ОКРЕМА ДУМКА
Суддів Великої Палати Верховного Суду
Ситнік О. М., Британчука В. В., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Ткачука О. С.
15 січня 2020 року
м. Київ
у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича (далі - Приватний нотаріус, нотаріус), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відділ державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області (далі - ВДВС Рахівського РУЮ), про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 27 червня 2017 року у складі колегії суддів Готри Т. Ю., Джуги С. Д., Бисаги Т. Ю.
У поданому до суду у жовтні 2014 року позові ОСОБА_1 посилалася на те, що 31 серпня 2014 року Приватний нотаріус вчинив виконавчий напис № 3121, відповідно до якого звернуто стягнення на нежитлову будівлю магазину площею 175,90 кв. м, розташовану у будинку АДРЕСА_1 . Зазначена будівля є предметом іпотеки на забезпечення зобов`язань ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки від 28 листопада 2007 року № 2157.
Крім того, Приватний нотаріус вчинив виконавчий напис № 3124, відповідно до якого звернуто стягнення на автомобіль марки Toyota Auris, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, який переданий у заставу згідно з договором застави від 22 червня 2007 року № 943 на забезпечення зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 22 червня 2007 року № 943.
За твердженнями позивачки, зазначені виконавчі написи нотаріуса є такими, що не підлягають виконанню, оскільки у провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення з неї заборгованості за кредитними договорами від 22 червня 2007 року № 934 та від 28 листопада 2007 року № 2157 на загальну суму 1 050 557,93 грн, що, на її думку, свідчить про існування між сторонами спору. Однак нотаріус, вчиняючи виконавчі написи, не врахував та не з`ясував факту безспірності заборгованості, не перевірив, чи є безспірною заборгованість, стосовно якої було вчинено оспорювані виконавчі написи, і чи була така заборгованість за договорами.
ОСОБА_1 просила визнати такими, що не підлягають виконанню:
- виконавчий напис Приватного нотаріуса від 31 серпня 2014 року за № 3121 про звернення стягнення на нежитлову будівлю магазину загальною площею 175,90 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- виконавчий напис Приватного нотаріуса від 31 серпня 2014 року за № 3124 про звернення стягнення на автомобіль марки Тоуоta, моделі Auris, типу хетчбек легковий, номер кузова НОМЕР_2 , сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску - 2007.
Справа № 305/2082/14-ц розглядалася в судах усіх інстанцій декілька разів.
Останнім рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що будівля, на яку звернене стягнення за виконавчим написом від 31 серпня 2014 року № 3121, належить на праві власності ОСОБА_2 , який з відповідним позовом до суду не звертався, а ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що її права та інтереси порушені вчиненням оспорюваної нотаріальної дії. При вчиненні виконавчого напису від 31 серпня 2014 року № 3124 Приватний нотаріус діяв у межах Закону України «Про нотаріат», спору щодо розміру заборгованості суд не встановив, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 27 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2016 року змінено у частині правового обґрунтування. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що спірні виконавчі написи були вчинені нотаріусом з додержанням вимог Закону України «Про нотаріат», тому у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити саме з цих підстав, а не за відсутністю доказів порушення прав та інтересів позивачки, як помилково вважав суд першої інстанції.
15 січня 2020 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 27 червня 2017 року - без змін.
Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками апеляційного суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 з тих підстав, що позивачка у встановленому законом порядку не спростувала належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення, та не надала доказів часткового чи повного погашення заборгованості.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема статті 88 Закону України «Про нотаріат», викладеного у постанові Верховного Суду України від 04 березня 2015 року у справі № 640/5240/13-ц (провадження № 6-27цс15), про те, що наявність судового спору в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за кредитним договором спростовує висновок про безспірність заборгованості боржника, а отже, свідчить про неправомірність вчинення виконавчого напису.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що сам факт звернення кредитора до суду не є підставою для визнання заборгованості спірною, позаяк спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, а за об`єктивним закріпленням такого виду заборгованості у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання правомірності вчинення виконавчого напису у розумінні статті 88 Закону України «Про нотаріат», слід враховувати, що наявність провадження в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника та жодним чином не свідчить про неправомірність вчинення виконавчого напису.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду, спір про право, який унеможливлює вчинення виконавчого напису і, як наслідок, зумовлює певну правову реакцію нотаріуса, міг вбачатися нотаріусом винятково із заяви боржника про зупинення виконавчого провадження, поданої відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про нотаріат» і обґрунтованої тим, що боржник звернувся до суду із відповідною позовною заявою про оспорювання заборгованості, а також на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження його позовної заяви. Але навіть такі обставини свідчили б про існування спору про право, проте не змінювали б правової характеристики цього виду заборгованості як безспірної.
З указаними висновками не погоджуємося та відповідно до статті 35 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) висловлюємо окрему думку.
Суди під час розгляду справи встановили такі обставини.
31 серпня 2014 року Приватний нотаріус Чуловський В. А. вчинив два виконавчі написи:
- № 3121, за яким звернуто стягнення на нежитлову будівлю магазину, загальною площею 175,90 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ;
- № 3124, за яким звернуто стягнення на автомобіль марки Toyota Auris, легковий хетчбек, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , сірого кольору, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
За першим виконавчим написом зазначене нерухоме майно на підставі іпотечного договору № 2157, посвідченого 28 листопада 2007 року державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Закарпатської області за реєстровим № 1-3941, на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 2157 від 28 листопада 2007 року передано в іпотеку Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (далі - Промінвестбанк), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Промінвестбанк»). При цьому 17 грудня 2012 року на підставі договору про відступлення прав вимоги ПАТ «Промінвестбанк» відступило право вимоги за кредитним договором та на підставі договору про передачу прав за договорами забезпечення, посвідченого 17 грудня 2012 року, відступило право вимоги за договором іпотеки ТОВ «Кредитні ініціативи», строк платежу за яким настав 17 грудня 2012 року.
За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов кредитного договору за період з 17 грудня 2012 року по 01 червня 2014 року, а саме:
- заборгованість за кредитом - 513 071,94 грн;
- заборгованість за відсотками за користування кредитом - 326 449,78 грн;
- сума сплати, яка здійснена ТОВ «Кредитні ініціативи» за вчинення виконавчого напису, - 3 500,00 грн,
а всього на загальну суму станом на 01 червня 2014 року - 843 021,72 грн.
За другим виконавчим написом зазначене майно на підставі договору застави № 943, посвідченого 22 червня 2007 року державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Закарпатської області за реєстровим № 1-2007, на забезпечення зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 943 від 22 червня 2007 року передано в заставу Промінвестбанку, правонаступником якого є ПАТ «Промінвестбанк».
За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави, запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов кредитного договору за період з 17 грудня 2012 року по 01 червня 2014 року, а саме:
- заборгованість за кредитом - 102 330,61 грн;
- заборгованість за відсотками за користування кредитом - 38 886,34 грн;
- сума сплати, яка здійснена ТОВ «Кредитні ініціативи» за вчинення виконавчого напису - 3500,00 грн,
а всього на загальну суму станом на 01 червня 2014 року - 144 716,95 грн.
Крім цього, суди встановили, що на час розгляду справи в суді у провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області знаходилася цивільна справа № 305/1656/14-ц за позо