОСОБА_1 подав нотаріально посвідчену заяву від 04 грудня 2003 року про відмову від спадщини на користь брата ОСОБА_2
Позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 на праві спільної власності належить земельна ділянка площею 0, 0800 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1, що посвідчується державними актами на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 509948 та серії ЯА № 509947, виданими 11 липня 2005 року на підставі рішення Вінницької міської ради від 22 грудня 2004 року № 960.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Другою вінницькою державною нотаріальною конторою 28 січня 1992 року № 2-421, ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності № 4067 від 09 вересня 2009 року на 23/25 часток домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 . Відповідно до свідоцтва про право власності домоволодіння складається з двох житлових будинків з господарськими будівлями. У власності ОСОБА_1 перебуває житловий будинок літ. "А" з прибудовами: тамбур 2-1, кухня 2-2, кімната 2-3, загальною площею 27,1 кв. м., в тому числі житловою 9,2 кв. м., в житловому будинку літ. "К": веранда 3-1, кухня 3-2, санвузол 3-3, кімнати 3-4, 3-5, 3-6, коридор 3-7, загальною площею 91,4 кв.м, в тому числі житловою 55,0 кв. м, гараж літ. "З"; сарай діт. "Д", погріб літ. "п/Д", убиральня літ. "Ж".
Право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_1 29 вересня 2009 року.
Відповідно до технічного паспорта, виготовленого КП "Вінницьким МБТІ" 15 вересня 2014 року на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, його співвласниками є ОСОБА_2 37/50 часток та ОСОБА_1 23/25 часток.
Водночас відмітки про самочинно збудовані будівлі: сарай "Г" (1984 р.), сарай "В" (1971 р.), прибудови "а4" (1992 р.), в цьому технічному паспорті відсутні.
Судами встановлено, що у 2002-2003 роках ОСОБА_1 самовільно добудував на земельній ділянці площею 0, 0800 га по АДРЕСА_1 другий житловий будинок. Відповідно до акту від 05 квітня 2004 року, затвердженого рішенням виконкому Вінницької міської ради № 695 від 13 квітня 2004 року, житловий будинок загальною площею 91,4 кв. м, житловою площею 55,0 кв. м, що збудований забудовником ОСОБА_1 самовільно, був прийнятий до експлуатації.