ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 128/2455/15-к
провадження № 51-7241 кмо 18
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів: Анісімова Г. М., Григор`євої І. В., Кравченка С. І.,
Мазура М. В., Огурецького В. П., Щепоткіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Бульби І. А.,
прокурора Кулаківського К. О.,
захисника Чумаченка І. М.,
виправданого ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги заступника прокурора Запорізької області та прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, на вирок Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 29 травня 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017081160000029, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новодружеськ Луганської області, такого, що не має судимостей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 364 КК України.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 29 травня 2018 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 364 КК України, та виправдано через відсутність в діянні складу кримінальних правопорушень.
Ухвалою того ж суду від 01 червня 2018 року постановлено виправити допущену в резолютивній частині вироку описку - вказано "ч. 1 ст. 364 КК України" замість невірно зазначеної "ч. 1 ст. 366 КК України".
Органом досудового розслідування секретар Енергодарської міської ради ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він, будучи посадовою особою, яка тимчасово здійснює функції представника влади - керівника органу місцевого самоврядування, наділеною владними повноваженнями, організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, виконуючи відповідно до вимог ч. 2 ст. 42, п. 1 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та розпоряджень Енергодарського міського голови від 02 жовтня 2014 року № 240-р та від 03 жовтня 2014 року № 242-р повноваження Енергодарського міського голови, маючи особисті неприязні стосунки з депутатом Енергодарської міської ради 6 скликання ОСОБА_2, які ґрунтувались на негативній позиції останнього щодо прийняття рішень про відсторонення Енергодарського міського голови ОСОБА_3 та призначення ОСОБА_1 секретарем ради, маючи умисел на незаконне звільнення ОСОБА_2 з посади директора комунального підприємства "Ритуал", на якій останній працював згідно контракту від 06 червня 2013 року № 61, з особистих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе у вигляді помсти, 02 лютого 2015 року в приміщенні кабінету № 302 Енергодарської міської ради за адресою: м. Енергодар, вул. Курчатова, 11, підписав незаконне розпорядження від 02 лютого 2015 року № 3-кп про звільнення ОСОБА_2 з вищезазначеної посади з підстав не передбачених контрактом, мотивуючи таке рішення неефективним використанням бюджетних коштів і коштів підприємства, ненаданням звітності та інших документів, показників ефективності використання комунального майна й прибутку, а також майнового стану підприємства.
Не погодившись із вищевказаним розпорядженням, ОСОБА_2 оскаржив його до Енергодарського міського суду Запорізької області, який рішенням від 17 серпня 2015 року визнав незаконним та скасував розпорядження, поновив ОСОБА_2 на посаді директора КП "Ритуал" та стягнув з цього підприємства на користь ОСОБА_2 середню заробітну платню за час вимушеного прогулу з 03 лютого 2015 року по 17 серпня 2015 року в сумі 83 117,76 грн. В подальшому Апеляційний суд Запорізької області 02 грудня 2015 року скасував вказане рішення та відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2 у частині скасування розпорядження, а в решті рішення місцевого суду залишив без змін. У зв`язку із цим, на виконання рішень суду, згідно рішення четвертої сесії сьомого скликання Енергодарської міської ради від 24 грудня 2015 № 19 з міського бюджету 29 червня 2016 року ОСОБА_2 перераховано вищезазначену суму заробітної плати, а також 18 285,91 грн єдиного соціального внеску та 100,36 грн за послуги банку.
Тобто, через прийняття ОСОБА_1 незаконного розпорядження про звільнення ОСОБА_2 спричинено істотної шкоди охоронюваним законом інтересам територіальної громади м. Енергодара у виді зайво витрачених з місцевого бюджету грошей на загальну суму 101 504,03 грн.
Ухвалою від 03 грудня 2018 року Дніпровський апеляційний суд залишив вирок місцевого суду та ухвалу про виправлення описки без змін.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах заступник прокурора Запорізької області та прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, порушують питання про скасування вищезазначених судових рішень і призначення нового розгляду у суді першої інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. В обґрунтування зазначають, що місцевий суд проігнорував докази сторони обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_1, допустив суперечливі висновки щодо підстав виправдання останнього та ухвалив рішення у цивільній справі під час перебування в нарадчій кімнаті, чим порушив її таємницю. Прокурори стверджують про незаконність ухвали місцевого суду про виправлення описки, вважаючи, що виправлення ч. 1 ст. 366 КК України на ч. 1 ст. 364 КК України в резолютивній частині вироку є перекваліфікацію інкримінованого ОСОБА_1 злочину. Також зазначають, що апеляційний суд не звернув уваги на зазначені порушення, не виправив їх, доручив проведення перевірки факту порушення таємниці нарадчої кімнати голові місцевого суду, а не територіальному управлінню Державної судової адміністрації у Запорізькій області, як про те просив прокурор, чим були порушені вимоги ч. 3 ст. 404 КПК України. Крім того, залишаючи апеляційні скарги без задоволення, апеляційний суд не навів в ухвалі переконливих підстав для прийняття такого рішення, не надав вичерпних відповідей на доводи скарг, через що ухвала цього суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою
Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року кримінальне провадження за вказаними касаційними скаргами прокурорів на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК України було передано на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду.
