ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2020 року
Київ
справа №809/1138/17
адміністративне провадження №К/9901/32400/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01лютого 2018 року у справі № 809/1138/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень ДВС України від 21 липня 2017 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 45652384.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята передчасно, оскільки Управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську не виконано рішення суду у повному обсязі, яким зобов`язано Івано-Франківську обласну державну адміністрацію подати до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області корегуючу та скасовуючу звітність до попередньо поданої звітності відносно даних персоніфікованої облікової картки реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1 з врахуванням виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 14 січня 2003 року по 01 серпня 2005 року та з 01 серпня 2005 року по 19 жовтня 2005 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 21 липня 2017 року ВП № 45652384.
Суди вказували, що постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята передчасно через невиконання Управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську рішення суду у повному обсязі.
При цьому зазначили, що фактичність виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом № 2а-3201/12/0970, крім встановлення факту подання до пенсійного органу звітності, повинна бути також підтверджена відповідністю даних сум в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 висновкам, викладеним у постановах Івано-Франківського окружного адміністративного суду в справах №№ 2а-1700/11/0970, 2а-3465/11/0970.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01лютого 2018 року і постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Скаржник зазначив, що державний виконавець не володіє повноваженнями ставити під сумнів інформацію, яка містить державну символіку та скріплена підписами уповноважених на те посадових осіб, а саме: долучена до листа Івано-Франківської обласної адміністрації від 16 листопада 2016 року №1345/0/2-16/01-110 звітність відносно даних персоніфікованої облікової картки реєстру застрахованих осіб складена, скріплена печаткою та подана до Управління Пенсійного фонду в місті Івано-Франківську Департаментом будівництва, житлово- комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, підписана керівником та головним бухгалтером цього Департаменту, що відповідно не підлягає жодному сумніву щодо її достовірності.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Шарапи В.М., Бевзенка В.М., Данилевич Н.А., відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01лютого 2018 року.
За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: суддя-доповідач Загороднюк А.Г., суддів Єресько Л.О., Соколов В.М.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист на виконання постанови Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року у справі № 2а-3201/12/0970, якою зобов`язано Івано-Франківську обласну державну адміністрацію подати до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області корегуючу та скасовуючу звітність до попередньо поданої звітності відносно даних персоніфікованої облікової картки реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1 з врахуванням виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 14 січня 2003 року по 01 серпня 2005 року та з 01 серпня 2005 року по 19 жовтня 2005 року.
21 липня 2017 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, керуючись пунктом 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження" прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 45652384, з примусового виконання виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду № 2а-3201/12/0970, виданого 19 листопада 2014 року.
Не погоджуючись із вказаною постановою про закінчення виконавчого провадження від 21 липня 2017 року ВП № 45652384 позивач звернувся до суду з даним позовом.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404 - VIII врегульовано, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до пункту 1, підпункту 1 пункту 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 18 вказаного Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункт 1,16 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження")
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню,- протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 статті 49 КАС України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.