ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2020 року
Київ
справа №520/3678/19
адміністративне провадження №К/9901/913/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 520/3678/19
за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року (головуючий суддя: Зінченко А.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя: Подобайло З.Г., судді: Ральченко І.М., Бартош Н.С.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа - ОСОБА_2, в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22 січня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи за його скаргою відносно адвоката ОСОБА_2 ;
1.2. зобов`язати дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області відкрити дисциплінарну справу стосовно ОСОБА_2 .
2. Позов обґрунтовано тим, що, на думку позивача, спірне рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи за його скаргою відносно адвоката ОСОБА_2 прийняте відповідачем без повного та всебічного дослідження обставин подій, описаних у скарзі, а також без дослідження наявних доказів.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
3.1. Визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22 січня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 відносно адвоката ОСОБА_2 .
3.2. Зобов`язано дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 16 листопада 2018 року на адвоката ОСОБА_2 .
3.3. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
3.4. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не в повному обсязі враховані усі обставини, що мають значення для прийняття даного рішення, у зв`язку з чим прийняте рішення є необґрунтованим. Суд вийшов за межі позовних вимог, заявлених позивачем, та зобов`язав відповідача повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 16 листопада 2018 року на адвоката ОСОБА_2 . Відмовляючи в задоволенні позову щодо зобов`язання відповідача відкрити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2, суд виходив з того, що не може перебирати на себе функцій суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта, та зобов`язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції.
ІІІ. Касаційне оскарження
4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення в частині задоволення позову та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
4.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суди не врахували положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за якими рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Проте, позивач цей строк пропустив.
4.2. Також зазначає про те, що суди дійшли помилкового висновку про необхідність врахування відеозаписів з нагрудних відеокамер поліцейських під час вирішення питання про наявність підстав для порушення дисциплінарної справи в спірних правовідносинах, оскільки цей запис є неналежним доказом з причини його отримання з порушенням вимог діючого законодавства.
5. Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
6. Позивач, звертаючись до відповідача зі скаргою на дії адвоката ОСОБА_2, вказав, що його та інших патрульних поліцейських правомірно було залучено до проведення виконавчих дій саме до евакуації транспортного засобу LEXUS GX 470, д.н.з. НОМЕР_1 .
7. На місце проведення евакуації транспортного засобу прибув адвокат ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2156, видане 13 жовтня 2017 року Радою адвокатів Харківської області), який входить до адвокатського об`єднання "Мороз і партнери" (адреса: 61070, м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1).
8. Адвокат ОСОБА_2 пред`явив посвідчення адвоката, однак, на виконання вимог статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" на підтвердження підстав для здійснення адвокатської діяльності не надав ні договору про надання правової допомоги, ні довіреності, ні ордеру, ні доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
9. Адвокат ОСОБА_2 поцікавився підставами тимчасового затримання вказаного транспортного засобу, на що йому патрульні чітко та під відеофіксацію повідомили про наявність виконавчого провадження №55678903 щодо власника транспортного засобу, а також про розшук вказаного автомобіля державним виконавцем.
10. Не погодившись із евакуацією, адвокат ОСОБА_2, не перевіривши надану йому поліцейськими інформацію, як підставу для евакуації транспортного засобу, прийняв рішення про безпосереднє фізичне недопущення евакуації автомобіля LEXUS GX 470, д.н.з. НОМЕР_1, шляхом блокування власним тілом вказаного автомобіля на шляху до вантажної платформи евакуатора.
11. Для цього ОСОБА_2, діючи не у спосіб, передбачений статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", де перелічені дозволені види адвокатської діяльності, вирішив діяти шляхом створення перешкоди патрульним поліцейським у вчиненні ними законних дій при виконанні їх повноважень.
12. Згідно з відеозаписом з нагрудного відеореєстратора патрульного, адвокат ОСОБА_2 підходить до передньої частини автомобіля LEXUS GX 470, д.н.з. НОМЕР_1, який знаходиться на проїзній частині, та загороджує собою шлях до вантажної платформи евакуатора.
13. Оскільки відповідно до чинного законодавства України, автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки, то такі дії адвоката ОСОБА_2 створили не тільки перешкоду для виконання патрульними їх обов`язків, а й мали реальні ознаки створення небезпеки для інших осіб, та були свідомо направлені ним на недопущення правомірної евакуації транспортного засобу під загрозою шантажу заподіяння собі тілесних ушкоджень. Тобто, адвокат ОСОБА_2 поставив патрульних поліцейських перед вибором: або евакуація транспортного засобу через нанесення йому тілесних ушкоджень, або відмова патрульних поліцейських від виконання ними законних дій з автомобілем, який перебував у розшуку, за постановою державного виконавця.
14. Таким чином, скаржник, вважаючи, що адвокат ОСОБА_2 діяв навмисно, явно усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, намагаючись не дати виконати патрульним поліцейським їх законні повноваження, вчинив злісну непокору законним вимогам поліцейського, порушив правила адвокатської етики та здійснив неналежне виконання своїх професійних обов`язків.
15. Рішенням від 22 січня 2019 року відповідач відмовив у відкритті дисциплінарного провадження відносно вказаного адвоката ОСОБА_2 з посиланням на те, що під час перевірки скарги позивача не було встановлено та зібрано доказів, які б підтверджували наявність дисциплінарного проступку в його діях.
16. Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
17. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
19. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
20. За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
21. Відповідно до статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
22. Згідно з частиною першою статті 34 цього Закону, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
23. Відповідно до положень пункту 3 частини другої статті 34 Закону, дисциплінарним проступком адвоката є порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
24. Згідно з частинами першої, другою статті 35 Закону, за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.