Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 758/6175/16-ц
провадження № 61-34701св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3, на заочне рішення Подільського районного суду
м. Києва у складі судді Декаленко В. С. від 03 листопада 2016 року та постанову Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів:
Мараєвої Н. Є., Андрієнко А. М., Заришняк Г. М., від 16 травня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних та процентів від суми позики на рівні облікової ставки Національного банку України.
Позов мотивовано тим, що 27 червня 2012 року між ним та
ОСОБА_2 укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала у борг 100 000,00 доларів США на строк до 18 листопада 2012 року, про що було складено розписку. У строки, визначені в договорі позики, відповідач борг не повернула.
Вказував, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 28 березня 2016 року з відповідача була стягнута заборгованість за договором позики у розмірі 2 607 033,20 грн, три проценти річних у сумі 254 132,17 грн та проценти від суми позики на рівні облікової ставки НБУ у сумі 1 207 734,91 грн.
Посилаючись на те, що відповідач рішення суду про стягнення заборгованості за договором позики не виконує, позивач просив стягнути з неї три проценти річних за період з 28 березня по 03 жовтня 2016 року у розмірі 40 077,82 грн, а також проценти від суми позики на рівні облікової ставки НБУ за період з 28 березня по 16 вересня 2016 року у розмірі 201 845,85 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішення Подільського районного суду м. Києва від 03 листопада 2016 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 01 лютого 2018 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 три проценти річних у розмірі 40 077,82 грн та проценти від суми позики на рівні облікової ставки НБУ у розмірі 201 845,85 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач рішення суду про стягнення з неї заборгованості за договором позики не виконує, а тому є всі передбачені законом підстави для стягнення з неї три проценти річних на підставі статті 625 ЦК України та проценти від суми позики на рівні облікової ставки НБУ на підставі статті 1048 ЦК України.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 16 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Подільського районного суду м. Києва від 03 листопада 2016 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції повно та об`єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази та обґрунтовано вважав за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно стягнули з неї заявлену позивачем суму заборгованості за процентами, оскільки на час розгляду справи рішення Подільського районного суду м. Києва від 28 березня 2016 року, яким стягнуто з неї заборгованість за позикою, не набрало законної сили, отже, у неї відсутній обов`язок його виконувати. Вказує, що вона жодних розписок позивачу не надавала, ніяких друкованих текстів розписок не підписувала, домовленостей щодо позики з позивачем не мала.
Відзив на касаційну скаргу
У вересні 2018 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та зупинено виконання рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
27 червня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала у борг 100 000,00 доларів США на строк до 18 листопада
2012 року. Договір позики оформлений розпискою, яка підписана боржником.
Ці обставини встановлені рішеннямПодільського районного суду м. Києва від 28 березня 2016 року, яким частково задоволено позов
ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 2 607 033,20 грн, 3 % річних у сумі 254 132,17 грн, проценти від суми позики на рівні облікової ставки Національного банку України у розмірі 1 207 734,91 грн.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2018 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 28 березня 2016 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення процентів за договором позики на рівні облікової ставки Національного банку України змінено.
Зменшено суму процентів за договором позики на рівні облікової ставки Національного банку України з 1 207 734,91 грн до 560 918,49 грн. У зв`язку із чим рішення суду в частині визначення загальної суми стягнення змінено, зменшено загальну суму стягнення з 4 076 222,06 грн до 3 429 406,06 грн. У іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 28 березня 2016 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 21 березня 2018 року у частині позову
ОСОБА_1 про стягнення процентів за договором позики на рівні облікової ставки Національного банку України скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення судів залишено без змін.
Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 посилався на невиконання відповідачем судового рішення про стягнення з неї заборгованості за договором позики від 27 червня 2012 року, а тому просив стягнути з відповідача три проценти річних за період з 28 березня по
03 жовтня 2016 року у розмірі 40 077,82 грн, а також проценти від суми позики на рівні облікової ставки НБУ за період з 28 березня по 16 вересня 2016 року у розмірі 201 845,85 грн.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Щодо стягнення трьох процентів річних на підставі статті 625 ЦК України
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частин першої, третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно із частинами першою, четвертою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.