ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2020 року
Київ
справа №820/6689/17
провадження №К/9901/53180/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Харківський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду у складі судді Зоркіної Ю.В. від 12 березня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Рєзнікової С.С., Бегунца А.О., Старостіна В.В. від 15 травня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України у призначенні та виплаті їй одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у зв`язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2, внаслідок захворювання, яке мале місце в період проходження ним військової служби;
- зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити їй одноразову грошову допомогу, передбачену законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги" у розмірі 500- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у зв`язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 внаслідок захворювання, яке мало місце в період проходження ним військової служби.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Міністерства оборони України у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у зв`язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2, внаслідок захворювання, яке мало місце в період проходження ним військової служби.
Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути на засіданні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум питання щодо нарахування та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги" у розмірі 500- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у зв`язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 внаслідок захворювання, яке мало місце в період проходження ним військової служби.
В іншій частині позов залишено без задоволення.
3. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби та на час його смерті (травень 2015 року) норми Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачали право членів сім`ї військовослужбовця у разі його загибелі (смерті) після звільнення з військової служби, але внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, на отримання одноразової грошової допомоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Міністерство оборони України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулося з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 в період з 26.04.1984 по 16.01.1986 проходив строкову військову службу у складі діючої армії під час бойових дій (виконання інтернаціонального обов`язку) в Демократичній Республіці Афганістан, де отримав поранення.
6. 05.05.2014 ОСОБА_2 помер.
7. Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії №1486 від 02.06.2014 захворювання і причина смерті ОСОБА_2 пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
8. 25.10.2015 ОСОБА_1 звернулася до Харківського обласного військового комісаріату із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
9. Листом від 20.12.2016 № 3018/ВСЗ Харківський обласний військовий комісаріат повідомив позивача про те, що законодавством передбачена виплата одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, а не особи, звільненої з військової служби. Оскільки, чоловік позивача помер не будучи військовослужбовцем, підстави для задоволення заяви відсутні.
10. Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 18.04.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій та рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Зокрема, зобов`язано Харківський обласний військовий комісаріат подати Міністерству оборони України висновок та всі передбачені для цього документи щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 у наслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
11. На виконання рішення суду 21.09.2017 Харківський обласний військовий комісаріат направив до Міністерства оборони України пакет документів та висновок для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленому законом для працездатних осіб у зв`язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 внаслідок захворювання, яке мало місце в період проходження ним військової служби.
12. Листом від 10.10.2017р. № 248/3/6/352 Департамент фінансів Міністерства оборони України повернув документи без реалізації та повідомив, що Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено виплату одноразової грошової допомоги в разі смерті військовослужбовців, а не осіб, звільнених зі служби. З урахуванням цього підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відсутні.
13. Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
14. У касаційній скарзі Міністерство оборони України зазначає про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, оскільки на час смерті чоловік позивача не був військовослужбовцем. Законодавством України передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовців, а не осіб, звільнених зі служби. Крім того, зазначає, що Міністерство не може бути належним відповідачем у цій справі.
15. Відзиву на касаційну скаргу Міністерства оборони України учасники справи не надіслали.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Питання одноразової грошової допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві урегульоване нормами статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у редакції на час виникнення спірних правовідносин.
18. Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
19. Пунктами 1,2 частини другої цієї статті Закону визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
20. Зі змісту вказаних норм вбачається, що допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби не залежно від часу звільнення з військової служби.
21. Визначальним є той факт, що військовослужбовець під час або у зв`язку з виконанням ним обов`язків військової служби захворів, внаслідок чого помер. Допомога у такому випадку призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті. Факт наявності статусу військовослужбовця на час смерті має значення лише у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження.