ОКРЕМА ДУМКА
(спільна)
суддів Верховного Суду Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б. на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 11-1187заі19 за позовом ОСОБА_1 до Президента України, Вищої ради правосуддя (яка є правонаступником Вищої ради юстиції; далі - ВРП, ВРЮ відповідно) про визнання бездіяльності неправомірною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
28 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом, у якому з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог просила:
визнати неправомірною бездіяльність Президента України, який не призначив її на посаду судді Вінницького міського суду Вінницької області;
визнати дії Президента України щодо повернення матеріалів до ВРП неправомірними;
визнати невирішування питання про призначення її на посаду судді Вінницького міського суду Вінницької області таким, що не відповідає абзацу другому пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та зобов`язати внести відповідне подання;
зобов`язати ВРП внести відповідне подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Вінницького міського суду Вінницької області відповідно до Конституції України з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)»;
зобов`язати Президента України видати указ про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Вінницького міського суду Вінницької області відповідно до Конституції України з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)»;
стягнути з відповідача на користь позивачки 150 000 грн моральної шкоди.
1. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 10 вересня 2019 року позовну заяву залишив без розгляду.
Зазначене рішення позивачка оскаржила в апеляційному порядку до Великої Палати Верховного Суду.
2. За наслідками розгляду цієї апеляційної скарги Велика Палата Верховного Суду 30 січня 2020 року ухвалила постанову, якою залишила оскаржене рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду без змін.
3. Мотивом такого рішення зазначено те, що із набранням чинності положеннями Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) відбулися зміни у підході до формування суддівського корпусу, а саме: якщо до 30 вересня 2016 року особа призначалася на посаду судді вперше строком на п`ять років та надалі, після закінчення цього строку, могла бути обрана на посаду судді безстроково, то після 30 вересня 2016 року призначення на посаду судді безстроково відбувається один раз.
Далі Велика Палата висновує, що Президент України з 30 вересня 2016 року втратив повноваження здійснювати перше призначення осіб на посаду професійного судді строком на п`ять років на підставі подання ВРЮ, які надійшли до нього до тієї дати. Від зворотного - Велика Палата виводить думку, що з 30 вересня 2016 року особи, які оскаржують дії Президента України із причини відмови призначити на посаду судді вперше, повинні були дізнатися про порушення своїх прав та з отриманням місячного строку звернутися за захистом своїх прав до адміністративного суду.
Позаяк позивачка звернулася до суду з пропуском цього строку, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками суду першої інстанції про залишення позовної заяви позивачки без розгляду з підстави її подання з порушенням строку звернення до суду без поважних причин.
4. З постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року по суті спору не погоджуємося, і, керуючись частиною третьою статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважаємо за необхідне висловити окрему думку.
5. На нашу думку, обставини цієї справи вимагали надати оцінку не тільки формальному дотриманню позивачкою строків звернення до суду, а мали бути оцінені в сукупності із обставинами у справі, які коротко можна викласти таким чином.
Рішенням від 5 березня 2014 року № 37/пп-14 Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі - ВККС) рекомендувала ВРЮ призначити ОСОБА_1 на посаду судді Вінницького міського суду Вінницької області та виключила її з резерву на заміщення вакантних посад суддів з 5 березня 2014 року.
Рішенням від 17 вересня 2015 року № 507/0/15-15 ВРЮ внесла подання Президентові України про призначення позивачки на посаду судді Вінницького міського суду Вінницької області строком на п`ять років та у жовтні цього ж року направила матеріали стосовно позивачки до Адміністрації Президента України.
У зв`язку із зверненням Служби безпеки України щодо необхідності проведення додаткової перевірки відомостей у матеріалах особових справ кандидатів на посади суддів 30 листопада 2015 року подання про призначення на посади суддів, серед них і ОСОБА_1 , Президент України повернув ВРЮ.
Підставою повернення подання став лист Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 11 листопада 2015 року, у якому з посиланням на виконання доручення від 10 листопада 2015 року старшого слідчого в особливо важливих справах Головного управління Генеральної прокуратури України зазначено, що «здійснюються заходи щодо встановлення фактів можливого скоєння службовими особами ВККС службових злочинів, в тому числі під час надання рекомендацій кандидатам на посаду судді вперше».
За цим листом ВРЮ пропонувалося розглянути питання про проведення додаткової перевірки справ в частині відповідності кандидатів на посаду суддів, яких протягом 2013-2015 року ВККС рекомендувала на посуду судді вперше, вимогам, передбаченим законами України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» та від 16 вересня 2014 року № 1682-VII «Про очищення влади», у тому числі декларацій про майновий стан кандидатів.
На підставі цього листа ВРЮ листом від 18 листопада 2015 року просила Адміністрацію Президента України повернути матеріали подання про призначення судді вперше, зокрема й того, в якому на цю посаду рекомендувалася позивачка.
Як згадано вище, 30 листопада 2015 року Адміністрація Президента України повернула запитувані подання.
4 серпня 2016 року ВРЮ повторно направила подання про призначення суддів, у тому числі й щодо ОСОБА_1 , до Адміністрації Президента України.
Зі змісту подання та доданих до нього матеріалів не вбачається, що на виконання звернення Служби безпеки України були виявлені обставини чи інформація, що могли би бути використані, як підстава для відмови рекомендувати позивачку на посаду судді.
25 жовтня 2016 року Адміністрація Президента України у зв`язку із набранням чинності Законом № 1401-VIII матеріали ВРЮ про призначення кандидатів на посади суддів вперше, які не було розглянуті до 30 вересня 2016 року, повернула для їх розгляду ВРП.
