ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2020 року
Київ
справа №2а-4092/12/1470
адміністративне провадження №К/9901/26499/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року (суддя Малих О.В)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року (судді: Джабурія О.В. (головуючий), Крусян А.В., Шляхтицький О.І.)
у справі № 2а-4092/12/1470
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - Жовтнева ОДПІ, контролюючий орган), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 липня 2012 року № 00021917000, №0002211700, № 0002201700, № 0002221700 та визнати дії відповідача протиправними.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом протиправно, оскільки ФОП ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність в основному один місяць на рік: у червні або липні з огляду на сезонність надання ним послуг у рослинництві. У зв`язку із сезонністю діяльності та за рекомендацією відповідача позивачем подавалися заяви про зупинення підприємницької діяльності, які приймалися Жовтневою ОДПІ.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 10 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року, адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задовольнив частково: скасував податкові повідомлення-рішення Жовтневої ОДПІ від 13 липня 2012 року № 00021917000, № 0002211700, № 0002201700, № 0002221700. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, Жовтнева ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в який, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі з огляду на правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29 серпня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу позивач вважає рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими, тому в задоволенні касаційної скарги просив відмовити.
21 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій установили, що в період з 20 лютого до 02 березня 2012 року контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єкта підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_2 за період з 01 січня 2009 року до 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт від 12 березня 2012 року № 17/17/ НОМЕР_1 .
Відповідно до висновків акта перевірки відповідачем встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 норм податкового законодавства:
- підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України - позивачем не подано декларацію про отримані доходи за 2011 рік;
- статтю 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №13-92 "Про прибутковий податок з громадян", внаслідок чого позивачу донараховано за 2010 рік податок з доходів від підприємницької діяльності на суму 15 766,20 грн;
- пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачу донараховано за 2011 рік податок на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності на суму 8944,20 грн.
На підставі акта перевірки 22 березня 2012 року відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:
- № 0001751700, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн;
- № 0001761700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на дохід, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 15 766,20 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3941,55 грн;
- № 0001771700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на дохід, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 8944,20 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2236,05 грн.
ФОП ОСОБА_1 оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби Миколаївської області.
Рішенням Державної податкової служби Миколаївської області від 22 травня 2012 року № 864/10/10-209 скарга ФОП ОСОБА_1 задоволена частково: податкове повідомлення-рішення № 0001761700 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3941,55 грн скасовано; грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за період з 01 січня 2010 року до 31 грудня 2010 року збільшено на суму 840,00 грн; грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за період з 01 січня до 30 вересня 2011 року збільшено на суму 655,60 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 163,90 грн; в іншій частині податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
11 липня 2012 року відповідач, враховуючи результати розгляду скарги позивача, прийняв нові податкові повідомлення-рішення форми "Р":
- № 0002201700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на дохід, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в розмірі 16 606,20 грн;
- № 0002211700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на дохід, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в розмірі 8 944,20 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 236,05 грн;