ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2020 року
Київ
справа №812/1520/15
адміністративне провадження №К/9901/26450/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Васильєвої І.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 січня 2016 року (суддя Шембелян В.С.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року (судді: Ханова Р.Ф. (головуючий), Василенко Л.А., Жаботинська С.В.)
у справі № 812/1520/15
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ЛУГАНСЬКГАЗ"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2015 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "ЛУГАНСЬКГАЗ" (далі - ПАТ "ЛУГАНСЬКГАЗ") звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 жовтня 2015 року № 0000074900.
Луганський окружний адміністративний суд постановою від 18 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення СДПІ від 05 жовтня 2015 року № 0000074900.
Судові рішення мотивовані тим, що подання платником уточнюючого розрахунку в порядку статті 50 Податкового кодексу України у зв`язку із самостійним виявленням помилок у показниках податкової звітності щодо суми обчисленого податку, які мали наслідком декларування надлишкових сум, не може вважатися погашенням грошового зобов`язання з огляду на об`єктивну відсутність такого.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, СДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ПАТ "ЛУГАНСЬКГАЗ" з огляду на правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29 листопада 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу.
Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
21 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "ЛУГАНСЬКГАЗ" з питань своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов`язань з авансових внесків з податку на прибуток підприємств за період з 01 серпня 2014 року до 31 серпня 2015 року та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживання усіх форм власності за період з 01 травня до 31 серпня 2015 року, за результатами якої складено акт від 18 вересня 2015 року № 6/28-05-24/05451150.
Відповідно до висновків акта перевірки СДПІ встановлено порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податкового зобов`язання, зокрема авансових внесків з податку на прибуток, визначених підприємством у поданій до контролюючого органу податковій декларації з податок на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2013 року №9091132362 від 03 березня 2014 року.
На підставі акта перевірки 05 жовтня 2015 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000074900, згідно з яким до ПАТ "ЛУГАНСЬКГАЗ" відповідно до статті 126 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції в розмірі 741 897,41 грн за затримку на 183, 213, 244, 274, 305, 335, 365 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 3 709 487, 06 грн, зокрема по строкам сплати: на 30.08.2014 - 528 887,06 грн, на 30.09.2014 - 530 100 грн, на 30.10.2014 - 530 100 грн, на 30.11.2014 - 530 100 грн, на 30.12.2014 - 530 100 грн, на 30.01.2015 - 530 100 грн, на 28.02.2015 - 530 100 грн.
Тобто контролюючий орган розцінив як погашення податкового боргу факт подання позивачем уточнюючої податкової декларації від 31 серпня 2015 року № 9082085378, в якій ПАТ "ЛУГАНСЬКГАЗ" зменшило суми задекларованих податкових зобов`язань з авансових внесків з податку на прибуток у зв`язку з відсутністю фактичного отримання прибутку за результатами їх діяльності за 2014 рік.
Отже, податкове правопорушення, на думку контролюючого органу, полягає у порушені строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.