ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2020 року
Київ
справа №2а-11796/11/1370
адміністративне провадження №К/9901/28524/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року (суддя Костецький Н.В.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року (судді: Заверуха О.Б. (головуючий), Гінда О.М., Ніколін В.В.)
у справі № 2а-11796/11/1370
за позовом Приватного підприємства "ТЕРМОКОМ"
до Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2011 року Приватне підприємство "ТЕРМОКОМ" (далі - ПП "ТЕРМОКОМ") звернулося до суду з адміністративним позовом до Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (є правонаступником Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби; далі - Галицька ОДПІ, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 червня 2011 року № 0000842350, №0000862350, та від 07 вересня 2011 року № 0001332350.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки господарські операції ПП "ТЕРМОКОМ" з Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМА-СТРОЙ" (далі - ТОВ "АРМА-СТРОЙ") мали реальний характер, повністю виконані та відповідно відображені в податковому та бухгалтерському обліку позивача. Вказані обставини підтверджені належним чином оформленою первинною документацією. Крім того позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем без урахування положень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 05 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 15 червня 2011 року № 0000842350, №0000862350, та від 07 вересня 2011 року № 0001332350.
Судові рішення мотивовані тим, що перевірка позивача в межах спірних правовідносин призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, а тому контролюючий орган не мав правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Галицька ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ПП "ТЕРМОКОМ" з огляду на правомірність прийняття нею спірних податкових повідомлень-рішень.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 грудня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу позивач вважає рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими, тому в задоволенні касаційної скарги Галицької ОДПІ просив відмовити.
23 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідачем на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України відповідно до постанови Слідчого управління податкової міліції ДПА України від 04 березня 2011 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "ТЕРМОКОМ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2008 року щодо проведення взаєморозрахунків згідно з переліком підприємств, зазначених в постанові Слідчого управління податкової міліції ДПА України від 04 березня 2011 року.
За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 03 червня 2011 року № 432/232/32200983, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:
- пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 року №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) та пунктів 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статей 228, 626, 629, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ПП "ТЕРМОКОМ" завищено валові витрати на загальну суму 216 969,00 грн за рахунок безпідставного віднесення до складу валових витрат придбання будівельних матеріалів та субпідрядних робіт від ТОВ "АРМА-СТРОЙ" за період з 01 квітня до 31 травня 2008 року на загальну суму 169 675,00 грн, що фактично не здійснювалися в межах господарської діяльності ПП "ТЕРМОКОМ", що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 54 242,00 грн, зокрема ІІ квартал 2008 року - 54 242,00 грн;
- підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (із внесеними змінами і доповненнями) та пунктів 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статей 228, 626, 629, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України, в результаті чого встановлено завищення ПП "ТЕРМОКОМ" податкового кредиту на суму - 43 394,00 грн, зокрема за квітень 2008 року - 18 802,00 грн, за травень 2008 року - 24 592 грн.