6. Бажаючи захистити право на вільний вибір професії судді шляхом зобов`язання ВРЮ та Президента України вчинити дії на відновлення права бути призначеною на посаду судді, ОСОБА_1 звернулась із позовом до суду.
7. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03 січня 2017 року відкрив провадження у справі, направив відповідачам копії позовної заяви з доданими до неї документами та запропонував надати письмові заперечення проти позову та докази на їх підтвердження.
Ухвалою від 23 лютого 2017 року цей суд справу призначив до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20 березня 2017 року на 14:00. У визначений день судове засідання у справі не відбулося, також не відбулося засідання і в інший день - 24 березня 2017 року.
Після оголошеної 27 березня, 03 та 11 квітня 2017 року перерви у розгляді справі, позивачка подала до суду заяву, у якій змінила позовні вимоги й просила зобов`язати Президента України видати указ про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Вінницького міського суду Вінницької області відповідно до Конституції України з урахуванням внесених Законом № 1401-VIII змін, або шляхом зобов`язання Президента України внести зміни до Указу Президента від 24 вересня 2016 року № 410/2016, а саме статтю першу доповнити абзацом такого змісту: «судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 ».
8. 10 липня 2017 року у судовому засіданні представник Президента України - Мишковець О. В. заявила клопотання про зупинення провадження у справі № 800/671/16 для примирення сторін. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 липня 2017 року зупинив провадження у справі на один місяць для примирення сторін.
9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 січня 2018 року для розгляду справи № 800/671/16 визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Анцупову Т. О.
10. Ухвалою від 12 січня 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду прийняв до провадження справу, поновив провадження та призначив до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 01 лютого 2018 року.
11. У призначений день розгляд справи було відкладено на 22 лютого 2018 року, під час якого представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі для примирення сторін. Ухвалою від 22 лютого 2018 року колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду клопотання задовольнила та зупинила провадження у справі до 15 травня 2018 року.
З огляду на відсутність відомостей щодо примирення учасників справи цей же суд ухвалою від 02 липня 2018 року поновив провадження у справі та призначив розгляд справи в судовому засіданні на 19 липня 2018 року. За клопотанням представника Президента України розгляд справи відкладено на 16 серпня 2018 року, який того дня не відбувся через відсутність складу колегії суддів.
До початку судового засідання 18 жовтня 2018 року представник ВРП заявив клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість в судових засіданнях Великої Палати Верховного Суду. Про неможливість взяти участь у засіданні повідомила й ОСОБА_1 . Розгляд справи було відкладено на 22 листопада 2018 року.
12. 22 листопада 2018 року позивачка та представник Президента України подали спільне клопотання про зупинення провадження у справі до 01 березня 2019 року для примирення сторін. Ухвалою від 22 листопада 2018 року колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Судузупинила провадження у справі до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні.
Через відсутність повідомлення про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі, ухвалою від 11 березня 2019 року суд поновив провадження у справі та призначив розгляд справи на 18 квітня 2019 року. За клопотанням позивачки розгляд справи у цей день відкладено на 06 червня 2019 року.
13. У зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т. О., що унеможливило її участь у розгляді позовної заяви ОСОБА_1 , протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи визначено новий склад колегії суддів (судді Гімон М. М., Бившева Л. І., Олендер І. Я., Усенко Є. А., Ханова Р. Ф.). Ухвалою від 28 травня 2019 року розгляд справи призначено на 06 червня 2019 року.
Визначеним складом колегії суддів розгляд справи розпочато спочатку й у судовому засіданні 13 червня 2019 року частково задоволено клопотання позивача та витребувано з Державної судової адміністрації України інформацію про наявність вакантних посад суддів у Вінницькому міському суді Вінницької області, у тому числі тих, які заміщені в порядку тимчасового прикріплення.
Перерву у справі оголошено спочатку до 12 липня 2019 року, а потім до 10 вересня 2019 року.
14. 10 вересня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду встановив, що позивачкою пропущено строк звернення до суду й наведені поважні причини його пропуску, як-то велика завантаженість на роботі, не вважає такими, які могли перешкодити або об`єктивно завадити своєчасно вчинити процесуальну дію. Внаслідок зміни порядку формування суддівського корпусу в Україні, який почав діяти з 30 вересня 2016 року, виконання подання ВРЮ про призначення позивачки на посаду судді за попередньою процедурою є неможливим.
З ретроспективного аналізу нормативно-правових актів суд дійшов висновку, щопісля набрання чинності Законом № 1402-VIII - 30 вересня 2016 року, Президент України позбавлений права приймати рішення щодо призначення суддів вперше на п`ять років на підставі подань ВРЮ, навіть якщо вони надійшли раніше цієї дати.
Останнє подання ВРЮ про призначення ОСОБА_1 на посаду судді надійшло до Адміністрації Президента України 4 серпня 2016 року і Президент України не ухвалив відповідного указу протягом тридцяти днів з дня його надходження (4 вересня 2016 року), не видав його й до набрання чинності Законом № 1402-VIII (30 вересня 2016 року).
Таким чином, початок перебігу процесуальних строків для позивачки починається з 30 вересня 2016 року, оскільки із вказаної дати підстави для обґрунтованих сподівань щодо видання указу про призначення на посаду судді перестали існувати та відповідно припинилась бездіяльність відповідача в силу зміни правового регулювання.
З урахуванням того, що позовні вимоги у цій справі про визнання протиправною бездіяльності Президента України заявлені майже через чотири місяці з дня, коли