Таке рішення колегія суддів прийняла у зв`язку із тим, що вважала за необхідне відступити від висновку про застосування норм кримінального процесуального закону у подібних правовідносинах, викладених у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа № 127/8831/14-к, провадження № 51-3678км18).
Так, у зазначеній постанові міститься висновок щодо застосування ст. 367 КПК України у взаємозв`язку зі ст. 412 КПК України, згідно якого постановлення суддею (без виходу в судове засідання) низки судових рішень, які стосувалися організації розгляду інших справ (призначення підготовчих судових засідань, розгляду заяви щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції, призначення захисника з центру безоплатної вторинної правової допомоги), є порушенням таємниці нарадчої кімнати та в свою чергу істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і відповідно безумовною підставою для скасування оскарженого судового рішення.
Проте колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду з таким висновком не погодилась, мотивуючи тим, що відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 370 КПК України 1960 року порушення таємниці наради суддів вважалося безумовною підставною для скасування судового рішення, проте в КПК України 2012 року законодавець суттєво скоротив перелік підстав, наявність яких є безумовною підставою для скасування судового рішення (ч. 2 ст. 412 КПК України). Відсутня серед них і така підстава як порушення таємниці наради суддів.
При цьому порушення порядку перебування суддів у нарадчій кімнаті в юридичному розумінні не є синонімом порушення таємниці наради суддів, оскільки не завжди формальне порушення положень статей 367, 376 КПК України є таким, що завдає шкоди цілям, для яких існує інститут таємниці наради суддів.
З огляду на викладене, виходячи з необхідності забезпечення додержання принципу правової (юридичної) визначеності, є передбачені законом підстави для здійснення касаційного розгляду цього провадження об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор вважав касаційні скарги обґрунтованими та просив їх задовольнити.
Захисник Чумаченко І. М. та виправданий ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність доводів касаційних скарг, просили судові рішення залишити без змін.
Від представника потерпілого Дмитренка В. М. надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду за його відсутності.
Потерпілий ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явився. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від нього не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, захисника та виправданого, перевіривши матеріали провадження, наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів об`єднаної палати дійшла висновку, що скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, крім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
При перевірці матеріалів провадження касаційним судом установлено, що доводи прокурорів про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом першої інстанції при ухваленні вироку не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Саме вирішення справи судом відбувається в умовах закритості не лише від публіки, але і від сторін та інших учасників кримінального провадження.
Як убачається зі змісту ст. 367 КПК України, під час ухвалення вироку ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд. Суд вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу. Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті.
Таким чином, з урахуванням наведених положень КПК України, нарада суду відбувається у нарадчій кімнаті, тобто ізольованому приміщенні, доступ до якої інших осіб, крім суддів, які входять до складу колегії у вказаному кримінальному провадженню - відсутній; судді зобов`язані приймати рішення виключно на підставі внутрішнього переконання, що сформувалося у ході судового розгляду, і власних правових знань; під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті окрім складу суду (судді), який здійснює судовий розгляд; неприпустимим є контакт з суддями (суддею), які перебувають у нарадчій кімнаті, в тому числі по телефону чи з використанням інших засобів зв`язку стосовно справи, що розглядається; заборонено розголошувати відомості про те, що відбувається в нарадчій кімнаті, включаючи обговорення фактичних обставин кримінального провадження, хід обговорення, судження суддів, їх позиції, результат голосування; неприпустимість будь-якого впливу ззовні на процес прийняття судового рішення; судді (суддя) не мають права консультуватися з будь-ким з приводу розгляду кримінального провадження; під час перерви судді (суддя) не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні та не вправі обговорювати матеріали цього провадження; судді (суддя) зобов`язані бути зосередженими на обставинах того кримінального провадження, для вирішення якого і ухвалення судового рішення видалилися до нарадчої кімнати.
Норми чинного КПК України не містять законодавчої дефініції "таємниця нарадчої кімнати", однак відповідно до положеньЗакону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIIIвід 02 червня 2016 року (далі - Закон) незалежність судді забезпечується порядком здійснення правосуддя, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення (ст. 48 ч. 5 п. 4 Закону); суддя зобов`язаний не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання (ст. 56 ч. 7 п. 5 Закону); передбачено можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження в разі розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні (ст. 106 ч. 1 п. 5 Закону).
Отже, таємниця нарадчої кімнати є охоронюваною законом і наведене положення стосується не лише дотримання таємниці наради суддів у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 366 КПК України, після останнього слова обвинуваченого суд негайно виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання.
Водночас у вказаній правовій нормі вживано термін "негайно" щодо виходу суду до нарадчої кімнати після заслуховування останнього слова обвинуваченого, оскільки має значення не лише нерозголошення інформації обговорюваної в нарадчій кімнаті, але й зосередження суду на обставинах того кримінального провадження, яке він має завершити ухваленням судового рішення, і відповідно до ч. 2 ст. 367 КПК України суд вправі перервати нараду по справі лише для відпочинку з настанням нічного часу.