ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2020 року
Київ
справа №804/10507/15
адміністративне провадження №К/9901/31422/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2017 (суддя Суховаров А.В.) у справі №804/10507/15 за позовом Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2015 року Лівобережна об`єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач, контролюючий орган) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила стягнути з відповідача на користь держави кошти в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 5038,55грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 24.11.2016 (постанова прийнята у порядку письмового провадження) адміністративний позов задовольнив. Постановив стягнути з ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави кошти в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 5038,55грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 27.06.2017 звернувся до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження в апеляційному порядку. Одночасно відповідачем до апеляційної скарги було долучено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке мотивовано несвоєчасним отриманням копії постанови Дніпропетровський окружний адміністративний суд від 24.11.2016.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.07.2017, визнавши наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави пропуску такого стоку неповажними, апеляційну скаргу залишив без руху з підстав її невідповідності вимогам частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали) та частини шостої статті 187 цього Кодексу (ненадання доказів про сплату судового збору у розмірі визначеному законом). Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк терміном в один місяць з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням у ній причин подання апеляційної скарги через вісім місяців після ознайомлення з матеріалами справи; документ доплату судового збору у розмірі 811,80грн.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що наведені ФОП ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними з підстав їх необґрунтованості, оскільки доводи позивача про те, що йому не було відомо про ухвалення Дніпропетровським окружним адміністративним судом постанови від 24.11.2016 не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи. Суд звернув увагу, що в матеріалах адміністративної справи №804/10507/15 міститься заява з відміткою про ознайомлення 25.11.2016 представника позивача зі справою та заява про визнання позивачем податкового боргу в сумі 5038,55грн.
Копію ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 про залишення апеляційної скарги без руху було отримано представником відповідача нарочно в суді апеляційної інстанції 03.08.2017, про що свідчить розписка на супровідному листі суду.
У межах визначеного судом строку, ФОП ОСОБА_1 на адресу суду апеляційної інстанції скеровано клопотання з долученням доказів про сплалу судового збору за подання апеляційної скарги даній справі (платіжне доручення №826 від 03.08.2017). Втім обґрунтованого клопотання з доводами щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення суду надано не було.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.09.2017 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на підставі абзацу другого частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали), оскільки станом на час спливу встановленого судом апеляційної інстанції процесуального строку, а також та на момент постановлення судом даної ухвали відповідачем не було повністю усунуто зазначені в ухвалі від 25.07.2017 про залишення апеляційної скарги без руху недоліки апеляційної скарги, а саме не подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням підстав, що унеможливили своєчасне звернення до суду апеляційної інстанції з даною скаргою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2017 у справі №804/10507/15, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
4. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статей 186, 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та вказує на безпідставність прийняття ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2017, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження. При цьому, відповідач окремо наголошує, що причини звернення до суду апеляційної інстанції через 8 місяців після ухвалення Дніпропетровським окружним адміністративним судом постанови від 24.11.2016 було обґрунтовано належними доводами при поданні апеляційної скарги. На думку відповідача, такі причини суд повинен був визнати поважними, поновити строк на апеляційне оскарження та відкрити провадження у справі.
5. В свою чергу Лівобережна об`єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не скористалась своїм правом не подала заперечення на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.
6. Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
7.1. Стаття 129.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
8. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017):
8.1. Стаття 13.
Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.
8.2. Частина друга статті 49.
Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
8.3. Частина перша статті 185.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
8.4. Частина друга статті 186.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.