ПОСТАНОВА
Іменем України
28 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 917/259/19
Провадження № 12-149гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Бакуліної С. В.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Федорченка В. М.,
позивача - Полтавської міської ради(представник Паскевич Ю. О.),
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Полтавської міської ради (далі - Міськрада) на постанову Східного апеляційного господарського суду від 4 липня 2019 року (головуючий Гетьман Р. А., судді Сіверін В. І., Терещенко О. І.)та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25 квітня 2019 року (суддя Кльопов І. Г.) у справі № 917/259/19 за позовом Міськради доПриватного акціонерного товариства "Полімпекс" (далі - ПрАТ "Полімпекс"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - державного реєстратора Полтавської обласної філії Державного підприємства "Будинок юстиції" Чухліба Григорія Олександровича (далі - Держреєстратор), про визнання протиправним та скасування рішення Держреєстратора від 27 грудня 2017 року № 38984265 про внесення змін до запису про нерухоме майно розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 88262353101, спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - стосовно зміни опису об`єкта нерухомого майна з "нежитлові будинки (ринковий комплекс)" на "цілісний майновий комплекс "Речовий ринок".
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. У лютому 2019 року Міськрада звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до ПрАТ "Полімпекс" про визнання протиправним та скасування рішення Держреєстратора від 27 грудня 2017 року № 38984265 про внесення змін до запису про нерухоме майно розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 88262353101, спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно -стосовно зміни опису об`єкта нерухомого майна з "нежитлові будинки (ринковий комплекс)" на "цілісний майновий комплекс "Речовий ринок".
1.2. Позовні вимоги вмотивовано посиланням на те, що відповідно до приписів частини першої статті 375 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виключно власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам, і саме власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, у зв`язку з чим, оскільки ПрАТ "Полімпекс" не отримувало права на забудову належної територіальній громаді міста Полтава на праві комунальної власності земельної ділянки загальною площею 20428 кв. м за адресою: м. Полтава, вул. Новий Базар, 9, реєстрація за відповідачем права власності на цілісний майновий комплекс "Речовий ринок", який фактично розміщений на вказаній земельній ділянці, порушує відповідні права Міськради щодо цієї земельної ділянки.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Господарський суд Полтавської області ухвалою від 25 квітня 2019 року, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 4 липня 2019 року, провадження у цій справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), дійшовши висновку про те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а має розглядатися за правилами адміністративного судочинства у зв`язку з тим, що предметом спору у цій справі є дії Держреєстратора як суб`єкта владних повноважень щодо здійснення ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства за відсутності спору про право.
3. Вимоги касаційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
3.1. Не погодившись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 4 липня 2019 року та ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25 квітня 2019 року, Міськрада звернулася з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
3.2. На обґрунтування касаційної скарги Міськрада зазначила про те, що в результаті реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс "Речовий ринок" за відповідачем порушується право власності позивача на розташовану під цим майном земельну ділянку, у зв`язку з чим спірні правовідносини, які виникли між сторонами, мають приватноправовий характер, а тому спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
3.3. З огляду на наведені вище доводискаржника справа була передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України.
4. Доводи інших учасників справи
4.1. Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.
5. Позиція Великої Палати Верховного Суду у справі
5.1. Визначаючи юрисдикцію суду під час розгляду цієї справи, Велика Палата Верховного Суду керується таким.
5.2. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
5.3. Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
5.4. За змістом частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також спори у справах щодо майна, що є предметом зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункти 6 та 13 частини першої статті 20 ГПК України).
5.5. Як указали суди попередніх інстанцій, цей спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а має розглядатися за правилами адміністративного судочинства у зв`язку з тим, що предметом спору у цій справі є дії Держреєстратора як суб`єкта владних повноважень щодо здійснення ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства за відсутності спору про право.
5.6. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду зазначає, що спір у цій справі не відповідає ознакам та характеристикам публічно-правового спору з огляду на таке.
5.7. Як убачається з позовної заяви, позивач у цій справі не оспорює право власності відповідача на певні нежитлові будівлі, але вважає, що вони розміщені на земельних ділянках площею 140,6 кв. м та 539,2 кв. м. Водночас позивач зазначає, що відповідач не має жодних правомочностей стосовно земельної ділянки, на якій не розміщено об`єкти нерухомого майна відповідача, зокрема, належної територіальній громаді м. Полтави суміжної до вказаних земельних ділянок земельної ділянки площею 1,947 га по вул. Фрунзе, 34 - А, у м. Полтаві, кадастровий номер 5310137000:15:008:0363, на якій жодного об`єкту нерухомого майна відповідача не розміщено.
5.8. На думку позивача, зміна опису об`єкта нерухомого майна з "нежитлові будинки (ринковий комплекс)" на "цілісний майновий комплекс "Речовий ринок", при тому, що майновий комплекс "Речовий ринок" займає всю територію земельної ділянки, кадастровий номер 531013700015:008:0028, площею 20428 кв. м, за адресою: м. Полтава, вул. Новий Базар, 9, призводить до безпідставного ототожнення ПрАТ "Полімпекс" із неіснуючим суб`єктом господарювання - Речовим ринком "Полімпекс", якому нібито належить земельна ділянка площею 20428 кв. м. При цьому позивач наголошує, що зазначена земельна ділянка належить до комунальної власності.
5.9. Велика Палата Верховного Суду вважає, що власник земельної ділянки має інтерес до того, як саме в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр) здійснена державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо об`єктів нерухомості, які розміщені на його земельній ділянці. Зокрема, цивільне право та законний інтерес власника землі можуть порушуватися неправильним описом об`єктів нерухомості.
5.10. Так, у справі, що розглядається, як стверджує позивач, внаслідок зміни опису нежитлових будинків вони зареєстровані як "цілісний майновий комплекс", із зазначенням власної назви "Речовий ринок". Відповідно до частини другої статті 191 ЦК України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, у третіх осіб може складатися враження про належність земельної ділянки за місцем розташування речового ринку відповідачу на праві власності чи на іншому праві.
5.11. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що будь-який опис будинків у Державному реєстрі, в тому числі із застосуванням термінів "цілісний майновий комплекс", "єдиний майновий комплекс", не може підміняти собою державної реєстрації права власності чи права оренди на земельні ділянки.